ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" червня 2022 р. справа № 300/377/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Тимощука О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зюбак Н.І.,
представниці відповідача - Карпаш Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області
про скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка, ФОП ОСОБА_1 ) 17.01.2022 звернулася в суд з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, Управління) про скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ1058/536/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на переконання позивачки, Управлінням безпідставно винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ1058/536/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021, якою накладено штраф у розмірі 720 000 грн за порушення вимог законодавства про працю, виявлені під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). На підтвердження своєї позиції вказує на помилковість висновків відповідача, зафіксованих в акті №ІФ 1058/536/АВ від 20.05.2021, щодо допуску працівників до роботи без укладення трудового договору. Зокрема, зазначила, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 30.04.2021 з ним укладено трудовий договір та прийнято з 01.05.2021 за основним місцем роботи на посаду бармена, про що видано наказ (розпорядження) №03/04 21 від 30.04.2021; на підставі заяви ОСОБА_3 від 30.04.2021 з ним укладено трудовий договір та прийнято з 01.05.2021 за основним місцем роботи на посаду бармена, про що видано наказ (розпорядження) №05/04/21 від 30.04.2021. Також зазначила, що 20.04.2021 нею укладено із Закладом вищої освіти «Університет Короля Данила» договір №14 про проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти Закладу вищої освіти «Університет Короля Данила», на виконання якого із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договори про надання послуг з навчання ресторанної справи. Таким чином, вважає, що оформлення трудових відносин із вказаними працівниками здійснено з дотриманням законодавства про працю, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 (том 1, а.с.26-28) вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення її недоліків, які позивачка усунула у визначений судом строк.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог, встановлених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), судовий розгляд справи призначено на 28.02.2022 о 10:00 год (том 1, а.с.32-33).
На адресу суду 08.02.2022 ФОП ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з позивачки штрафу в розмірі 720 000 грн на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ1058/536/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, в межах виконавчого провадження №66787227, яке перебуває на примусовому виконанні в Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), до набрання рішенням суду в даній справі законної сили (том 1, а.с. 41-44).
Ухвалою суду від 09.02.2022 зазначену заяву про забезпечення позову задоволено та постановлено зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ1058/536/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021 до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі (том 1, а.с. 52-54).
Управління Держпраці в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.02.2022 (том 1, а.с.58-71). У поданому відзиві №17-07/15-10/863 від 10.02.2022 представник відповідача вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. На підтвердження своєї позиції вказав, що на підставі колективного звернення громадян №КО-240 від 20.04.2021 першим заступником начальника Управління Держпраці прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . Під час проведення інспекційного відвідування за місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск до роботи чотирьох працівників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, чим порушила вимоги частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України та Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413, що зафіксовано в акті №ІФ1058/536/АВ від 20.05.2021. Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України та Порядку №509, 08.07.2021 першим заступником начальника Управління винесено постанову про накладення штрафу №ІФ1058/536/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 720 000 гривень, за порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 в частині фактичного допуску чотирьох працівників до роботи без належного оформлення із ними трудових відносин. На підтвердження повторності вчинення позивачкою порушення вимог законодавства про працю, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України представник відповідача повідомив, що вперше порушення ФОП ОСОБА_1 щодо фактичного допуску працівників до роботи без оформлення із ними трудового договору (контракту) допущено 19.10.2020, що підтверджується Актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 19.10.2020 року №ІФ11655/1669/АВ. Також унаслідок виявленого правопорушення на ФОП ОСОБА_1 19.10.2020 складено протокол №ІФ11655/1669/АВ/П/ПТ1, у результаті розгляду якого Івано-Франківським міським судом постановою від 12.11.2020 у справі №344/14192/20 ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП. З приводу доводів позивачки щодо відсутності підстав для застосування до неї відповідальності за допуск працівників без оформлення трудових відносин, оскільки з такими працівниками укладено договори про надання послуг з навчання ресторанної справи, звернув увагу, що у ФОП ОСОБА_1 відсутній зареєстрований код виду економічної діяльності, який передбачає надання послуг з навчання ресторанної справи. Окрім цього, вказав, що заклад харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не належить до закладів освіти, а відтак укладені договори про надання послуг з навчання є фактично трудовими договорами. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 необґрунтованими, тому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Згідно із довідкою секретаря судового засідання Івано-Франківського окружного адміністративного суду, у судове засідання, призначене на 28.02.2022 о 10:00 год учасники справи не з'явилися, хоча повідомлялися завчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи (том 1, а.с.212).
У судовому засіданні 12.05.2022 розгляд справи відкладено на 31.05.2022 о 10:45 год у зв'язку з неявкою позивачки (том 2, а.с.133-134).
В судовому засіданні, призначеному на 31.05.2022 судом оголошено перерву у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
Судом 31.05.2022 постановлено ухвалу про витребування доказів, згідно з якою витребувано в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином оформлені письмові докази, які підтверджують дату та час надходження від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального органу ДПС повідомлення про прийняття на роботу працівників: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ); витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 договори, укладені з навчальними закладами щодо проходження студентами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стажування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та докази, які підтверджують навчання зазначених осіб у такому навчальному закладі; витребувано в Управління Держпраці в Івано-Франківській області докази, які підтверджують притягнення позивачки до відповідальності у вигляді накладення штрафу за порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, виявлені за результатами інспекційного відвідування, оформленого актом від 19.10.2020 №ІФ11655/1669/АВ.
Зазначена ухвала отримана представником позивачки адвокатом Калинюком Романом Степановичем, що підтверджується звітом про отримання електронного повідомлення (том 1, а.с. 232 та зворотна сторона), однак витребувані судом згідно з ухвалою від 31.05.2022 докази позивачкою чи її представником суду станом на 29.06.2022 не надано.
Представником Головного управління ДПС в Івано-Франківській 09.06.2022 подано клопотання №4333/5/09-19-20-01 від 08.06.2022, до якого на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2022 подано письмові докази, які підтверджують дату та час надходження від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального органу ДПС повідомлення про прийняття на роботу працівників (том 1, а.с. 237-239).
В судовому засіданні 20.06.2022 розгляд справи відкладено на 29.06.2022 о 10:30 год у зв'язку із неявкою представника позивачки та неподання ним витребуваних судом доказів (том 2, а.с. 4).
В судове засідання 29.06.2022 представник позивачки повторно не з'явився, подавши попередньо клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, у відповідності до вимог пункту 2 частини 3, частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив продовжити розгляд справи за даною явкою сторін (том 2, а.с. 18).
Витребувані ухвалою суду від 31.05.2022 докази представником позивачки не надано, причини неподання доказів суду не відомі.
Представницею відповідача у зазначеному судовому засіданні подано витребувані ухвалою суду від 31.05.2022 письмові докази (том 2, а.с. 11-17).
Щодо позовних вимог, то представниця Управління Держпраці в Івано-Франківській області заперечила щодо їх задоволення з підстав, викладених у відзиві на позов. Просила суд відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позицію представниці відповідача, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.
Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, №1006096141 від 16.12.2019 (том 1, а.с. 106-107), ОСОБА_1 16.08.2018 зареєстрована фізичною особою-підприємцем; зареєстровані види діяльності: 93.29 організування інших видів відпочинку та розваг, 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 обслуговування напоями.
Відповідно до наказу про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у ФОП ОСОБА_1 №477-Д від 11.05.2021 (том 1, а.с.79) та направлення №3168 від 11.05.2021 (том 1, а.с.80-81) посадовими особами відповідача, з 11.05.2021 по 20.05.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ФОП ОСОБА_1 , фактична адреса здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 .
В результаті здійсненої перевірки складено акт №ІФ 1058/536/АВ від 20.05.2021 (том 1, а.с. 9-18). Відповідно до вказаного акта, інспекторами виявлено порушення позивачкою частини 1 статті 21 КЗпП, частини 3 статті 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, зокрема встановлено:
« 11.05.2021 о 16 годині 20 хвилин під час проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , за фактичним місцем здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що на робочому місці знаходились: бармен - ОСОБА_2 , бармен - ОСОБА_3 , повар - ОСОБА_5 та адміністратор - ОСОБА_4 .
Згідно наданого письмового пояснення 11.05.2021 о 16 год. 42 хв., ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) стажується у ФОП ОСОБА_1 на посаді бармена з 15.04.2021.
Згідно з наданого письмового пояснення 11.05.2021 о 16 год. 36 хв., ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) стажується у ФОП ОСОБА_1 на посаді бармена з 15.04.2021.
Згідно наданого письмового пояснення 11.05.2021 о 16 год. 40 хв., ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) проходить стажування у ФОП ОСОБА_1 на посаді повара з 05.05.2021, трудовий договір відповідно до пояснення не укладався, режим роботи з 13:00 до 22:00, два дні працює, та два дні вихідні, заробітну плату ще не отримувала.
Відповідно до наданого усного пояснення, що зафіксоване засобами відеотехніки 11.05.2021 о 16 год 32 хв ОСОБА_4 працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді адміністратора з 10.04.2021 (перед працевлаштуванням проходила стажування у ФОП ОСОБА_1 на посаді адміністратора орієнтовно 3-4 дні), працює згідно графіку по 8,5 год на день, заробітну плату виплачують 2 рази на місяць.
ФОП ОСОБА_1 в письмовому та усному поясненні, що зафіксоване засобами відеотехніки, зазначила, що працівники проходять стажування та оформлені на навчання і до кінця червня усі працівники будуть офіційно працевлаштовані, так як закінчать свою практику та навчання.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до роботи без належного оформлення трудових відносин, чим порушено частину першу статті 21 КЗпП, України та частину третю статті 24 КЗпП України.
Також, прийнявши на роботу 21.09.2020 ОСОБА_6 , повідомлення про прийняття працівників на роботу до ГУ ДПС в Івано-Франківській області ФОП ОСОБА_1 надіслано в той самий день - 21.09.2020 р., тобто після фактичного допуску працівника до роботи, чим порушено Постанову КМУ №413».
На підставі вищезазначеного акту посадовими особами відповідача складено припис №ІФ1058/536/АВ/П від 20.05.2021 (том 1, а.с.142-143), яким зобов'язано позивачку усунути описані порушення у строк до 18.06.2021.
Відповідачем також винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ІФ1058/356/АВ/П/ТД-ФС/66 від 01.06.2021 (том 1, а.с.193).
Позивачкою подано 05.07.2021 за вих. №05/07-01 заперечення на акт №ІФ 1058/536/АВ від 20.05.2021 (том 1, а.с. 19-20).
Листом Управління №05-16/70 від 08.07.2021 позивачку повідомлено, що її заперечення від 05.07.2021 не підлягають розгляду у зв'язку з простроченням термінів їх написання та надходження до розгляду (том 1, а.с. 191).
На підставі акту №ІФ 1058/536/АВ від 20.05.2021 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ/1058/536/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021, відповідно до якої за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, на позивачку накладено штраф у розмірі 720 000 гривень (том 1, а.с. 194 та зворотна сторона).
Не погоджуючись із прийнятою відповідачем постановою позивачка звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (надалі також - КЗпП України) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Частиною 3 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (надалі, також - Порядок №413) установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Абзацами 1, 2 частини 2 статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Разом з цим, абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Державна служба України з питань праці (Держпраця) згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 2 Положення №96, Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України “Про зайнятість населення” (далі - штрафи) визначено у Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі також - Порядок №509).
Відповідно до пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з пунктом 4 Порядку №509, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Відповідно до пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Як свідчать матеріали справи, у результаті здійснення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідачем виявлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснила фактичний допуск до роботи чотирьох працівників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, чим порушила вимоги частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України та Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413, що зафіксовано в акті №ІФ1058/536/АВ від 20.05.2021.
З приводу належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , позивачка вказує, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 30.04.2021 з ним укладено трудовий договір та прийнято з 01.05.2021 за основним місцем роботи на посаду бармена, про що видано наказ (розпорядження) №03/04/21 від 30.04.2021; попередньо 15.04.2021 з ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з навчання ресторанної справи, оскільки останній є студентом 3-го курсу ІФНТУНГ, спеціальність «Менеджемент». Також повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 30.04.2021 з ним укладено трудовий договір та прийнято з 01.05.2021 за основним місцем роботи на посаду бармена, про що видано наказ (розпорядження) №05/04/21 від 30.04.2021; попередньо з 15.04.2021 з ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з навчання ресторанної справи (том 1, а.с.154-160, 167-171). З даного приводу суд зазначає таке.
Відповідно до письмового пояснення ОСОБА_2 , наданого 11.05.2021, останній вказав, що стажується у ФОП ОСОБА_1 на посаді бармена з 15.04.2021 (том 1, а.с. 93).
Також, згідно з наданим письмовим поясненням 11.05.2021, ОСОБА_3 стажується у ФОП ОСОБА_1 на посаді бармена з 15.04.2021 (том 1, а.с. 96).
Відповідно до копії повідомлення про прийняття на роботу, наданої Головним управління ДПС в Івано-Франківській області на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 31.05.2022, ОСОБА_1 30.04.2021 сформувала повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі наказів про прийняття на роботу від 30.04.2021, дата початку роботи - 01.05.2021. При цьому відповідно до квитанції №2 зазначений документ доставлено до ГУ ДПС в Івано-Франківській області 26.05.2021 о 18:40, реєстраційний №24970567 (том 1, а.с. 238-239).
Тобто, незважаючи на те, що у повідомленні про прийняття працівника на роботу датою прийняття наказів про прийняття на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зазначено 30.04.2021, таке повідомлення подано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області лише 26.05.2021, тобто вже після фактичного допуску зазначених осіб 01.05.2021 до роботи.
Таким чином, доводи позивачки щодо належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до фактичного допуску цих осіб до роботи не знайшли свого підтвердження та не спростовують факт порушення позивачкою вимог Порядку №413 та частини 3 статті 24 КЗпП України.
З приводу відсутності порушення трудового законодавства щодо неналежного оформлення трудових відносин з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , позивачка вказала, що 20.04.2021 нею укладено із Закладом вищої освіти «Університет Короля Данила» договір №14 про проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти Закладу вищої освіти «Університет Короля Данила», на виконання якого із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договори про надання послуг з навчання ресторанної справи.
Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії договору №14 від 20.04.2021 про проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти Закладу вищої освіти «Університет Короля Данила» (том 1, а.с. 100-101), пунктом 1 зазначеного договору визначено про прийняття здобувачів вищої освіти на практику згідно з календарним планом та вказано студентку 3 курсу спеціальності готельно-ресторанна справа ОСОБА_7 , а не ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 .
Також суд звертає увагу, що відповідно до копій договорів про надання послуг з навчання ресторанної справи, укладених ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (том 1, а.с. 185-186, том 1 а.с. 187-188) такі договори укладені 19.04.2021, тобто до укладення 20.04.2021 із Закладом вищої освіти «Університет Короля Данила» договору №14 про проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти Закладу вищої освіти «Університет Короля Данила» та не можуть вважатися укладеними на виконання останнього договору.
Доказів укладення договору безпосередньо з навчальним закладами щодо проходження студентами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навчальної практики (стажування) у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та докази, які підтверджують навчання зазначених осіб у такому навчальному закладі позивачкою до матеріалів справи не долучено. Також таких доказів не надано ні позивачкою, ні її представником на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 31.05.2022.
Натомість відповідно до письмового пояснення від 11.05.2021, ОСОБА_5 проходить стажування у ФОП ОСОБА_1 на посаді повара з 05.05.2021, трудовий договір згідно пояснення не укладався, режим роботи з 13:00 до 22:00, два дні працює, та два дні вихідні, заробітну плату ще не отримувала ( том 1, а.с. 99).
Додатково щодо можливості проходження особами стажування у суб'єктів господарювання, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI, студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", освітньо-професійним ступенем "фаховий молодший бакалавр", освітнім ступенем "молодший бакалавр", "бакалавр", "магістр" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України.
Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
Суд звертає увагу, що ні під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), ні в процесі розгляду справи, позивачкою не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо проходження стажування з працівниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Зокрема, відсутні докази того, що зазначені особи є студентами вищого чи учнями професійно-технічного навчального закладу, як і відсутні індивідуальна програма стажування, відсутня інформація щодо спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста, режим стажування, а також керівника стажування, запис про проходження стажування у трудовій книжці, внесення відомостей про проходження стажування до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також щодо можливості надання ФОП ОСОБА_1 послуг з навчання ресторанної справи, суд вказує, що заклад харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де позивачка здійснює підприємницьку діяльність, не належить до закладів освіти, що унеможливлює надання останньою послуг з навчання ресторанної справи. Окрім цього, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у ФОП ОСОБА_1 відсутній зареєстрований вид діяльності, який передбачає можливість надання послуг з навчання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка фактично здійснила допуск працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору, чим порушила вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.
Щодо правомірності застосування до позивачки відповідальності згідно з абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України та обґрунтованості розміру накладеного штрафу, суд зазначає таке.
Законом України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” від 12.12.2019 №378-IX, який набрав чинності 02.02.2020, внесено, зокрема, зміни до частини 2 статті 265 КЗпП України - абзац 2 замінено двома новими абзацами.
Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
- вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Тобто на момент прийняття оскаржуваної постанови, після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України” від 12.12.2019 року №378-ІХ, за повторне протягом двох років вчинення правопорушення, встановленого частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачена відповідальність у формі накладення штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акта інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ІФ11655/1669/АВ від 19.10.2020 (том 1, а.с. 198-200) посадовими особами відповідача проводилося інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , у результаті якого було виявлено, що ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівницю ( ОСОБА_8 ) , чим порушила вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України.
Внаслідок виявленого правопорушення щодо ФОП ОСОБА_1 19.10.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ11655/1669/АВ/П/ПТ1 (том 1, а.с. 201), в результаті розгляду якого Івано-Франківським міським судом постановою від 12.11.2020 у справі №344/14192/20 встановлено порушення ОСОБА_1 вимог частини 3 статті 24 КЗпП України та визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 41 КУпАП (том 1, а.с. 205-207).
Таким чином, позивачкою у 2020 році вже вчинялося порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У 2021 році ФОП ОСОБА_1 знову допущено порушення частини 3 статті 24 КЗпП України щодо чотирьох працівників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ), що зафіксовано в акті №ІФ1058/536/АВ від 20.05.2021. Факт допуску зазначених працівників до роботи не заперечується позивачкою. Натомість ФОП ОСОБА_1 стверджує, що ці працівники були належним чином оформлені до моменту їх допуску або ж проходили стажування (навчання) та в подальшому прийняті на роботу. Однак, як встановлено судом вище, такі доводи позивачки не знайшли свого підтвердження в межах розгляду цієї справи.
Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 №1082-IX встановлено, що у 2021 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 6000 гривень.
Таким чином, відповідачем правомірно, відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, застосовано щодо ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 720 000 гривень за повторне вчинення протягом двох років порушення частини 3 статті 24 КЗпП України щодо чотирьох працівників (6000 х 30 х 4 = 720 000).
Таким чином, заявлені позивачкою вимоги про скасування постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ІФ1058/536/АВ/П/ТД-ФС від 08.07.2021 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статями 241-246, 250, 255, 295, 264, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ;
відповідач - Управління Держпраці в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 67, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39784625.
Рішення складене в повному обсязі 06 липня 2022 р., у зв'язку із участю судді Тимощука О.Л. з 04.07.2022 по 05.07.2022 в науково-практичній конференції згідно з наказом №139-ОС від 30.06.2022.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.