08.05.2007 Справа № 13/399(9/476)-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Крутовських В.І, Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання Врона С.В.
За участю представники сторін:
від позивача: Плотніков А.О. юрисконсульт, довіреність №33/10 від 09.02.07;
від відповідача: Хандучко Ю.В. юрисконсульт, довіреність №129 від 01.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.07р. по справі № 13/399 (9/476) - 06
за позовом Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» м.Київ
до Дочірнього підприємства “Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» м.Дніпропетровськ
про стягнення 15611,06грн.
У відповідності із ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.05.07р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.07р. по справі № 13/399 (9/476)-06 (суддя Рудь І.А.) позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» м.Київ до Дочірнього підприємства “Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» м.Дніпропетровськ задоволено частково.
Стягнуто з Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Київ на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», м.Дніпропетровськ суму 9751 грн. 98 коп. - основний борг, 2616 грн. 65 коп.- інфляційних збитків, 771 грн. 53 коп. - три проценти річних, 1788 грн. 26 коп. - пені, 149 грн. 28 коп. - витрат на держмито, 112 грн. 83 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду ДП “Дніпропетровський облавтодор» ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України» просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково в сумі 2210,76грн., в решті позовних вимог відмовити.
Скаржник посилається на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на скаргу ДК “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника, а також вважає, що рішення суду прийняте за умов об'єктивного дослідження матеріалів справи без порушень норм процесуального та матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення приймаючи до уваги наступне.
Між Дочірньою компанією “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» (далі - Позивач) та Дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Дніпропетровська дорожньо-експлуатаційна дільниця» був укладений договір №06/03-4213-ТЕ-4 від 31.12.2003р. “на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій» із додатковою угодою № 1 від 28.02.2003р. та додатковою угодою №1 від 15.01.2004р., відповідно до умов якого Позивач, як Постачальник, зобов'язався продати Відповідачу в 2004 році природний газ, а Відповідач, як Покупець, зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 6.1 вказаного договору сторони встановили, що оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу, при цьому, перша частина оплати в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів поставки газу перераховується на рахунок Постачальника не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу, друга і третя частини -у розмірі по 33% - відповідно, до 20 та 30 (31) числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання -передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.
У розділі 7 вказаного договору сторони встановили, що будуть нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по цьому договору згідно з чинним законодавством України, зокрема: в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (пункт 7.2 договору).
Протягом з 01.01.2004р. по 01.03.2004р. Позивач поставив Відповідачу 46,438 тис. куб. м.. природного газу на загальну суму 9751,98 грн., що підтверджується розрахунком позивача та відповідними актами приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2004 року в матеріалах справи.
Як видно із наданого Відповідачем двостороннього акту звіряння розрахунків сторін станом на 31.10.2005р., загальне сальдо на користь Позивача у розрахунках по двох договорах №06/03-197 і №06/03-4213 становило 7763грн. 67 коп.
Господарським судом обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на проплату заявленого позивачем об»єму газу, оскільки відповідачем не надано суду документальних доказів на оплату газу саме по договору №06/03-4213-ТЕ від 31.12.03р., таким чином борг відповідача становить суму 9751грн. 98коп.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому, згідно до положень ст. 9 ч. 2, ч. 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та ч.2 ст. 4, ч. 2 пункту 4 розділу ІХ Прикінцеві положення ГК України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених ГК України.
Статтею 530 ч.1 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це строк (термін).
Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до положень ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
На підставі положень ст. ст. 216-217, 230-231 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 2616грн. 65коп. інфляційних збитків, 771грн. 53коп. -3 % річних, 1788грн. 26коп. -пені, з чим погоджується і апеляційний господарський суд за умов порушення відповідачем умов договору.
У задоволенні вимог по стягненню з відповідача 7 % у сумі 682грн. 64коп. господарським судом обґрунтовано відмовлено за умов укладення сторонами договору 31.12.03р. і набранням чинності Господарського кодексу України, на норми якого посилається позивач як на підставу нарахування штрафу з 01.01.04р., оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України та ч.2 п. 5 Розділу ІХ Прикінцевих положень ГК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він скасовує чи пом'якшує відповідальність.
Суд вважає безпідставними доводи скаржника про проведення взаємозаліку між сторонами на суму 7541грн. 22коп..
Відповідно ст.. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідач не надав документальних доказів як наявності такої заяви так і доказів її направлення позивачу.
Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення господарського суду.
Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.07р. у справі № 13/399 (9/476)-06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.Є.Прокопенко
Суддя В.І.Крутовських
Суддя А.К.Дмитренко
З оригіналом згідно
Помічник судді А.В.Тальян