01 липня 2022 року м. Ужгород№ 260/5505/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача - представник Лещинець Л.В.,
відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №1131 про дострокове припинення повноважень старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади; 3) стягнути з Великолучківської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскарженим рішенням сільської ради було достроково припинено її повноваження старости сіл Великолучківської сільської територіальної громади без зазначення підстав його прийняття, що породжує юридичну невизначеність. Окрім того, таке прийнято з порушенням процедури, зокрема: без попереднього розгляду профільною комісією, з порушенням порядку формування та затвердження порядку денного сесії ради, а питання дострокового припинення нею повноважень було включено до порядку денного сесії з порушенням процедури.
25 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема зазначає, що 21 вересня 2021 року заступником сільського голови було виявлено факт порушення трудових обов'язків старостою села ОСОБА_1 , яка в робочий час перебувала поза своїм робочим місцем та не виконувала своїх посадових обов'язків. У зв'язку з чим рішенням сесії сільської ради позивача було звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення працівником трудових обов'язків. Вважає, що право органу місцевого самоврядування достроково припиняти повноваження старости є дискреційним повноваженням даного органу, а тому суд не вправі втручатися у його внутрішню компетенцію.
07 грудня 2021 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, в якому з доводами відповідача не погоджується. Так, зазначає, що в оскарженому рішенні сільської ради не вказано підставу дострокового припинення повноважень старости села. Таке містить тільки загальні посилання на норми ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Окрім того, вважає, що звільнення на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України за своєю правовою природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватися з дотриманням визначених законодавством порядку та строків. Проте будь-якого службового розслідування з приводу порушення позивачем трудової дисципліни проведено не було. Звертає увагу суду на те, що прогул, як підстава для звільнення, на яку посилається відповідач в поданому до суду відзиві, передбачена нормами п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, тоді як позивача звільнено на підставі ч. 1 ст. 41 зазначеного кодексу.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у засідання суду 01 липня 2022 року не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином проінформована про дату, час та місце судового розгляду.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням першої сесії восьмого скликання Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - Великолучківська сільська рада) №12 від 17.11.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) затверджено на посаду старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади.
08 жовтня 2021 року рішенням другого пленарного засідання дванадцятої сесії восьмого скликання Великолучківської сільської ради №1131 від 08.10.2021 на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України повноваження старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади ОСОБА_1 припинено достроково та таку звільнено з дня прийняття рішення.
Вважаючи зазначене рішення Великолучківської сільської ради протиправним, з метою захисту порушеного права на працю, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам згідно ст. 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регламентують норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493).
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні ст. 2 Закону №2493, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
ОСОБА_1 на день звільнення обіймала посаду старости села, що є виборною посадою органу місцевого самоврядування, на яку особи обираються або затверджуються відповідною радою.
Відповідно до ч. 1 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280), староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.
Згідно ч. 2 ст. 54-1 Закону староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.
Нормами ст. 20 передбачені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування. Так, зокрема, згідно ч. 1 зазначеної статті, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у випадках, передбачених зазначеною статтею.
З оскарженого рішення Великолучківської сільської ради №1131 від 08.10.2021 вбачається, що рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 прийнято на підставі ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, вказана законодавча норма регламентує додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Зокрема, ч. 1 зазначеної статті встановлено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:
1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;
1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
4) перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні у близької особи;
4-1) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України "Про запобігання корупції";
5) припинення повноважень посадових осіб.
З проведеного аналізу зазначеної законодавчої норми, що стала підставою звільнення ОСОБА_1 із посади старости, вбачається, що така передбачає декілька різних, не пов'язаних між собою підстав для дострокового розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Проте яка саме із зазначених у ч. 1 ст. 41 КЗпП України підстав стала причиною звільнення позивача в оскарженому рішення не зазначено.
З метою всебічного та повного з'ясування всіх обставин даної справи судом досліджено протокол другого пленарного засідання дванадцятої сесії восьмого скликання Великолучківської сільської ради від 08 жовтня 2021 року, на якому було прийнято оскаржене рішення. З тексту такого вбачається, що після відкриття сесії головуючий такої оголосив її порядок денний. Окрім того, запропонував включити до такого додаткове питання: «Про дострокове припинення повноважень старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади».
Під час заслуховування такого питання сільський голова відзначив, що відповідно до ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», повноваження старости можуть бути достроково припинені рішенням ради у зв'язку зі звільненням старости з займаної посади, відповідно до закону. Кандидатура ОСОБА_1 на посаду старости була внесена сільським головою на першій сесії Великолучківської сільської ради та підтримана депутатами. Загалом ніяких змін та покращень в старостинському окрузі, що пов'язано з роботою старости (щодо організації взаємодії такої з громадою, керівництва територіальної громади), не відчувається, а співпраці між старостою, сільською радою та мешканцями Зняцівського старостинського округу немає. Разом з тим, зазначив, що всі зазначені недоліки роботи не є підставою для внесення до порядку денного питання дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 . Натомість повідомив, що наразі говориться «про грубе порушення трудової дисципліни з боку старости, ОСОБА_1 добре знає про що йдеться.»
Таким чином з тесту зазначеного протоколу засідання сесії Великолучківської сільської ради, що відбулося 08 жовтня 2021 року, також неможливо достеменно встановити причини звільнення позивача із займаної посади.
Відповідно до протоколу засідання сесії Великолучківської сільської ради, що відбулося 08 жовтня 2021 року, у відповідь на запитання депутата ОСОБА_2 чи причиною винесення вказаного питання є відсутність порозуміння зі діючою старостою, сільський голова причини необхідності дострокового припинення ОСОБА_1 своїх повноважень так і не назвав, натомість повідомив, що мова йде не про зміну одного на іншого, а про звільнення працівника. Проте реальної причини звільнення так і не пояснив.
Незважаючи на це, за прийняття рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 проголосувало 14 із 18 присутніх на засіданні депутатів.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) та переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Варто зазначити, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 01 липня 2003 року у справі «Suominen v. Finland»).
У Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 вказано що одним зі складових елементів загального принципу юридичної визначеності є вимога (як принцип) передбаченості приписів права. Європейський суд з прав людини при трактуванні принципу передбаченості юридичної норми зазначив: «Припис не може розглядатись як «право», якщо його не сформульовано з достатньою мірою чіткості, даючи громадянинові змогу регулювати свою поведінку: громадянин повинен мати змогу (отримавши при потребі відповідну пораду) передбачити - до тієї міри, що є допустимою за конкретних обставин, - наслідки, що їх може спричинити конкретна дія» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «The Sunday Times v. The United Kingdom»).
Разом з тим, оскаржене в даній адміністративній справі рішення зазначеному принципу не відповідає, оскільки не містить підстав його прийняття. Суд вважає, що вказана обставина суперечить також принципам законності та верховенства права, як основоположних принципів демократичної держави та породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.
У поданому до суду відзиві відповідач стверджує, що підставою для прийняття оскарженого рішення та звільнення ОСОБА_1 з посади старости стало порушення останньою трудової дисципліни, зокрема: відсутність на робочому місці в робочий час, що підтверджується доповідною запискою, складеною по даному факту заступником сільського голови з питання діяльності виконавчих органів, та показами очевидців.
Проте суд не вважає вищезазначене обґрунтування належним доказом правомірності оскарженого рішення, оскільки жодних підтверджень того, що вказана обставина дійсно слугувала підставою його прийняття матеріали справи не містять.
Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.
Більше того, суд зазначає, що прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з нормами п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак в оскарженому рішенні посилання на таку законодавчу норму відсутні.
При цьому суд відхиляє твердження відповідача про те, що положеннями п. 1 ст. 41 КЗпП України також передбачена можливість звільнення працівника за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, оскільки в даному випадку всі аргументи правомірності спірного рішення зводяться до того, що позивач була відсутня на робочому місця протягом робочого часу, що, по суті, є прогулом в розумінні норм трудового законодавства.
Оцінюючи правомірність рішення Великолучківської сільської ради №1131 від 08.10.2021, суд також враховує те, що воно було прийнято з порушення встановленої процедури, що також свідчить про його протиправність.
Так, нормами ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону №280 передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до ч. 11 ст. 46 Закону №280, сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради.
Згідно ч. 13 ст. 46 Закону №280 пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Рішенням третьої сесії восьмого скликання №226 від 24.12.2021 затверджено Регламент Великолучківської сільської ради (далі - Регламент).
Цим регламентом встановлюється, в тому числі, порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради.
Так, ст. 28 розділу ІІІ.4 Регламенту перебачено, що проект порядку денного сесії ради, не пізніш як за два тижні до дати початку сесії ради, формує Великолучківський сільський голова на основі: плану роботи ради; пропозицій секретаря ради; пропозицій депутатів ради; пропозицій постійних та інших комісій ради; пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи; пропозицій виконавчого комітету; пропозицій старост; пропозицій членів територіальної громади, поданих у порядку місцевої ініціативи або електронної петиції.
Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами цього регламенту.
Окрім того, даним регламентом передбачено необхідність погодження проекту рішення ради із відповідальними особами такої та її профільними комісіями.
Згідно ст. 29 розділу ІІІ.4 Регламенту проект порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради» в такій послідовності:
1) внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проекту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього регламенту;
2) голосування проекту порядку денного за основу;
3) вилучення окремих питань з розгляду - більшістю присутніх на засіданні;
4) включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;
5) затвердження порядку денного в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 розділу ІІІ.4 Регламенту, включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (якщо рішення не процедурне). Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії.
Поряд з цим нормами ч. 2 ст. 30 розділу ІІІ.4 Регламенту передбачено, що під час прийняття невідкладних рішень на вимогу Великолучківського сільського голови за погодженням не менше половини зареєстрованих на засіданні депутатів засідання з розгляду внесеного до порядку денного питання може бути проведене під час пленарного засідання.
Тобто Регламентом Великолучківської сільської ради встановлений алгоритм розроблення та затвердження порядку денного сесії, що передбачає попередній розгляд питань, що внесені до нього, в постійних комісіях ради. Можливість винесення на розгляд сесії питання поза межами цієї процедури передбачена виключно під час прийняття невідкладних рішень за погодженням не менше половини зареєстрованих на засіданні депутатів.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що питання дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 було включено до порядку денного другого пленарного засідання дванадцятої сесії восьмого скликання Великолучківської сільської ради, що відбулося 08 жовтня 2021 року, безпосередньо під час проведення такого засідання без дотримання процедури попереднього погодження.
Будь-якого обґрунтування попереднього не включення такого питання до проекту порядку денного та не подання його на розгляд відповідної постійної комісії ради відповідач не наводить. Окрім того, відповідачем не надано доказів невідкладності вказаного питання, що б, в розумінні положень ч. 2 ст. 30 розділу ІІІ.4 Регламенту, спрощувало зазначену процедуру.
При цьому судом враховано, що, відповідно до наданої відповідачем доповідної записки, відсутність ОСОБА_1 на робочому місці була зафіксована 22 вересня 2021 року, що виключає можливість стверджувати про терміновість такого рішення та неможливість завчасного включення вказаного питання до проекту порядку денного ради.
Таким чином, провівши правовий аналіз обставин даної адміністративної справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого рішення Великолучківської сільської ради та наявність підстав для задоволення позову.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок). Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
П. 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.
Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до довідки Великолучківської сільської ради №824 від 22.06.2022 та відомостей нарахувань та утримань за серпень-вересень 2021 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , з урахуванням кількості фактично відпрацьованих у вказаний період робочих днів, становила - 1310,29 грн. (27458,39 + 26263,63 / 41), а середньомісячна заробітна плата - 26860,95 грн. (1310,29 * ((22 + 19) / 2).
Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 09 жовтня 2021 року по 01 липня 2022 року, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 242403,65 грн. При цьому, з вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які утримуються із сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 26860,95 грн. підлягає до негайного виконання.
За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Гагаріна, 37, с. Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89625, код ЄДРПОУ - 04350398) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №1131 від 08.10.2021 про дострокове припинення повноважень старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади.
3. Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на посаді старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади з 09 жовтня 2021 року.
4. Стягнути з Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Гагаріна, 37, с. Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89625, код ЄДРПОУ - 04350398) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 242403,65 грн. (Двісті сорок дві тисячі чотириста три гривні 65 коп.).
5. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старости сіл Зняцьово, Вінково, Драгиня, Кінлодь, Червеньово Великолучківської сільської територіальної громади та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 26860,95 грн. (Двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят гривень 95 коп.) підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 липня 2022 року.
СуддяР.О. Ващилін