Справа №22ц-853 2006р. Головуючий у першій інстанції - ГукЛ.І. Доповідач - Заболотний В.М.
іменем України
24 липня 2006 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Коренькової З.Д. суддів - Заболотного В.М., Литвиненко І.В. при секретарях - Штупун О.М., Куксі М.В., Гавриленко Ю.В.,
Пільгуй Н.В. за участю - сторін та їх представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1і ОСОБА_2на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_4про визнання права власності на 17/40 частин жилого будинку з надвірними спорудами; за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6до ОСОБА_3, ОСОБА_4про визнання права власності на 17/80 частин домоволодіння, реальний поділ будинку; за зміненого позовною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4до ОСОБА_3про визнання права власності на 17/40 частин жилого буднику та реальний розподіл буднику з надвірними спорудами та земельної ділянки, -
У лютому 2004 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4. про визнання права власності на 17/40 частин жилого будинку №НОМЕР_1з надвірними спорудами, розташованого поАДРЕСА_1в м. Чернігові, вказуючи на те, що з відповідачкою знаходився в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей - ОСОБА_5., 1975 р.н., і ОСОБА_6., 1977 р.н. За час спільного проживання, згідно договору купівлі-продажу №НОМЕР_2 від 22.08.1995 року, ними було придбано 17/20 частин спірного жилого будинку з надвірними спорудами. Оскільки сімейне житія не склалось і шлюб в 2003 році між ними був розірваний, то на підставі ст.60 СК України, він має право на майно, набуте за час шлюбу на праві спільної сумісної власності, а згідно ст.70 цього Кодексу, мають бути визначені рівні частки майна дружини та чоловіка. Тому просив суд визнані за ним право власності па 17/40 частин спірного будинку.
В травні 2004 року ОСОБА_5. і ОСОБА_6. звернулись до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3. і ОСОБА_4. В своїй позовній заяві позивачі посилались на те, що відповідачі являються їх батьками, і спірну частину будинку та надвірні споруди вони придбали за кошти, які батьки отримали від продажу належної і позивачам на праві власності частини квартири №АДРЕСА_2в м. Казані, РФ. Тому, зазначена частина спірного будинку, крім батьків, належить і позивачам на праві власності по 1/4 частині кожному. Просили суд визнати за позивачем ОСОБА_5. право власності на 17/80 частину домоволодіння зі спорудами, за ОСОБА_6. право власності на 17/80 частину домоволодіння зі спорудами, визнати за відповідачкою ОСОБА_4. право власності на 17/80 частину будинку зі спорудами, провести реальний розподіл будинку, надвірних споруд та земельної ділянки спірного будинку, виділивши позивачам в натурі 51/80 частину цього будинку зі спорудами та 51/80 частину земельної ділянки цієї садиби.
В уточненій зустрічній позовній заяві ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_4. звернулись до ОСОБА_3., та просили суд визнати ОСОБА_4. співпозивачем, визнати за нею право власності па 17/40 частину домоволодіння зі спорудами, провести розподіл будинку, споруд, земельної ділянки, виділивши ОСОБА_4. в натурі 17/40 частину цього будинку зі спорудами і 17/40 частину земельної ділянки цієї садиби.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_3. до ОСОБА_4. про визнання права власності на 17/40 частину жилого будинку з надвірними спорудами задоволені, визнано за ОСОБА_3. право власності на 17/40 частину жилого будинку, визнано за ОСОБА_4. право власності на 17/40 частину жилого буднику. Уточнений зустрічний позов ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_4. до ОСОБА_5. задоволений, визнано за ОСОБА_3. та ОСОБА_4. право власності на 17/40 частин буднику за кожним. Здійснено розподіл домоволодіння та виділено ОСОБА_3. в рахунок належних йому 17/40 частин домоволодіння кімнату площею 7,3 кв.м., кімнату площею 17,1кв.м., кімнату площею 15,9 кв.м., а всього 40,3 кв.м., загальною вартістю - 28807 грн. 85 коп.; виділено ОСОБА_3. в рахунок 17/40 часток, що припадають на 17/20 частин в господарських будівлях: пригребиця площею 7,8 кв.м., погріб площею 8,6 кв.м., сарай площею 5,9 кв.м., 1/2 частина воріт з хвірткою площею 3,6 кв.м., 112 частина огорожі площею 2,25кв.м., загальною вартістю - 4646 грн. Виділені ОСОБА_4. кухня площею 9,5 кв.м., кімната площею 20,0 кв.м., коридор площею 7,1 кв.м., санвузол площею 2,4 кв.м., сіни площею 4,4 кв.м., загальною площею 43,0 кв.м., на загальну суму 40772грн. 11 коп.; ОСОБА_4. в господарських будівлях виділено гараж площею 21 кв.м., 1/2 частина воріт з хвірткою площею 3,6 кв.м., 1/2 частина огорожі площею 2,25 кв.м, загальною вартістю - 7359 грн. 28 коп.; виділена ОСОБА_3. земельна ділянка в розмірі 17/40 часток, площею 589,9 кв.м., в тому числі: під житловою забудовою - 48,7 кв.м., під нежитловою забудовою - 13,7 кв.м., під двором та городом -443,0 кв.м., під двором загального користування - 84,5 кв.м.; виділена ОСОБА_4. земельна ділянка в розмірі 17/40 часток, площею 589,9 кв.м., в тому числі: під житловою забудовою - 57,1кв.м.; під нежитловою забудовою - 21,0 кв.м.; під двором та городом - 427,3 кв.м.; під двором загального
користування - 84,5 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_3. 7338 грн. 77 коп. компенсації за недоотримані 3/40 частки в домоволодінні, стягнуто з ОСОБА_3. держмито на користь держави в сумі 357 грн., як недоплату при зверненні з позовом, стягнуто з ОСОБА_4. держмито на користь держави в сумі 356 грн., як недоплату при зверненні з позовом, стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4. 150 грн. 15 коп. витрат по проведенню експертизи.
' Суд прийшов до висновку про те, що відповідно до норм глави 8 Сімейного Кодексу України, майно, придбане подружжям під час шлюбу є спільною сумісною власністю сторін, як подружжя, а тому вони мають рівні права на спірний будинок та споруди, на підставі чого суд і визнав їх рівні долі, а саме по 17/40 часток спільного спірного майна. Також, виходячи з варіантів розподілу домоволодіння, викладених у висновку експертизи, суд взяв до уваги найбільш прийнятний для сторін варіант №3 розподілу будинку, споруд та земельної ділянки, запропонований позивачами по зустрічному позову, оскільки саме зазначений варіант відповідає реальним часткам сторін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. і ОСОБА_2. просять рішення скасувати в частині розподілу між сторонами земельної ділянки, а справу в цій частині передати на новий розгляд. Посилаються на те, що рішення є незаконним в зазначеній частині та порушує їх земельні права, оскільки апелянти є співвласниками домоволодіння №НОМЕР_1по АДРЕСА_1в м. Чернігові з сусідами - ОСОБА_3і ОСОБА_4. та спільно користуються закріпленою за ними рішенням Деснянського райсуду м. Чернігова від 30.09.1997 року, я є набрало чинності, земельною ділянкою, площею 688,54 кв.м. Тобто, спір щодо земельної ділянки був вирішений раніше саме з цього питання і було постановлено рішення. На їх думку, сторони по даній справі знали про те, що за належною їм частиною домоволодіння судовим рішенням у 1997 році закріплена земельна ділянка, площею 678,3 кв.м. Однак, оскаржуваним рішенням їм виділено на 501,5 кв.м, землі більше, ніж встановлено судом у 1997 році, а збільшення в свою чергу, розміру земельної площі Костюніним відбулося за рахунок вилучення у апелянтів земельної ділянки. Тобто, суд повинен був їх залучити до участі у справі, а саме вирішити спір в частині розподілу земельної ділянки з урахуванням їх інтересів, та не порушуючи їх законні права як землекористувачів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступною.
Як вбачається з матеріалів справи, суд вирішив між сторонами спір про визнання за ними права власності на 17/40 частин жилого будинку з надвірними спорудами за кожним, здійснив розподіл спірного домоволодіння і в тому ж розмірі виділив ОСОБА_3та ОСОБА_4. земельні ділянки площею 589,9 кв.м, кожній із сторін.
Але, на підставі наданих апелянтами доказів вбачається, що 30.09.1997 року Деснянським районним судом м. Чернігова вже розглядався спір між ОСОБА_4. і ОСОБА_1, ОСОБА_7., ОСОБА_2. про
встановлення порядку використання земельної ділянки, і цим рішенням було виділено позивачці земельну ділянку, площею 678,3кв.м., з них під двір зі спорудами - площею 308,8 кв.м., а відповідачам була виділена земельна ділянка площею 688,54 кв.м., з них під двір зі спорудами - площею 287,54 кв.м. Ухвалою судової колегії в цивільних справах Чернігівського обласною суду від 11.11.1997 року зазначене рішення залишене без змін і набрало законної сили.
З цього випливає, що оскаржуваним рішенням ОСОБА_4. і ОСОБА_3виділені земельні ділянки, які в сукупності мають більшу площу, ніж. земельна ділянка виділена їм рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у 1997 році. Але суд першої інстанції розглянув і вирішив даний спір без участі апелянтів, що порушило їх законні права як землекористувачів щодо спору в частині розподілу земельної ділянки між сторонами. Суд повинен був залучити ОСОБА_1. і ОСОБА_2до участі у справі та розглянути спір з урахуванням їх інтересів.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що дані процесуальні
порушення судом першої інстанції є безумовною підставою для скасування
оскаржуваного рішення з направленням справи на новий розгляд в частині
вирішення спору про поділ земельної ділянки між сторонами на підставі правил
п.4 ч.1 ст.311ЦПК України, так як суд вирішив питання про права апелянтів, як
осіб, що не брали участь у справі. •
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п.5 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 311, ст.ст.313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1і ОСОБА_2- задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2005 року в частині вирішення спору про поділ земельної ділянки між ОСОБА_3 і ОСОБА_4-скасувати, а справу в цій частині направити па новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.