П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 червня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/20783/21
Суддя в суді І інстанції Тарасишина О.М. Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екко Експорт Про» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екко Експорт Про» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області та Державній податковій службі України, а саме: визнання протиправними дії щодо не прийняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Екко Експорт Про» № 3 від 12 квітня 2021 року; зобов'язання зареєструвати податкову накладну ТОВ «Екко Експорт Про» № 3 від 12 квітня 2021 року, датою її подачі на реєстрацію, а саме 30 квітня 2021 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як у межах спірних правовідносин направлена товариством на реєстрацію податкова накладна не відповідала затвердженим вимогам у ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».
В даному випадку, апелянт зазначає, що складена податкова накладна товариства мала бути підписана електронним підписом директора товариства, який виконував свої повноваження на момент складання відповідної накладної, а тому без накладення такого підпису, відповідна податкова накладна вважається незавершеним електронним документом та не може бути зареєстрована.
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції обрано невірний спосіб захисту порушених прав товариства та передчасно зобов'язано податковий орган зареєструвати складену податкову накладну.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Екко Експорт Про» складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 12 квітня 2021 року.
Відповідна накладна складена за наслідком проведення господарської операції з ТОВ «Ханбер» та підписана директором товариства Ободовським О.В. за допомогою КЕП.
Між тим, за результатами направлення на реєстрацію вказаної накладної ТОВ «Екко Експорт Про» отримало квитанцію № 1 від 30 квітня 2021 року з інформацією про те, що документ не прийнято, так як кваліфікаційний електронний підпис особи директора ОСОБА_1 не є чинним на дату складання податкової накладної.
Внаслідок чого, товариством складено та подано на реєстрацію до електронного реєстру податкових накладних податкову накладу № 3 від 12 квітня 2021 року, підписану директором Кучером А.І.
Проте, вказана податкова накладна також не прийнята податковим органом, оскільки в Податковій службі міститься запис про чинного директора Ободовського О.В., а тому колишній директор Кучер А.І. не є уповноваженою особою на подання податкової накладної.
Не погоджуючись з правомірністю зазначених дій податкового органу та бажаючи зареєструвати складену податкову накладну, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що податковим органом у межах спірних правовідносин не доведено правомірність оскаржуваних дій, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
При цьому, Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Згідно ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В свою чергу, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Згідно п. 12 Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно п. 13 Порядку, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій податкового органу щодо неприйняття на реєстрацію податкової накладної ТОВ «ЕККО ЕКСПОРТ ПРО» № 3 від 12 квітня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В даному випадку, надаючи правову оцінку оскаржуваним діям податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно вищевикладених положень податкового законодавства, складені платниками податків податкові накладні підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В свою чергу, як вбачається із зібраних матеріалів у справі та наданих сторонами пояснень, до 12 квітня 2021 року директором ТОВ «ЕККО ЕКСПОРТ ПРО» був ОСОБА_2 , а з 13 квітня 2021 року директором ТОВ «ЕККО ЕКСПОРТ ПРО» став ОСОБА_1 .
При цьому, податковим органом у межах спірних правовідносин 30 квітня 2021 року двічі не прийнято на реєстрацію податкову накладну ТОВ «ЕККО ЕКСПОРТ ПРО» № 3 від 12 квітня 2021 року.
В першому випадку, зазначена податкова накладна від 12 квітня 2021 року складена та підписана електронним підписом ОСОБА_1 (а.с. 28).
В другому випадку, зазначена податкова накладна від 12 квітня 2021 року складена від імені чинного на той час директора Кучера Андрія Ігоровича та підписана електронним підписом ОСОБА_1 (а.с. 29).
Між тим, задовольняючи позовні вимоги та формуючи висновок про формальність підстав для неприйняття надісланого товариством документу, судом першої інстанції зобов'язано Державну податкову служби України зареєструвати податкову накладну № 3 від 12 квітня 2021 року.
Проте, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не визначено редакції податкової накладної, яка має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Більш того, судом першої інстанції проігноровано той факт, що у межах спірних правовідносин податковим органом не перевірялась у встановленому порядку можливість прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної, а як наслідок суд першої інстанції міг лише зобов'язати податковий орган прийняти на реєстрацію відповідну податкову накладну, а не зобов'язувати його зареєструвати відповідну податкову накладну, в обхід встановленої процедури.
З іншого боку, аналізуючи вищевикладені норми матеріального права, колегія суддів вважає, що в першому випадку відмови у прийнятті податкової накладної, податковим органом правомірно не прийнято на реєстрацію складену товариством податкову накладну від 12 квітня 2021 року, так як станом на 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 не був директором товариства, а як наслідок не мав права складати відповідний документ від імені товариства.
В другому випадку, податковим органом не прийнято складену податкову накладну, так як відомості про особу яка склала відповідний документ ( ОСОБА_2 ) не відповідають відомостям про особу, яка його підписала ( ОСОБА_1 ).
Між тим, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа, а як наслідок колишній директор, як відповідальна особа за діяльність товариства у період обіймання своєї посади, мав завершити процедуру створення складених документів їх підписанням, до завершення своїх повноважень.
В свою чергу, як вбачається із пояснень товариства, друга редакція податкової накладної від 12 квітня 2021 року складена від імені колишнього директора 30 квітня 2021 року, після отримання квитанції № 1 з інформацією про неприйняття першої редакції податкової накладної, що складалась від імені чинного директора товариства.
Тобто, як зазначає саме товариство, відповідна накладна не складалась 12 квітня 2021 року колишнім керівником товариства, а лише складена від його імені 30 квітня 2021 року для здійснення реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що відсутність в чинному законодавстві передбаченої можливості в будь-який момент часу складати документи за минулий період від імені колишніх посадових осіб юридичної особи, новими посадовими особами юридичної особи, свідчить про недосконалість національного законодавства.
Проте, колегія суддів вважає помилковим зазначений висновок суду першої інстанції, так як направлена на реєстрацію податкова накладна, датована 12 квітня 2021 року, безумовно мала складатись чинним на той час керівником товариства, за його волі та з його відома, що мало підтвердитись накладанням його електронного підпису.
При цьому, можливість підписання електронних документів від імені автора іншою особою у даному випадку не узгоджується з положеннями ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно не прийнято складену та направлену на реєстрацію податкову накладну товариства у двох вищезазначених редакціях.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, а як наслідок допущено порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Екко Експорт Про»
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.