1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 27 червня 2022 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Талалаївка Талалаївського району Чернігівської області, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, офіційно не працює, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, -
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 12 листопада 2021 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного у їх сукупності та необхідність проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що вона ґрунтується на суперечливих доказах.
Вказує, також, на недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 червня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12021111050001153, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
23 червня 2021 кримінальні провадження № 12021111050001153 від 18 червня 2021 року та № 12021111050001167 від 19 червня 2021 року об'єднані в одне кримінальне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру кримінального провадження № 12021111050001153.
19 червня 2021 підозрюваного ОСОБА_5 повідомлено про підозру у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб (розбій), поєднаному з проникненням у житло; незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
05 липня 2021 року постановами старшого слідчого Бучанського РУП ГУНП в Київській області підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук та на підставі ст. 280 КПК України зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні, у зв'язку з оголошенням в розшук підозрюваних.
08 липня 2021 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 та того ж дня затримано підозрюваного.
08 липня 2021 постановою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202111 1050001153 на підставі ст. 282 КПК України відновлене, у зв'язку з встановленням місця знаходження підозрюваних.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 липня 2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05 серпня 2021 року.
20 серпня 2021 року постановою керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 20 вересня 2021 року.
14 вересня 2021 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 20 грудня 2021.
13 вересня 2021 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з заступником начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року клопотання слідчого задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,
Зокрема, слідчий суддя дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у клопотанні та доданих до нього матеріалах, станом на день розгляду клопотання слідчим суддею, міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали та продовжують існувати, і дають підстави для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, та недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, для запобігання зазначеним ризикам, у тому числі у вигляді домашнього арешту.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, у їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене нівелює доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки слідчий і прокурор у повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Беззаперечних даних, які б унеможливлювали подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 , під вартою матеріали судового провадження не містять.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано не визначив підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
При цьому, колегія суддів враховує і те, що строк дії оскаржуваної ухвали слідчого судді закінчився, та те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_9 , погоджене заступником начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 12 листопада 2021 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/32896/21 Справа №11-сс/824/532/2022 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1