Справа № 640/10213/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
07 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТМ-Україна» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТМ-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0399060409 від 12.12.2019.
Позов обґрунтовано тим, що складені позивачем у відповідності до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України податкові накладні не підлягають наданню отримувачу (покупцю), оскільки складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ, а отримувачем податкової накладної є сам позивач, про що вказано у спірних податкових накладних.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0399060409 від 12.12.2019.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не надання отримувачу (покупцю) податкової накладної не є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, та відповідно накладення штрафу.
Враховуючи, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого статтею 201.10 статті 201 Податкового кодексу України містять код ставки « 20», відтак такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, що свідчить про безпідставність задоволення позовних вимог.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС України в м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ІТМ-Україна», за результатами якої складено Акт № 7569/26-15-04-09-20/40909120 від 13.11.2019.
Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «ІТМ-Україна» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- № 8 від 31.12.2017 - на 1 день (дата реєстрації 16.01.2018);
- № 10 від 31.12.2017 - на 2 дні (дата реєстрації 17.01.2018);
- № 6 від 31.12.2017 - на 1 день (дата реєстрації 16.01.2018);
- № 8 від 28.02.2018 - на 1 день (дата реєстрації 16.03.2018);
- № 7 від 31.01.2018 - на 4 дні (дата реєстрації 19.02.2018).
За результатами розгляду заперечень позивача, Головним управлінням ДПС України в м. Києві висновки Акту перевірки № 7569/26-15-04-09-20/40909120 від 13.11.2019 було залишено без змін (лист Головного управління ДПС України в м. Києві №62739/26/15-04-09-18 від 11.12.2019).
У подальшому, на підставі Акту № 7569/26-15-04-09-20/40909120 від 13.11.2019 Головним управлінням ДПС України в м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0399060409 від 12.12.2019, згідно із яким до позивача на підставі п. 120-1 ст. 120 ПК України застосовані штрафні санкції у сумі 3 478,01 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірні податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних № 6 від 31.12.2017, № 7 від 31.01.2018, № 8 від 31.12.2017, № 8 від 28.02.2018 відповідають критеріям звільнення від відповідальності, передбаченим п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, а саме: вони не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, та у зв'язку із ненадісланням відповідачем протягом операційного дня/наступного робочого дня квитанції про прийняття або неприйняття щодо податкової накладної №10 від 31.12.2017, відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації таких податкових накладних.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.
Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Виходячи зі змісту наведених норм ПК України, порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
При цьому, слід звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду щодо застосування п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 13 серпня 2019 року у справі № 2040/7988/18, в якій Суд аналізував можливість накладення штрафу в разі порушення строків реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) з інших підстав, ніж їх складення за операціями, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Верховний Суд зазначив, що до 01 січня 2017 року штрафні санкції застосовувалися за порушення термінів реєстрації податкових накладних виключно тих, які підлягали наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким були внесені зміни, зокрема, і до статті 120-1 Податкового кодексу України, яка після змін передбачала, що штрафи не застосовуються виключно щодо «податкової накладної, що не видається одержувачеві (покупцеві), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою».
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що статтею 120-1.1 статті 120 ПК України, з урахуванням внесених змін Законом № 1797-VIII визначено виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов'язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до Акту перевірки в розрахунках коригування кількісних і вартісних показників № 6 від 31.12.2017, № 7 від 31.01.2018, № 8 від 31.12.2017 та в податковій накладній № 8 від 28.02.2018 зазначено, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причин складання на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, про що є відмітка у верхньому лівому куті.
Згідно з підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПК України).
При цьому, Порядок заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (далі - Порядок №1307), визначає перелік податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю).
У відповідності до п. 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
У інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
У силу вимог пункту 11 Порядку № 1307 (у редакції, що діяла до 01.12.2018) у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X». У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Отже, положеннями Порядку №1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ та операції, які звільнені від оподаткування ПДВ, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
При цьому, відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України.
До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI; у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.
Як свідчать матеріали справи, вказані в Акті перевірки податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних № 6 від 31.12.2017, № 7 від 31.01.2018, № 8 від 31.12.2017, № 8 від 28.02.2018 не надані покупцю з причин складення на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Крім того, у податкових накладених / розрахунках коригування до податкових накладних зазначено: постачальник (продавець) - ТОВ «ІТМ-Україна», отримувач (покупець) - ТОВ «ІТМ-Україна» та умовний ІПН « 600000000000»; рядки І-VI з урахуванням ставки ПДВ (20 % (ряд. III, V); рядки IV, VI (7 %), VI-IX не заповнено.
Тобто, вказані податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних не надаються покупцю та складанні на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що спірні податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних № 6 від 31.12.2017, № 7 від 31.01.2018, № 8 від 31.12.2017, № 8 від 28.02.2018 відповідають критеріям звільнення від відповідальності, передбаченим п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України, а саме: вони не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.
Враховуючи, що спірні податкові накладні є зведеними та складені позивачем з дотриманням положень пункту 11 Порядку №1307, а у верхній лівій частині цих податкових накладних зазначено тип причини « 09» - складена на постачання операцій, які звільнені від оподаткування податковм на додану вартість, тому позивач в силу положень пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України звільнений від відповідальності за порушення граничного строку реєстрації таких податкових накладних.
Позиція контролюючого органу зводиться лише до наявності підстав для застосування штрафних санкцій з огляду на оформлення податкових накладних, а саме, що в них заповнена графа з кодом ставки «20», тобто сума податку на додану вартість нараховувалась за основною ставкою.
Колегія суддів вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки з огляду на аналіз положень пункту 16 Порядку №1307, які визначають правила заповнення розділів А і Б податкової накладної, у податкових накладних особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються.
Отже, код ставки податку на додану вартість «20», який зазначений в рядку V розділу А податкової накладної не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ «20» переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні.
Відтак, позивач при складенні зведених податкових накладних не міг всупереч правил заповнення, встановлених Порядком №1307, заповнювати рядки VII-IX.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 640/3423/19.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних № 6 від 31.12.2017, № 7 від 31.01.2018, № 8 від 31.12.2017, № 8 від 28.02.2018 є необґрунтованим.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 10 від 31.12.2017, слід зазначити наступне.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Як визначено пунктами 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
У відповідності до пункту 13 вказаного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У силу вимог пунктів 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов'язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову накладну № 10 від 31.12.2017, яку 15.01.2018 о 19 год. 05 хв. направлено позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Втім, 15.01.2018 позивачем не було отримано квитанції, у зв'язку із чим позивач той самий файл податкової накладної в форматі XML надсилав до податкового органу 16.01.2018 о 17 год. 23 хв. та 17.01.2018 о 9 год. 48 хв.
У той же час, лише 17.01.2018 позивач отримав квитанцію про прийняття податкової накладної № 10 від 31.12.2017.
Враховуючи викладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач здійснив надсилання спірної податкової накладної до закінчення операційного дня.
Однак, оскільки доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня (15.01.2018) квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної відповідачем не надано, а відтак така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
У свою чергу, обов'язком позивача, як платника податків, є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН, однак платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм, а несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов'язок виконав своєчасно.
При цьому колегія суддів звертає увагу правову позицію, висловлену Верховним Судом у справі №809/1040/17, у якій Суд дійшов висновку, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов'язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.
Як наслідок, контролюючим органом неправомірно та безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 10 від 31.12.2017.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0399060409 від 12.12.2019.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук