Справа № 359/6167/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/7761/2022
30 червня 2022 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» до фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП,
У липні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП.
24 січня 2022 року від представника позивача - адвоката Базик О.П. до суду надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним, яким заявник просив замінити первісного відповідача ФОП ОСОБА_1 належним відповідачем - ФОП ОСОБА_3 .
21 лютого 2022 року представник ФОП ОСОБА_1 - адвокат Сайко Ю.В. подав клопотання, яким просив компенсувати на підставі ч. 2, 5 ст. 51 ЦПК України понесені судові витрати, які складаються зі суми фактично сплаченого на підставі договору про надання правової допомоги № 34 від 20 серпня 2021 року, додаткової угоди № 2 до вказаного договору від 18 жовтня 2021 року, Акту № 1 про надання правничої допомоги від 14 лютого 2022 року та платіжного доручення № 1373 від 18 лютого 2022 року в розмірі 16250 грн. 00 коп. та гонорару успіху (сплачується у разі, в тому числі, але не виключно, зміни клієнта як відповідача іншим відповідачем у справі) в розмірі 5000 грн. 00 коп., які згідно договірних зобов'язань ФОП ОСОБА_1 має сплатити адвокатському бюро протягом 30 банківських днів з моменту ухвалення рішення та набрання ним законної сили у справі № 359/6167/21.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року замінено первісного відповідача належним відповідачем та задоволено клопотання про компенсацію судових витрат.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржувану ухвалу скасувати в частині задоволення клопотання про компенсацію судових витрат та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
17.06.2022 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
27.06.2022 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі її представника.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду проходить до наступних висновків:
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
У відповідності до положень ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Частиною 5 ст. 51 ЦПК відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач подав позов до ФОП ОСОБА_1 . В ході розгляду справи за клопотанням позивача відповідача ФОП ОСОБА_1 було замінено на ФОП ОСОБА_3 . У зв'язку з цим ФОП ОСОБА_1 у відповідності до положень ч. 5 ст. 51 ЦПК України подав клопотання про стягнення з позивача фактично понесених ним витрат на правову допомогу, яке було задоволено судом.
Свою незгоду в частині стягнення судових витрат апелянт обґрунтовував насамперед тим, що не вбачає необґрунтованості в своїх діях, оскільки інформацію щодо первісного відповідача отримав з вільного доступу в мережі Інтернет. Крім того апелянт зазначає про те, що первісний відповідач не відповів на його досудову претензію і не повідомив про те, що вимоги по суті мають висуватися до іншої особи. Все це з точки зору апелянта обумовлює відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення з позивача судових витрат первісного відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з такими доводами апелянта.
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги були пред'явлені позивачем до ФОП ОСОБА_1 як співвідповідача по справі. В першій же своїй заяві по суті спору відповідач зазначив інформацію про те, що не є належним відповідачем у даній справі, та представив документи на обґрунтування цього. Представник позивача зробив адвокатський запит до Бориспільської міської ради Київської області, з якого отримав інформацію про необґрунтованість зазначення ним в якості співвідповідача у справі ФОП ОСОБА_1 , після чого подав заяву про заміну співвідповідача. За таких умов суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано констатував необґрунтованість першопочаткового зазначення позивачем ФОП ОСОБА_1 як співвідповідача.
Колегія суддів апеляційного суду не може прийняти посилання апелянта на те, що він не міг своєчасно отримати інформацію стосовно неналежності відповідача по справі, оскільки таку інформацію представник позивача отримав у відповідь на свій адвокатський запит, і жодних перешкод в можливості направлення такого запиту та отримання відповідної інформації до пред'явлення позову апелянтом наведено не було.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні обставини, які надають ФОП ОСОБА_1 право вимоги відшкодування їй фактично понесених судових витрат у зв'язку з безпідставністю залучення до участі у справі.
Окрім зазначеного, апелянт у своїй скарзі також вказував на необґрунтованість і не співмірність з його точки зору заявлених відповідачем витрат на правову допомогу. Дане посилання також не може бути прийняте апеляційним судом.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заявляючи про неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу, апелянт належного обґрунтування такої своєї тези до суду не представив, фактично обмежившись лише безаргументованим декларуванням такої обставини. За таких умов колегія суддів вважає, що на підставі положень ст. 137 ЦПК України такі твердження не можуть бути прийняті судом.
З матеріалів справи вбачається, що на доведення понесених витрат на правничу допомогу ФОП ОСОБА_1 надала договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт про надання правової допомоги №1, платіжне доручення та виписку з рахунку. З вказаних документів вбачається, що заявлений розмір та склад дій адвоката відповідають матеріалам справи, відтак підстав для їх відхилення колегія суддів не вбачає. Не вбачає апеляційний суд і підстав для нестягнення «гонорару успіху», який, по-перше, передбачений умовами договору, по-друге, пов'язаний з передбаченим умовами договору результатом розгляду справи відносно до ФОП ОСОБА_1 , досягнутим у зв'язку з активними діями представника, такими як направлення адвокатського запиту, подання відзиву на позов, тощо.
З огляду на вказане колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про компенсацію судових витрат.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько