ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2022Справа №910/18208/21
За позовомОСОБА_1
доМіністерства юстиції України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на
стороні позивача -3. ОСОБА_2 4. ОСОБА_3
відповідача -1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" 2. ОСОБА_4 5. ОСОБА_5
провизнання незаконним та скасування наказу
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Колпак О.М.
від третьої оосби-1:не з'явився
від третьої оосби-2:не з'явився
від третьої оосби-3:не з'явився
від третьої оосби-4:не з'явився
від третьої оосби-5:не з'явився
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3430/5 від 29.09.2021, винесений на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 27.09.2021 за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що, розглядаючи скаргу ОСОБА_4 , Міністерством юстиції України було проігноровано наявність у Господарському суді Миколаївської області судової справи №915/1447/21, предметом якої було оскарження рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", оформлених протоколом від 16.09.2021, та реєстраційної дії №1005221070011023528 від 17.09.2021, а також встановлену ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/15677/21 про забезпечення позову заборону вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 відкрито провадження у справі №910/18208/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Н Авто" та ОСОБА_4 в якості третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 07.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 відкладено підготовче засідання на 11.01.2022; визнано обов'язковою явку сторін у наступне підготовче засідання.
20.12.2021 засобами поштового зв'язку та 11.01.2022 через відділ діловодства суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що Центральною колегією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було правомірно складено висновок від 27.09.2021, з дотриманням чинного законодавства, а тому прийнятий наказ №3430/5 від 29.09.2021 "Про задоволення скарги" є таким, що не підлягає скасуванню, та є законним. Також відповідач вказує, що його відмова у відкладенні розгляду скарги є правомірною, в той час як законодавством не визначено мінімальний термін розгляду скарги. Крім того, Міністерство юстиції України вказує, що ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2021 у справі №915/1447/21 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2021, тобто на наступний день після винесення Міністерством юстиції України наказу №3430/5 від 29.09.2021. Таким чином, на думку відповідача, на момент зверненнядо Міністерства юстиції України та розгляду скарги ОСОБА_4 (22-29 вересня 2021 року) не було відомостей про наявне судове провадження між тими самими сторонами, з того самого предмету та підстав, тому відсутнє порушення п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Також Міністерство юстиції вказує, що підставою для скасування реєстраційного запису було встановлення комісією обставин порушення державним реєстратором ст.ст. 15, 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" - не зупинення розгляду документів, а не оцінка рішень загальних зборів учасників товариства на предмет їх недійсності. При цьому, відповідач звертає увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/15677/21 про забезпечення позову заборонено вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте прийняття наказу №3430/5 від 29.09.2021 "Про задоволення скарги" не порушує такої заборони.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позов з урахуванням позиції позивача, прийнято відзив на позов до розгляду; залучено до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов'язано учасників справи направити залученим третім особам протягом трьох днів копії заяв по суті спору, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученим третім особам у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору, з доказами їх направлення іншим учасникам справи; постановлено питання правонаступництва ОСОБА_4 вирішити в порядку письмового провадження; відкладено підготовче засідання на 03.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 залучено до участі у справі у ОСОБА_5 в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; зобов'язано учасників справи не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити залученій третій особі-5 копії заяв по суті спору з додатками, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі-5 у строк протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо заяв по суті спору, складені з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, з доказами їх направлення іншим учасникам справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022 задоволено клопотання про відкладення засідання; відкладено підготовче засідання на 17.02.2022.
17.02.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" надійшли пояснення, в яких третя особа-1 вказує, що подане державному реєстратору рішення було прийняте неповноважними загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", а відтак на них не могло бути вирішено питання звільнення директора та призначення нового директора, у зв'язку з чим ОСОБА_4 22.09.2021 було подано скаргу до Міністерства юстиції України на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором. Водночас дана скарга була розглянута відповідачем лише 29.09.2021, що спростовує твердження позивача про розгляд скарги за один день. Також третя особа-1 вказує, що на момент розгляду відповідачем скарги не було надано жодних доказів прийняття Господарським судом Миколаївської області до провадження позовної заяви ОСОБА_6 . Крім того, третя особа-1 вказує, що предмет і підстави заявленого ОСОБА_6 позову не є ідентичними з предмету і підставам скарги ОСОБА_4 , поданої до Міністерства юстиції України.
17.02.2022 через відділ діловодства суду від ОСОБА_5 надійшли пояснення ідентичні за змістом поясненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто".
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 відмолено позивачу в задоволенні клопотання про відкладення засідання, оскільки представник позивача не був позбавлений можливості взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду; закрито підготовче провадження у справі №910/18208/21; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 16.03.2022.
Судове засідання 16.03.2022 не відбулось у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2022 призначено судове засідання у справі №910/18208/21 на 07.06.2022; запропоновано учасникам справи взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи "EasyCon".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 задоволено клопотання позивача та третьої особи-1 про відкладення засідання частково; роз'яснено позивачу та третій особі-1 про можливість взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; відкладено судове засідання на 30.06.2022.
29.06.2022 засобами електронного зв'язку від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач просить суд відкласти розгляд даної справи до закінчення (скасування) воєнного стану.
В судове засіданні, призначене на 30.06.2022, з'явився представник відповідача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.
Відповідач та треті особи явку своїх представників у судове засідання, призначене на 30.06.2022 не забезпечили, треті особи про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами з ухвалою суду від 08.06.2022 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання, які повернулись до суду без вручення.
Натомість відповідач звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, яке мотивоване тим, що м. Миколаїв постійно обстрілюється ракетами та РСЗО, а стільниковий зв'язок постійно "глушиться"; залізничний вокзал м. Миколаїв був розбомблений ще наприкінці лютого 2022 року, у зв'язку з чим немає залізничного сполучення із м. Києвом; через постійні обстріли мешканці м. Миколаїв (якими є позивач та його представник) не мають фізичних та моральних сил на поїздку та участь в судовому засіданні; Рада суддів України рекомендувала судам при можливості відкладати розгляд справ; на веб-сторінці Господарського суду міста Києва розміщено оголошення про тимчасове обмеження доступу до приміщень Господарського суду міста Києва.
Розглянувши дане клопотання ОСОБА_1 , суд відмовляє в його задоволенні, оскільки, по-перше, статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи), в той час як наразі в м. Києві та Київській області (за місцезнаходженням суду) не ведуться активні бойові дії.
По-друге, позивач неодноразово звертався до суду із клопотаннями про відкладення засідань у справі, в тому числі, до запровадження в Україні військового стану.
Так, 16.02.2022 представник позивача просив відкласти розгляд справи №910/16087/21 у зв'язку з тим, що у нього наявні ознаки вірусного захворювання COVID-19.
В подальшому, 31.05.2022, представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке також мотивоване тим, що м. Миколаїв постійно обстрілюється ракетами та РСЗО, а стільниковий зв'язок постійно "глушиться"; через постійні обстріли мешканці м. Миколаїв (якими є позивач та його представник) не мають фізичних та моральних сил на поїздку та участь в судовому засіданні; Рада суддів України рекомендувала судам при можливості відкладати розгляд справ; на веб-сторінці Господарського суду міста Києва розміщено оголошення про тимчасове обмеження доступу до приміщень Господарського суду міста Києва.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі №910/18208/21 частково задоволено клопотання позивача та третьої особи-1 про відкладення засідання; роз'яснено позивачу та третій особі-1 про можливість взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; відкладено судове засідання на 30.06.2022. При цьому, про мотиви відмови представника позивача було повідомлено в тому числі електронним листом та роз'яснено, що військовий стан не є безумовною та достатньою обставиною для не здійснення розгляду справи.
Попри наведене, 29.06.2022 представником позивача було подано клопотання про відкладення третього поспіль засідання по справі №910/18208/21.
Таким чином, позивач не забезпечив явку свого представника в третє поспіль засідання по справі №910/208/21, незважаючи на те, що, розглянувши тотожне клопотання в засіданні 07.06.2021, судом було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для відкладення розгляду справи до закінчення військового стану в Україні.
В свою чергу, частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік обставин за яких суд зобов'язаний відкласти розгляд справи:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Однак, у судовому засіданні 30.06.2022 не має місця жодна із наведених обставин, відтак у суду відсутній обов'язок відкласти відповідне засідання.
Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Зважаючи на те, що позивач не забезпечив явку свого представника в третє поспіль засідання по справі №910/18208/21, то суд вправі розглянути справу за відсутності позивача (його представника) незалежно від причин неявки, в тому числі у разі якщо такою причиною є військова агресія Російської Федерації проти України.
Окремо суд звертає увагу позивача, що рекомендації/роз'яснення/листи Ради суддів України та Верховного Суду мають рекомендаційний характер та нижчий пріоритет ніж приписи Конституції України, якими гарантоване право на доступ до правосуддя та право кожного на розгляд його справи в розумний строк, та приписи Господарського процесуального кодексу України, якими визначено строки розгляду справи та підстави для відкладення розгляду справи.
По-третє, судом враховано, що повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України розпочалась з 24.02.2022, відтак у ОСОБА_1 було більш ніж чотири місяці для залучення до представництва своїх інтересів в засіданні по справі №910/18208/21 адвоката, який перебуває поза межами районів проведення воєнних (бойових) дій.
Твердження позивача про відсутність будь-якого сполучення між м. Миколаєвом та м. Києвом спростовуються наявністю поштових повернень із відділень поштового зв'язку, розташованих у м. Миколаєві та Миколаївській області (які направлялись третім особам та позивачу). Тобто, поштова кореспонденція систематично доставляється в у м. Миколаїв та Миколаївську область, а відтак сполучення між м. Києвом та м. Миколаєвом є безперебійним. До того ж, загальновідомою є інформація, що з м. Миколаєва здійснюється добровільна евакуація мешканців (більше того, мер ОСОБА_7 рекомендував людям евакуюватися з міста).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач та його представник за власною волею залишаються у районі проведення воєнних (бойових) дій, а відтак негативні наслідки таких дій у вигляді наявності труднощів взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду мають бути покладені саме на позивача. При цьому, суд відзначає, що позивач жодного разу (за останні три засідання по справі №910/18208/21) не спробував взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду (за допомогою системи "EasyCon") та навіть не ініціював такого процесу, тому його посилання на неможливість повноцінно приймати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з власних пристроїв зв'язку через заглушення та відключення мобільного зв'язку та/або Інтернет зв'язку є голослівними.
Окрім того, суд звертає увагу позивача, що Господарський суд міста Києва після 24.02.2022 продовжив розгляд справ, учасники яких приймали участь у засіданнях незважаючи на те, що мали місцезнаходження/місце проживання таких осіб не лише в районах проведення воєнних (бойових) дій (наприклад, м. Харків), а й навіть на тимчасово окупованих територіях (м. Маріуполь), тому наведені позивачем обставини не є виключними та такими, що безумовно унеможливлюють прийняття участі у розгляді ініційованого ним більш ніж 7 місяців тому судового спору.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
З огляду на наведене, суд вважає клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до закінчення (скасування) воєнного стану необґрунтованим та відмовляє в його задоволенні.
Також суд відзначає, що представник третьої особи-1, яка виявила бажання взяти участь в засіданні, не приєдналась до відеоконференції (не була on-line) та на телефонні дзвінки секретаря судового засідання не відповідала.
Частиною 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У зв'язку з наведеним у судовому засіданні 30.06.2022 суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу №910/18208/21 по суті за відсутності представників позивача та третіх осіб.
В судовому засіданні 30.06.2022 судом завершено розгляд справи №910/18208/21 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (в тому числі, наданими у попередніх засіданнях), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
22.09.2021 ОСОБА_4 звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою вих. №810К від 21.09.2021 на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором, в якій просив скасувати реєстраційну дію від 17.09.2021 №1005221070009023528, вчинену державним реєстратором Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_8 в частині державної реєстрації змін керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_4 вказував, що рішення про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" мало бути прийняте одностайно загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", в той час як ОСОБА_4 , який має частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" у розмірі 43,75%, не приймав участь у загальних зборах 16.09.2021. Таким чином, за твердженнями ОСОБА_4 у сказі, державним реєстратором в супереч п.п. 6) ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не перевірено рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" від 16.09.2021, оформлене протоколом від 16.09.2021, на відповідність законодавству та відповідно на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, у зв'язку з чим реєстраційна дія від 17.09.2021 №1005221070009023528 в частині державної реєстрації змін керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 є незаконною.
Розгляд скарги ОСОБА_4 було призначено на 27.09.2021 в Офісі протидії рейдерству Центральною Комісією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
24.09.2021 ОСОБА_4 було подано до Міністерства юстиції України доповнення до скарги (вих. №820 від 23.09.2021), в яких, посилаючись на ті ж самі підстави та обставини, що і в скарзі вих. №810К від 21.09.2021, скаржник просив крім скасування реєстраційної дії від 17.09.2021 №1005221070009023528 в частині державної реєстрації змін керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , також скасувати реєстраційну дію від 17.09.2021 №1005221070009023528 в частині державної реєстрації щодо фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, а саме - в частині призначення ОСОБА_3 заступником директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" з правом підпису документів, включаючи договори тощо; внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за результатами розгляду цієї скарги.
27.09.2021 представником ОСОБА_1 Центральній Комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції було подано клопотання про відкладення розгляду скарги, в якому ОСОБА_1 просив Комісію відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_4 з тих підстав, що 24.09.2021 до Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_6 було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" з такого самого предмету та тієї самої підстави (справа №915/1447/21). Також 27.09.2021 представником ОСОБА_1 Центральній Комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції було подано клопотання про відкладення розгляду скарги на інший день для надання можливості реалізувати право подання письмових пояснень по суті скарги.
За наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 Центральною Комісією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 27.09.2021, яким рекомендовано скаргу ОСОБА_4 від 21.09.2021 задовольнити в повному обсязі; скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 17.09.2021 №1005221070009023528; анулювати державному реєстратору Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_8 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказом Міністерства юстиції України №3430/5 від 29.09.2021 "Про задоволення скарги" скаргу ОСОБА_4 від 21.09.2021 задоволено в повному обсязі; скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 17.09.2021 №1005221070009023528; анульовано державному реєстратору Сухоєланецької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_8 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що наказ Міністерства юстиції України №3430/5 від 29.09.2021 прийнятий з чисельними та грубими порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Так, позивач вказує, що наказ Міністерства юстиції України №3430/5 від 29.09.2021 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки:
1) скарга була розглянута за один день після призначення, що дає підстави вважати дії та рішення відповідача необ'єктивними, зацікавленими та упередженими;
2) на момент прийняття оскаржуваного наказу існував корпоративний спір з такого самого предмету та тієї самої підстави, який перебував на розгляді Господарського суду Миколаївської області (справа №915/1447/21), а відповідач, розглянувши вказану скаргу, підмінив собою суд та надав оцінку рішенню загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" від 16.09.2021;
3) прийнявши оспорюваний наказ відповідач порушив встановлену ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/15677/21 про забезпечення позову заборону;
4) рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" від 16.09.2021 жодним чином не порушує прав ОСОБА_4 , адже зазначеним рішенням змінено директора товариства.
Щодо строку розгляду скарги ОСОБА_4 .
Процедура здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту визначена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку (тут і надалі в редакції, що була чинною станом на дату розгляду скарги ОСОБА_4 ) визначено, що скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Із вхідної відмітки на скарзі ОСОБА_4 вбачається, що скарга надійшла до Міністерства юстиції України 22.09.2021 (середа).
Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (п. 4 Порядку).
За приписами частини 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, у разі якщо відповідач дійшов висновку про відсутність потреби у додатковому вивченні скарги, то він вправі розглянути скаргу невідкладно, однак з дотриманням пунктів 9, 10, 11 Порядку для надання можливості скаржнику та заінтересованим особи взяти участь у розгляді скарги, надати свої пояснення, висловити думки.
Суд дослідив матеріали справи та прийшов до висновку, що у ОСОБА_1 було більш ніж достатньо часу для надання своїх пояснень по суті скарги, що підтверджується самим фактом подання 27.09.2021 представником ОСОБА_1 Центральній Комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції клопотання про відкладення розгляду скарги, в якому ОСОБА_1 просив Комісію відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_4 з тих підстав, що 24.09.2021 до Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_6 було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" з такого самого предмету та тієї самої підстави (справа №915/1447/21). Також 27.09.2021 представником ОСОБА_1 Центральній Комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Міністерства юстиції було подано клопотання про відкладення розгляду скарги на інший день для надання можливості подати письмові пояснення по суті скарги.
Тобто, із даного клопотання вбачається, що станом на дату його підготовки ОСОБА_1 була відома суть скарги ОСОБА_4 , оскільки останній надав оцінку такій скарзі в аспекті її тотожності поданому ОСОБА_6 позову до Господарського суду Миколаївської області.
До того ж, згідно пункту 12 Порядку копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
Проте, очевидно, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом скарги ОСОБА_4 до призначеного на 27.09.2021 на 09 год. 00 хв. засідання Комісії, оскільки ним було подано завчасно підготовані два клопотання про відкладення розгляду скарги (в одному з яких він просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_4 з огляду на подання ОСОБА_6 позову до Господарського суду Миколаївської області).
Відтак, суд приходить до висновку, що зміст скарги ОСОБА_4 був відомий ОСОБА_1 завчасно.
Абзацом 2 пункту 12 Порядку передбачено, що за відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду.
Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 був завчасно обізнаний про зміст скарги ОСОБА_4 (принаймні за один день до засідання Комісії), а також з огляду на визначений абз. 2 п. 12 Порядку проміжок часу, на який може бути відкладено розгляд скарги у сфері державної реєстрації, суд приходить до висновку, що розгляд відповідачем 27.09.2021 скарги ОСОБА_4 жодним чином не свідчить про необ'єктивність, зацікавленість та упередженість Міністерства юстиції України.
Також судом враховано, що ОСОБА_4 оскаржувалась реєстраційна дія щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" (учасником (засновником) якого він є із часткою в статутному капіталі 43,75%) та внесення відомостей про нового представника третьої особи-1, а відтак поспіх розгляду даної скарги Комісією є виправданим та розумним, оскільки доволі поширеними випадками у подібних ситуаціях є дії (нового) керівника щодо виведення майна товариства, його обтяження, укладення економічно необґрунтованих правочинів тощо.
З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про поспішність розгляду відповідачем скарги ОСОБА_4 та приходить до висновку, що Міністерство юстиції України при розгляді скарги ОСОБА_4 та відповідно при прийнятті оскаржуваного наказу діяло обґрунтовано, з дотриманням принципів рівності та змагальності з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішень.
Щодо доводів позивача про відсутність компетенції Міністерства юстиції України на розгляд скарги ОСОБА_4 через наявність судової справи №915/1447/21.
У відповідності до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Міністерство юстиції України наявні повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію корпоративних прав.
Разом із цим, компетенція Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є безумовною, адже її межі врегульовано статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги у разі наявності інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.
Саме на цю норму посилається позивач в аспекті існування судового провадження №915/1447/21, вказуючи на те, що Міністерство юстиції України мало б відмовити у задоволенні скарги через цю справу.
29.09.2021 Господарський суд Миколаївської області відкрив провадження у справі №915/1447/21 за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", державного реєстратора Сухосланецької сільської ради ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", оформлених протоколом від 16.09.2021; визнання незаконними та скасування реєстраційної дії №1005221070011023528 від 17.09.2021.
При цьому, наявне в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" словосполучення "судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави" з одного боку є очевидною калькою із процесуальних кодексів в частині норм, які спрямовані на недопущення двох і більше однакових проваджень, та регулюють закриття кожного наступного провадження відносно першого раніше існуючого.
В той же час, таке формулювання є не зовсім доречним для розгляду скарг відповідною комісією Міністерства, через не релевантність назв учасників судового провадження та відповідного провадження, яке здійснюється Міністерством. В судовому провадженні є сторони (позивач і відповідач), а також треті особи (які відповідно до процесуальних кодексів не є сторонами); в той час як, в провадженнях, які здійснюються Міністерством - скаржник та заінтересовані особи.
Заінтересованими особами в розумінні Порядку необхідно вважати за аналогією з процесуальними кодексами як сторін можливого провадження так і третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог, що робить не порівнянними такі категорії, адже коло сторін судового провадження не може бути більшим (може дорівнювати, або бути меншим) кількості заінтересованих осіб. Більш того, відсутній механізм визначення таких заінтересованих осіб, що ще більше ускладнює застосування вказаної норми.
Наведене при надмірно формальному тлумаченні відповідних норм могло б зробити таку норму абсолютно не застосованою, проте суд вважає за необхідне відійти від формального тлумачення норми п. 4 ч. 8 ст. 34 Закону в частині сторін та виходити із духу відповідної норми Закону, незважаючи на не зовсім коректне формулювання такої норми.
Очевидно, законодавець, надаючи Міністерству прав (не забираючи такі повноваження у судів) в частині протидії незаконним реєстраційним діям в корпоративних відносинах, намагався створити механізм оперативного реагування на сучасні виклики в частині незаконних дій суб'єктів реєстрації задля швидкого захисту інтересів учасників корпоративних правовідносин. В певних випадках з початком роботи відповідних комісії Міністерства у особи з'явився вибір у інструментах захисту власних прав: 1) скарга до Міністерства (щодо визначених у Законі підстав), 2) позов до суду.
Розуміючи закріплений в Конституції України статус судової влади, законодавцем визначено, що Міністерство не може підміняти суд, і подача скарги до Міністерства не виключає можливого звернення до суду та жодним чином не впливатиме на хід судового провадження. В той же час, наявність позову особи до суду з метою оскарження тих же реєстраційних дій (а також рішень органів управління юридичної особи, від яких такі реєстраційні дії є похідними, адже предметом скарги до Міністерства взагалі не може бути законність рішень органів управління юридичних осіб) виключає компетенцію Міністерства з розгляду відповідної скарги, що свідчить про наявність переваги судового провадження.
Оскільки така норма де-факто визначає можливість альтернативи особи, яка має намір захищати свої права (позивач у судовому провадженні, скаржник у провадженні Міністерства), то п. 4 ч. 8 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" необхідно розуміти таким чином, що у разі подачі особою, яка подала скаргу до Міністерства, позову до суду щодо оскарження тих самих реєстраційних дій та/або рішень, від яких такі дії є похідними, Міністерство втрачає повноваження на розгляд такої скарги по суті.
Тлумачення цієї норми, таким чином, що вона стосується позовів будь-яких осіб, а) не відповідало б суті закону в цій частині (адже, як зазначено вище, такі повноваження надані з метою оперативного реагування на порушені права), б) не відповідало б застосуванню схожих норм процесуальних кодексів (закривається провадження виключно за абсолютною тотожностю позивача та відповідача(ів)), в) давало б змогу для зловживань як іншого учасника конфлікту, так і незацікавлених у конфлікті осіб, які подачею позовів, позбавляли б іншу особу права на захист його права Міністерством.
Відтак, подача позову ОСОБА_6 до Господарського суду Миколаївської області жодним чином не впливає на можливість Міністерства розглянути скаргу, адже навіть при розширеному тлумаченні п. 4 ч. 8 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" скаржник - ОСОБА_4 взагалі не визначений у долученому позові як жодний із учасників провадження.
Крім того, суд вважає, що в аспекті п. 4 ч. 8 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" під судовим провадженням мається на увазі прийняття судом до провадження відповідного позову та відкриття провадження у справі.
Натомість станом на дату розгляду Комісією скарги ОСОБА_4 по суті - 27.09.2021 та складення відповідного висновку, Господарським судом Миколаївської області не було вирішено питання щодо прийняття позову ОСОБА_6 до свого провадження.
Ухвала про відкриття провадження у справі №915/1447/21 за позовом ОСОБА_6 датована 29.09.2021 - в день прийняття оскаржуваного наказу №3430/5 від 29.09.2021, і скаржник - ОСОБА_4 не залучений навіть у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у вказаній справі, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень дана ухвала оприлюднена на наступний день, що виключає обізнаність Міністерства про відкриття провадження у справі та будь-яке обмеження компетенції Міністерства щодо розгляду скарги ОСОБА_4 .
Щодо доводів відповідача про перебирання відповідачем на себе повноважень суду при наданні оцінки рішенням загальних зборів третьої особи-1.
Частиною 2 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" унормовано, що Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Згідно пункту 6) частини 1 статті 15 вказаного Закону рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подаються для державної реєстрації, повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.
Тобто, в силу наведених приписів на державного реєстратора покладено обов'язок перевірити відповідність поданого для реєстрації рішення загальних зборів товариства вимогам законодавства. Зокрема, саме з метою забезпечення можливості державного реєстратора перевірити відповідність рішення загальних зборів вимогам законодавства, статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачене обов'язкове подання державному реєстратору статуту товариства разом із рішенням загальних зборів.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Частиною 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (тут і надалі в редакції, що була чинною станом на дату розгляду скарги ОСОБА_4 ) передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належать:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства;
2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;
3) зміна розміру статутного капіталу товариства;
4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;
5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;
6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;
7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;
8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;
9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;
10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;
11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;
13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
14) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.
За приписами частини 4 статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Згідно п. 7.23 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" (в редакції від 13.12.2018) рішення загальних зборів рішення загальних зборів учасників з питань призначення та відкликання (звільнення, відсторонення) директора, встановлення розміру винагороди, затвердження контракту (за наявності) приймається одностайнім рішенням загальних зборів учасників товариства, в яких взяли участь всі учасники товариства.
Із поданого державному реєстратору протоколу загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" від 16.09.2021 вбачається, що у таких зборах взяв участь лише один із учасників відповідача - ОСОБА_1 , в той час як із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату проведення загальних зборів вбачалось та наразі вбачається, що у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Н Авто" два учасники.
Більше того, згідно п. 7.19 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" (в редакції від 13.12.2018) загальні збори учасників вважаються повноважними якщо на них присутні учасники (представники учасників), яким належить у сукупності 90% голосів. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки в статутному капіталі товариства.
Натомість із поданого державному реєстратору протоколу загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" від 16.09.2021 вбачається, що у таких зборах взяв участь учасник, якому належить лише 56,25% голосів.
Прикметно, що із заявою до державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу звернувся ОСОБА_2 , як новий керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" згідно рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" від 16.09.2021, оформленого протоколом загальних зборів учасників (засновників) від 16.09.2021.
Пунктом 2 частини 1 статті 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації.
А подання документів особою, яка не має на це повноважень, не усунення підстав для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку, суперечність документів вимогам Конституції та законів України ж підставами для відмови у державній реєстрації згідно ч. 1 ст. 28 цього Закону.
Таким чином, державний реєстратор повинна була перевірити відповідність рішень загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" від 16.09.2021, оформлених протоколом загальних зборів учасників (засновників) від 16.09.2021, вимогам законодавства та як наслідок відмовити у проведенні державної реєстрації.
Відтак, Міністерство юстиції України за наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 перевіряло дотримання державним реєстратором Сухосланецької сільської ради ОСОБА_8 законодавства при вчиненні реєстраційної дії №1005221070011023528 від 17.09.2021 та, виявивши порушення - не здійснення державним реєстратором перевірки відповідності рішення загальних зборів вимогам законодавства, скасувало відповідний запис.
З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими твердження позивача про перевищення відповідачем своїх повноважень при розгляді скарги ОСОБА_4 та про перебирання відповідачем на себе повноважень суду, оскільки Міністерство юстиції України фактично перевіряло рішення та дії державного реєстратора Сухосланецької сільської ради ОСОБА_8 на предмет дотримання законодавства при вчиненні реєстраційної дії №1005221070011023528 від 17.09.2021.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/15677/21 про забезпечення позову заборони.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/15677/21 заяву ОСОБА_1 задоволено частково та заборонено вносити будь-які записи до Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" (ідентифікаційний код 38694122), виключати раніше внесені записи до відомостей Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів та носити будь-які записи до відомостей Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі: щодо зміни найменування та організаційно-правової форми, зміни складу засновників (учасників), зміни місцезнаходження, зміни розміру статутного (складеного) капіталу, зміни назви органів управління та складу осіб, які обираються (призначаються) до органів управління, зміни керівника юридичної особи, зміни інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, зміни даних про реєстраційні дії щодо юридичної особи.
Із змісту даної ухвали вбачається, остання встановлює заборону вносити записи до відомостей Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто", однак жодним чином дана ухвала не встановлює заборону Міністерству юстиції України розглядати скарги на дії державного реєстратора щодо внесення відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Н Авто".
Таким чином, сам факт прийняття Міністерством юстиції України наказу №3430/5 від 29.09.2021 жодним чином не порушує встановлену ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/15677/21 заборону.
Крім того, як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" примірник даної ухвали був направлений Міністерству юстиції 07.10.2021 (поштове відправлення №0105477556503). Доказів обізнаності відповідача про вжиття ухвалою суду від 27.09.2021 у справі №910/15677/21 заходів забезпечення позову до прийняття оспорюваного наказу (29.09.2021) матеріали справи, а позивачем суду не надано.
Щодо відсутності порушеного права у ОСОБА_9 , то суд вважає такі твердження позивача надуманими та безпідставними, оскільки ОСОБА_9 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто" із часткою у статутному капіталі у розмірі 43,75%, а відтак наділений правами участі в управлінні третьою особою-1, в тому числі правом на участь у загальних зборах товариства та прийнятті рішення щодо зміни керівника, а тому проведення 16.09.2021 загальних зборів без його повідомлення (за твердженнями ОСОБА_4 ) та прийняття рішення про зміну керівника беззаперечно порушує права ОСОБА_4 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Н Авто".
За таких обставин, доводи позивача щодо незаконності оскаржуваного наказу відповідача є необґрунтованими, а відтак суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування наказу №3430/5 від 29.09.2021.
Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Таким чином, інші доводи сторін судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, сплачений позивачем за подання даного позову, покладаються на ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622) про визнання незаконним та скасування наказу відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача, пов'язані із розглядом справи в частині сплаченого судового збору, покласти на ОСОБА_1 .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 11.07.2022.
Суддя Р.В. Бойко