справа № 380/3479/22
30 червня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Швидкий світ» (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), у якій просить визнати незаконною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344285 від 24.01.2022.
Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено те, що відповідач запросив позивача на розгляд справи стосовно роботи транспортного засобу Scania р.н.з. НОМЕР_1 . Вказав, що у відповідь на такий лист повідомив відповідача про те, що такий автомобіль не належить позивачу, не перебуває в оренді чи в будь-якій іншій формі господарського управління. Просив врахувати вказану інформацію. Стверджує, що позивач не відповідальний за господарську діяльність, що здійснюється транспортним засобом Scania р.н.з. НОМЕР_1 , а тому на нього не можуть накладатися адміністративно-господарські стягнення за можливі порушення іншого суб'єкта господарювання. Відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.
Ухвалою від 15.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8077ел від 14.06.2022), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 014442 від 18.11.2021 на автомобільній дорозі Н-11 83 км + 720 м проводилась рейдова перевірка у пункті габаритно-вагового контролю транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Так, в ході проведення перевірки зупинено транспортний засіб SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого для перевірки надав посвідчення водія, товарно-транспортну накладну, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, протокол перевірки та адаптації тахографа. Вказав, що в наданій водієм транспортного засобу товарно-транспортній накладній у графі «автомобільний перевізник» зазначено ТзОВ «Швидкий світ». Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Також від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 41848 від 17.06.2022) аналогічного змісту.
Представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх. № 41823 від 17.06.2022), у якому проти доводів відповідача заперечив. Вказав, що товарно-транспортна накладна на перевезення вантажу оформлюється вантажовідправником. Зазначив, що у спірному випадку позивач виступав експедитором, залучивши до перевезення безпосереднього автомобільного перевізника ТзОВ «ЄВРОСТИЛЬ-Т», який і є власником транспортного засобу. Стверджує, що право власності ТзОВ «ЄВРОСТИЛЬ-Т» на транспортний засіб, яким здійснювались вантажні перевезення підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та протоколом перевірки та адаптації тахографа від 11.11.2019. Також вказав, що відповідач не взяв до уваги письмові пояснення позивача у справі, не запросив до розгляду справи вантажовідправника, який оформляв товарно-транспортну накладну та не запросив до розгляду справи безпосереднього автомобільного перевізника, внаслідок чого виніс оскаржувану постанову. Просив позов задовольнити повністю.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
У ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зупинено транспортний засіб марки SCANIA (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який належить на праві власності ТзОВ «ЄВРОСТИЛЬ-Т», що підтверджується копією протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
За результатами перевірки, зокрема, складено акт № 308463 від 24.11.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідач листом № 108659/25/24-21 від 24.12.2021 згідно з п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, запросив позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказав короткі відомості щодо справи про порушення:
- дата проведення перевірки - 24.11.2021;
- місце проведення перевірки - Дніпропетровська область;
- проведено перевірку транспортного засобу SCANIA р.н.з. НОМЕР_1 ;
- складено акт перевірки № 308463.
Листом від 30.12.2021 № 3012 позивач повідомив відповідача про те, що автомобіль SCANIA р.н.з. НОМЕР_1 , який зазначений в запрошенні, не належить товариству з обмеженою відповідальністю «Швидкий світ», не перебуває в оренді чи в будь-якій іншій формі господарського управління товариства, а тому товариство не несе відповідальності за рух зазначеного транспортного засобу. Просив взяти таку інформацію до відома, та з врахуванням вищезазначеного повідомити про потребу прибуття представника позивача на розгляд справи, що відбудеться у час, зазначений в запрошенні.
Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 24.01.2022 винесено постанову про застосування до ТзОВ «Швидкий світ» адміністративно-господарського штрафу № 344285 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.
Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).
Згідно з ст. 6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до ст. 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Згідно з ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
За правилами ст. 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 60 Закону № 2344 встановлено відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як підтверджено матеріалами справи, під час здійснення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено порушення автомобільним перевізником вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови № 344285 від 24.01.2022.
Разом з цим, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Зі змісту вказаної норми слідує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.
Отже, приписами ст. 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено наявність спеціального суб'єкта відповідальності - автомобільного перевізника.
Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).
Згідно з визначеннями, наведеними у главі 1 Правил № 363, перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Як видно із копії товарно-транспортної накладної № 211123-00000055/4 від 23.11.2021, яка є обов'язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, водій ОСОБА_1 на автомобілі SCANIA НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу з м. Полтави до м. Олешки Херсонської області, вантажовідправником якого вказано товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд».
Із аналізу змісту такого письмового доказу судом встановлено, що в графі товаротранспортної накладної № 211123-00000055/4 від 23.11.2021 автомобільним перевізником зазначено ТзОВ «Швидкий світ».
Разом з тим, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копію протоколу перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідно до якого транспортним перевізником, який використовує транспортний засіб SCANIA R420 2010 р.в. реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , є ТзОВ «Євростиль-Т».
Отже, у цьому випадку відсутній суб'єкт відповідальності, передбачений абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови № 344285 від 24.01.2022. З огляду на викладене суд не надає оцінки суті виявленим відповідачем порушенням.
Також суд зазначає, що відповідачем не надано оцінку листа позивача від 30.12.2021 № 3012, яким останній повідомив уповноважений орган Трансбезпеки про те, що автомобіль SCANIA р.н.з. НОМЕР_1 не належить позивачу, не перебуває в оренді чи в будь-якій іншій формі господарського управління.
Крім того, з доданої до відзиву відповідача копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу слідує, що власником зазначеного у цьому свідоцтві транспортного засобу є ТзОВ «ЄВРОСТИЛЬ-Т».
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344285 від 24.01.2022 прийнята всупереч вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку № 1567, необґрунтовано, без урахування обставин, які мали значення для її прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатським бюро «ЛУКА ТА ПАРТНЕРИ» та адвокатом Лукою А. В. на підставі договору про надання правової допомоги № 1710 від 17.10.2019 (далі - договір) та ордеру серії ВС № 1070835 від 07.02.2022.
Відповідно до п. 4.1 вартість послуг Адвокатського бюро зазначається в додатках до цього Договору.
Додатком № 9 від 01.05.2021 до договору про надання правової допомоги № 1710 від 17.10.2019 сторони погодили перелік та вартість адвокатських послуг.
Відповідно до детального опису робіт, виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, адвокатом по справі № 380/3479/22 надано позивачу такі послуги з правової допомоги:
- підготовка та подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви - 2500,00 грн;
- підготовка та подання до Львівського окружного адміністративного суду відповіді на відзив від 16.06.2022 - 1500,00 грн.
Позивачем сплачено 4000,00 грн за надання правової допомоги згідно з договором, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжними дорученнями № 914 від 31.01.2022 та № 3880 від 15.06.2022.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.
Ураховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справу незначної складності, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом письмових доказів у справі, встановлених фактичних обставин цієї справи та відповідних їм правовідносин, суд дійшов висновку, що спірна постанова Відділу державного нагляду (контроль) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344285 від 24.01.2022 не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнята не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ» (79040 м. Львів вул. Конюшинна 4; код за ЄДРПОУ 39497430) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (81500 Львівська область м. Городок вул. Львівська 659А/2; код за ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контроль) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344285 від 24.01.2022.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі вісімдесят одна) грн 00 копійок.
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкий Світ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 копійок витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур