Справа № 127/31117/21
Провадження № 2/127/5158/21
05 липня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Жигарової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позов тим, що 22.02.2021 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Сторонами було укладено кредитний договір № б/н, який складається із Анкети-Заяви, Умов та Правил надання банківських послуг, тарифів банку.
Відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови кредитного договору, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка станом на 24.10.2021 року становить 18432,25 грн., яка складається з: 15132,36 грн. - заборгованості за кредитом, 3299,89 грн. - заборгованості по відсоткам. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав банку, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Разом з тим, представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого банк не надав належні докази на підтвердження надання відповідачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а лише вказує про зазначене в позовній заяві. В Анкеті-заяві не зазначено жодних даних щодо встановлення їй кредитного ліміту, надання банком кредиту тощо. Також відсутні підпис та дані відповідача на Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», Умовах та правилах надання банківських послуг, Витягу з Тарифів по картці «Зелена», що додані до позовної заяви, тому їх не можна вважати складовими частинами Анкети-заяви. Правила надання банківських послуг та тарифи мають мінливий характер, тому визначити яка саме редакція правил та тарифів діяла на момент підписання заяви є нереальним. Представник вважає, що банк в односторонньому порядку узгодив умови надання кредиту ОСОБА_1 , про що не повідомив останню. Банк у позовній заяві не зазначив наданий розмір кредитного ліміту, а вказує лише розмір заборгованості за кредитом та по відсоткам. З урахуванням вказаного, ОСОБА_1 погоджується повернути отримані грошові кошти від банку в сумі 15132,36 грн., в зв'язку з чим всі наявні зобов'язання між ними будуть припинені. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог АТ«Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по штрафам.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 22.02.2021 року сторони уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі, що зазначений у довідці за лімітами, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 39). Відповідач підтвердила свою згоду на те, що вона була ознайомлена з «Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» (в тому числі з правами та обов'язками), Тарифами та Паспортом споживчого кредиту до укладення цієї угоди. Підписанням цієї анкети вона підтвердила, що дана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» між нею та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 6).
Надана суду копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 22.02.2021 року містить лише погодження про укладення договору про надання банківських послуг, однак не містить даних про отримання відповідачем кредиту, про відкриття кредитного рахунку та про видачу кредитної картки відповідачу. В Анкеті-заяві відсутні відомості щодо виданої відповідачу кредитної картки (вид картки), відомості щодо розміру бажаного кредитного ліміту за платіжною картою та відомості про розмір процентів за користування кредитом.
Зазначені обставини унеможливлюють встановлення судом розміру отриманого кредиту, тривалості пільгового періоду по кредиту, розміру процентної ставки за користування кредитом, розміру обов'язкового щомісячного платежу та розміру неустойки за несвоєчасне погашення кредиту тощо.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача перед ним за договором від 22.02.2021 року № б/н станом на 24.10.2021 року становить 18432,25 грн., з яких: 15132,36 грн. - заборгованості за кредитом, 3299,89 грн. - заборгованості по відсоткам (а.с. 5-6). В зв'язку з цим, на думку позивача між ним та відповідачем виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з вимогами ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються бан-ком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент ( споживач послуг банку ) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсоткам.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання банківських послуг в А-Банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
На думку суду, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та не спростовано позивачем. За таких обставин відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, поданий банком витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, встановлена до укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки вони достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим А-Банку, і доказів, що саме ці умови та правила існували на час укладення договору, суду не надано.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, що зазначені у наданому розрахунку, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Щодо вимог про стягнення відсотків слід відзначити, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наданого позивачем розрахунку, слідує, що ним здійснене нарахування прострочених відсотків у розмірі 88,80 та 81,59 % річних за період з 22.02.2021 року до 22.10.2021 року в сумі 3299,89 гривні. При визначені розміру відсотків банк послався на Умови та Правила надання банківських послуг в А-Банку. Наразі, як вказувалося вище, вказаний доказ не може бути взятий до уваги, тому підстави для застосування вказаного розміру відсотків відсутні.
Таким чином, суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms, що містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 22.02.2021 року шляхом підписання Анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначила про згоду повернути банку отримані грошові кошти в розмірі 15132,36 грн., в зв'язку з частковим визнанням позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача розміру заборгованості за кредитом.
Разом з тим, слід відзначити, що з доданої А-Банку довідки про видачу карток відповідачу вбачається, що картка № НОМЕР_1 надана позичальнику 22.02.2021 року і має термін дії до квітня 2027 року. Отже на час звернення позивача до суду з даним позовом термін дії вказаної вище картки не закінчився, тому немає підстав вважати, що ОСОБА_1 прострочила виконання грошового зобов'язання.
Суд звертає увагу, що в зв'язку з відсутністю підпису та даних відповідача на Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», Умовах та правилах надання банківських послуг, Витягу з Тарифів по картці «Зелена», що додані до позовної заяви, їх не можна вважати складовими частинами Анкети-заяви
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1863,67 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.02.2021 року в розмірі 15132,36 грн. (п'ятнадцять тисяч сто тридцять дві гривні 36 коп.) станом на 24.10.2021 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати на оплату судового збору в сумі 1863,67 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят три гривні 67 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складений 05.07.2022 року.
Суддя: