ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2022Справа № 910/3487/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія»
про стягнення 25 187, 76 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 16 371, 77 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.06.2022 від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» надійшло клопотання про долучення доказів.
29.06.2022 від Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» надійшов відзив на позовну заяву.
05.07.2022 від Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» надійшло клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про призначення автотоварознавчої експертизи - відмовлено.
Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (далі - Страховик/Позивач) та ТОВ «Порше Лізинг Україна» (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/4098/0003071 від 20.04.2018 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «AUDI A3 Sportback» д/н НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
10.02.2021 по проспекту Соборності, в місті Луцьк, Волинської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів - автомобіля «AUDI A3 Sportback» д/н НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та тролейбуса «Ель4», бортовий номер 218 , яким керувала ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2021 у справі про адміністративне правопорушення № 161/2923/21 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно рахунку СТО від 12.02.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «AUDI A3 Sportback» д/н НОМЕР_1 склала 25 696,10 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00404263 від 16.02.2021р. та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 22 005,75 грн. (виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №201865 від 17.02.2021).
Як вбачається з платіжного доручення №18656 від 15.09.2021 Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно - страхова компанія» (далі - Відповідач) було відшкодовано(за мінусом франшизи) - 20 005, 75 грн., призначення платежу: «AUDI НОМЕР_1 . Виплата страхового відшкодування згідно страхового акту №ДГ/723/004/323/20 від 15.09.2021 року.»
В подальшому, позивачем було отримано повідомлення СТО щодо необхідності заміни капоту згідно рекомендацій заводу-виробника, а не ремонту, та рахунок СТО від 14.04.2021р., згідно якого вартість капоту на транспортний засіб «AUDI A3 Sportback» д/н НОМЕР_1 склала 25 187,76 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00404263 доплата від 20.04.2021 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 25 187,76 грн. (виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №215841 від 21.04.2021).
Як зазначає позивач він виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мас до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія тролейбуса «Ель4», бортовий номер 218 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно - страхова компанія» згідно Полісу ДГ №723-004-323-20 від 16.10.2020, позивач має право зворотної вимоги до Відповідача.
Полісом № ЕР/102464562 передбачено ліміт відповідальності 100 000,00 грн., франшизу в розмірі 1 %., тому Відповідач несе відповідальність в межах завданої шкоди з урахуванням ліміту за полісом та з урахуванням франшизи.
Однак, дослідивши докази наявні в матеріалах справи та заперечення щодо суми відшкодування наявні у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно рахунку СТО від 12.02.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «AUDI A3 Sportback» д/н НОМЕР_1 склала 25 696,10 грн.
До вищезазначеного рахунку входить наступний перелік робіт на загальну суму 8 811, 00 грн., що стосуються відновлювальних робіт щодо Капоту автомобіля, а саме:
- Капот -розб/зб на загальну суму 801, 00 грн.
- Капот - ремонт на загальну суму 2 403, 00 грн.
- Капот - фарбування на загальну суму 5 607, 00 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00404263 від 16.02.2021р. та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 22 005,75 грн. (виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №201865 від 17.02.2021).
Як вбачається з платіжного доручення №18656 від 15.09.2021 Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно - страхова компанія» (далі - Відповідач) було відшкодовано(за мінусом франшизи) - 20 005, 75 грн., призначення платежу: «AUDI НОМЕР_1 . Виплата страхового відшкодування згідно страхового акту №ДГ/723/004/323/20
В подальшому, позивачем було отримано повідомлення СТО щодо необхідності заміни капоту згідно рекомендацій заводу-виробника, а не ремонту, та рахунок СТО від 14.04.2021р., згідно якого вартість капоту на транспортний засіб «AUDI A3 Sportback» д/н НОМЕР_1 склала 25 187,76 грн., однак попередню суму ремонту (що стосується ремонту капоту) згідно рахунку СТО від 12.02.2021 та страхового акту №00404263 від 16.02.2021 виключено не було.
Таким чином, враховуючи повну заміну капоту а не його ремонт, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із відмовою в частині стягнення 8 811, 00 грн., оскільки відповідачем дану суму уже було сплачено за страховим актом №00404263 від 16.02.2021.
Відповідно до п. 9.4. cт. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до абз. 18 ст. 2 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов 'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизы, розрахованої за правшами цього підпункту.
Відповідно до положень cт. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування за Договором страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі 910/7449/17, у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/171/17, а також і у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 916/2517/17.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» (Україна, 04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літера В; ідентифікаційний код 20033533) страхового відшкодування в розмірі - 16 376 (шістнадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 76 коп. та 1 613 (одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 11 коп. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва