23 травня 2022 року місто Київ
справа № 757/38636/18-ц
провадження №22-ц/824/2065/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
відповідач - ДП «Український інститут інтелектуальної власності»
відповідач - ТрансЕнергоОіл
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги Общество с ограниченой ответственностью «Технопоіск» та особи, яка не брала участі у справі, - READY FOR SKY LLP, подану адвокатом Дитинюком Ярославом Леонідовичем,
на рішення Печерського районного суду м.Києва від 9 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Козлова Р.Ю.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ТрансЕнергоОіл АГ, треті особи: Общество с ограниченой ответственностью «Технопоіск», Товариство з обмеженою відповідальністю «Редмонд-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Річ Маркет» про визнання авторського права, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії,-
У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, в якому просив суд ухвалити рішення, яким визнати авторське право ОСОБА_1 на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2», визнати недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , яке належить ТрансЕнергоОіл АГ (ц/о Люьомір Зец, Черерстрассе 58, 8852 Алтендорф, Швейцарія (СН), зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Позов обґрунтовано тим, що він є автором твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературного твору « Редмонд », що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на Літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» № НОМЕР_3 від 4 квітня 2018 року. На підставі ліцензійного договору від 20 грудня 2012 року № 1 ОСОБА_1 було передано ТОВ «Редмонд-Україна» право на використання зазначеним твором. ОСОБА_1 дізнався про те, що твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зареєстровано у якості знаку для товарів і послуг та отримано свідоцтво України № НОМЕР_1 , але зареєструвавши на своє ім'я ТрансЕнергоОіл АГ порушує належні позивачу авторські права на твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1».
ТрансЕнергоОіл АГ зареєстровано свідоцтво України № НОМЕР_1 на знак ІНФОРМАЦІЯ_2. Очевидно, що цей знак відтворює фрагмент твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та назву літературного твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Вибір і розташування слів, кольорів, форм у творі образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» та літературному творі «ІНФОРМАЦІЯ_2» є результатом інтелектуальної, творчої діяльності позивача. Частина твору « ІНФОРМАЦІЯ_2»/ ІНФОРМАЦІЯ_2 використовується в назвах низки літературних письмових творах наукового, технічного, рекламного або іншого характеру, наприклад, в рекламних матеріалах. Таким чином, твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » а літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» та його складова частина «ІНФОРМАЦІЯ_2»/ ІНФОРМАЦІЯ_2 є об'єктами інтелектуальної власності позивача, що використовуються ним для ідентифікації своєї продукції.
ОСОБА_1 не надавав згоду а ні ООО «Технопоиск», а ні ТрансЕнергоОіл АГ, права на використання логотипу «ІНФОРМАЦІЯ_2», в тому числі і з метою реєстрації знаків для товарів і послуг. Також ОСОБА_1 не надавав згоду а ні ООО «Технопоиск», а ні ТрансЕнергоОл АГ, права на використання твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературного твору « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також їх частини «ІНФОРМАЦІЯ_2»/ ІНФОРМАЦІЯ_2, в тому числі у спосіб його переробки. Таким чином, подання заявки №m 201108178 на знак ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправним, протизаконним та таким, що грубо порушує майнові права інтелектуальної власності позивача на свої твори.
Ураховуючи те, що очевидно, що знак за свідоцтвом України № НОМЕР_1 відтворює фрагмент твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та назву літературного твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », має місце: А) порушення авторських прав ОСОБА_1 ; Б) невідповідність знаку умовам надання правової охорони, що дає право для визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 ; В) видача свідоцтва України № НОМЕР_1 внаслідок подання заявки з порушенням прав ОСОБА_1 .
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 9 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Винано авторське право ОСОБА_1 на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2». Визнано недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , яке належить ТрансЕнергоОіл АГ. Зобов'язано ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) внести відомості про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
В частині позовних вимог до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Общество с огриченной ответственностью «ТЕХНОПОИСК» подало апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання авторського права ОСОБА_1 на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» закрити, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , яке належить ТрансЕнергоОіл АГ, та про зобов'язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести дані про це в реєстр свідоцтв та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність» відмовити. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, прийнятим за неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильного встановлення інших значимих для справи обставин внаслідок неправильної оцінки доказів, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зокрема, посилається на те, що за позовною вимогою про визнання авторського права на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» відсутній предмет спору, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
ОСОБА_1 не визначив особу, до якої він заявляє позовну вимогу про визнання авторського права: TransEnergoOil такою особою не є, адже TransEnergoOil визначено в якості відповідача тільки тому, що позовні вимоги стосуються визнання недійсним належного йому свідоцтва № НОМЕР_1 на знак ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Мінекономрозвитку та Укрпатент такими особами також не є, адже вказані особи уповноважені згідно закону вносити до Державного реєстру свідоцтв України відомості про визнання недійсним свідоцтв та публікувати відомості про це в офіційному бюлетені.
Ні у позовній заяві, ні у заяві про внесення змін до предмету позову ОСОБА_1 не визначив і підставу позову за такою вимогою - фактичних обставин, які б свідчили, що певна особа до подання позовної заяви дійсно не визнає авторських прав ОСОБА_1 ..
Таким чином, апелянт стверджує, що суд першої інстанції під час розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення в порушення ч.1 ст.2, ч.1 ст.5, ч.1 п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України, ч.1 ст.15, ч.ст.16 ЦК України так і не визначився з предметом й підставами позову в частині вимоги про визнання авторського права на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2», в порушення п.п.1, 4 ч.4 ст.265 ЦПК України в оскаржуваному рішенні не виклав змісту спірних правовідносин, не зазначив того чи були і ким порушені, не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси, які суд захистив, ухваливши рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині. Оскільки відповідач за такою позовною вимогою відсутній, а отже відсутній предмет спору.
Оскаржуване рішення прийняте за відсутності у справі будь-яких належних, допустимих і достатніх доказів, а по тексту рішення - відповідних таким доказам обґрунтувань наявності в ОСОБА_1 авторських прав на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та назву літературного твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». При цьому, наведеним Технопоиск аргументам щодо відсутності в ОСОБА_1 таких авторських прав, а також фактам використання у світі позначень ІНФОРМАЦІЯ_2 від 3 березня 2010 року у такому є (ідентичному) графічному виконанні, як ОСОБА_1 наведено у додатку до Ліцензійного договору від 20 грудня 2012 року № 01, та відповідним їм доказам суд в оскаржуваному рішенні не надав жодної правової оцінки. (Вперше знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 за свідоцтвом № НОМЕР_1 від 10 серпня 2012 року було зареєстровано саме за ОСОБА_2 ). Суд першої інстанції неповно встановивши обставини - щодо відсутності правової охорони авторським правом твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і назви літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», існування у світі то заявленої ОСОБА_1 дати створення вказаних творів - 3 березня 2010 року безлічі топонімів, географічних назв та власних імен відомих у світі людей, іменованих ІНФОРМАЦІЯ_2. Всі перелічені об'єкти існували у світі не те, що до потенційно ймовірної дати створення заявлених творів ОСОБА_1 , а й задовго (окремі навіть за кілька століть) до народження самого ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_1 не міг вигадати це слово, і саме тому воно (як і його об'єктивна форма ) не є оригінальним і таким, що створене в результаті творчої праці.
Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи - щодо існування у світі до заявленої ОСОБА_1 дати створення вказаних творів - 3 березня 2010 року фактів використання іншими особами позначення ІНФОРМАЦІЯ_2.
Отже, реєстрація за Технопоиск знаку для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявкою №m201108178 від 25 травня 2011 року, за якою було видано оспорюване свідоцтво № НОМЕР_1 від 10 серпня 2012 року, не порушувало і не порушує авторських прав ОСОБА_1 на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і назву літературного твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки такі авторські права в ОСОБА_1 не виникли у зв'язку з не оригінальністю твору образотворчого мистецтва та відсутністю творчої праці при їх створенні, а також з огляду на наявні у світі факти використання до 3 березня 2010 року позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 у такому ж (ідентичному) графічному виконанні, як ОСОБА_1 наведено у додатку до Ліцензійного договору від 20 грудня 2012 року № 01.
Крім того, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулася компанія READY FOR SKY LLP, в інтересах якої діє адвокат Дитинюк Я.Л. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим за неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 14 червня 2018 року TransEnergoOil та READY FOR SKY LLP укладено ліцензійний договір про надання дозволу на використання знаку ІНФОРМАЦІЯ_2 за Свідоцтвом № НОМЕР_1 від 10 серпня 2012 року, згідно з умовами якого компанія READY FOR SKY LLP на умовах виключної ліцензії отримала право на використання знаку для всіх товарів, для яких його зареєстровано та інші права, визначені ліцензійним договором. На підставі ліцензійного договору та відповідно до абз.3 п.2 ст.20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» компанія володіє в Україні зокрема виключними правами на використання знаку ІНФОРМАЦІЯ_2, необхідними для введення в господарський обіг продукції ІНФОРМАЦІЯ_2.
Як на підставу незаконності рішення представник компанії посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до спільного розгляду позовну заяву компанії, допустив порушення норм процесуального права щодо вирішення питання про не прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання недійсним належного TransEnergoOil свідоцтва № НОМЕР_1 від 10 серпня 2012 року на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2, виключні права на використання якого належать компаніїREADY FOR SKY LLP на підставі ліцензійного договору від 14 червня 2018 року, своїм рішенням де-юре анулював такі виключні права компанії, яка не була залучена до участі у розгляді справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення згідно п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Редмонд-Україна» адвокат Козій Д.О. просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Представник третьої особи ООО «Технопоіск» - адвокат Дитинюк Я.Л., який також представляє інтереси компаніїREADY FOR SKY LLP, апеляційні скарги підтримав, надавши відповідні пояснення в межах доводів апеляційних скарг.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Істоміна В.Л., представник ТОВ «Редмонд - Україна» адвокат Козій Д.О., представник ТОВ «Річ Маркет» - адвокат Крайнік Д.В. проти доводів апеляційних скарг заперечували, просили апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін.
Після оголошеної в судовому засіданні 21 лютого 2022 року перерви, учасники справи в судове засідання, призначене на 23 травня 2022 року не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені шляхом направлення повідомлення на їх, або їх представників електронні адреси (а.с.142, 143 т.10). Від представника ТОВ «Редмонд Україна» адвоката Козій Д.О. надійшло клопотання про завершення розгляду справи у її відсутність. Інші учасники справи, або їх представники причини своєї неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ООО «Технопоіск» не підлягає задоволенню, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою компанії READY FOR SKY LLP підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , будучи автором, розробив твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2». Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на Літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» № НОМЕР_3 від 4 квітня 2018 року та ліцензійним договором від 20 грудня 2012 року № 01, відповідно до якого ОСОБА_1 було передано право на використання зазначеним твором Товариству з обмеженою відповідальністю «Редмонд-Україна».
Відповідач ТрансЕнергоОіл АГ звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України із заявками про реєстрацію знаку для товарів, в якому було заявлено словесне позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2». За результатами розгляду поданих відповідачем заявок, органом реєстрації було видано свідоцтво України на знак для товарів і послуг та отримано свідоцтво України № НОМЕР_1 .
Авторство позивача на твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію авторського права на Літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» № НОМЕР_3 від 4 квітня 2018 року та ліцензійним договором від 20 грудня 2012 року № 01, відповідно до якого ОСОБА_1 було передано право на використання зазначеним твором третій особі к справ на стороні позивача - ТОВ «РЕДМОНД-УКРАЇНА».
Судом також установлено, що позивачу належать усі, визначені ст.ст.14, 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», включаючи майнові права на твір - назву «ІНФОРМАЦІЯ_1», в тому числі і виключне право на надання дозволів на використання, переробку та будь-яке інше відтворення. Позивач не надавав будь-яким особам, в тому числі відповідачу ТрансЕнергоОл АГ прав на використання назви, в тому числі не надав йому право на переробку та використання для реєстрації його в якості знаків для товарів і послуг.
Відповідно до висновку експерта № 288/19, складеного за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності: - «знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 відтворює твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », авторські права на який належать ОСОБА_1 , згідно з матеріалами справи»; - «знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 відтворює назву літературного твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », авторські права на який належать ОСОБА_1 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_3 від 4 квітня 2018 року».
Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що реєстрація спірного знака була здійснена з порушенням прав позивача, як автора твору, а відтак відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_4 підлягають визнанню недійсним повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, суд виходив із того, що повноваження Міністерства, як органу який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, перейшли до його правонаступника, - Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам, судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права при розгляді справи не допущено.
Відповідно до ст.54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
За змістом ст.1 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Відповідно до ч.1 ст.435 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом (ст.437 ЦК України).
Аналогічні положення містить ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права», відповідно до п.8 ч.1 якого об'єктами авторського права є твори образотворчого мистецтва.
Згідно з ч.ч.2 та 5 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, позначення, схоже з зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати, то стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідно до ч. ст.20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені ст.16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно із ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. При визнання свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені стст.14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені ст.ст.15, 39, 40 і 41 Закону, з урахуванням передбачених ст.ст.21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
В силу ч.ч. 1,2 ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Крім того, відповідно до ст.15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» до майнових прав автора належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншим особам. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями ст.31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі ліцензійного договору від 20 грудня 2012 року № 01 ОСОБА_1 було передано право на використання твором образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» та літературним твором «ІНФОРМАЦІЯ_2» ТОВ «Редмонд - Україна» (а.с.56 т.1).
ТОВ «Редмонд - Україна» зареєстровано 9 листопада 2012 року. ОСОБА_1 є одним із засновників товариства, автором твору образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» та літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2». Основним видом діяльності ТОВ «Редмонд Україна» є оптова торгівля побутовими електроприладами й електронною апаратурою побутового призначення (а.с.63). Літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» та твір образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_1» створений 3 березня 2010 року творчою працею автора, про що зазначено у ліцензійному договорі № 01 від 20 грудня 2012 року.
ОСОБА_1 не надавав будь-яким особам, в тому числі ТрансЕнергоОіл АГ прав на використання назви, в тому числі не надав йому право на переробку та використання для реєстрації його в якості знаків для товарів і послуг.
Отже, встановивши, що твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2», авторські права на які належать ОСОБА_1 з часу їх створення, яким є 3 березня 2010 року, а знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 відтворює ці твори, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» підстав для визнання недійсним цього свідоцтва.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують авторство ОСОБА_1 спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, яким в судовому рішенні надана відповідна правова оцінка, в тому числі і висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що за позовною вимогою ОСОБА_1 про визнання авторського права на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2» відсутній предмет спору, а тому провадження у справі в цій частині підлягало закриттю, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Предметом розгляду у справі є визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , яке належить ТрансЕнергоОіл АГ, як таке, що відтворює фрагмент твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та назву літературного твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », автором яких є ОСОБА_1 . Знак за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не відповідає умовам надання правової охорони та видане таке свідоцтво внаслідок подання заявки з порушенням прав ОСОБА_1 .
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст.255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» ( п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 викладено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки право ОСОБА_1 на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та літературного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також їх частини «ІНФОРМАЦІЯ_2» порушується: спочатку ООО «Технопоіск», яке було власником свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2», а в подальшому з 7 вересня 2017 року майновими правами інтелектуальної власності за Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 10 серпня 2012 року володіє TransEnergoOil, - підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору відсутні.
Таким чином, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність, підстави для його скасування відсутні.
Що стосується апеляційної скарги особи, яка не рала участі у справі, компанії READY FOR SKY LLP, то в цій частині слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та(або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, слід урахувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушено та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Як убачається з наданих матеріалів Компанія READY FOR SKY LLP є власником прав інтелектуальної власності на знак ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований для товарів 7,9,11, 12, 21, 35 класів МКТП, згідно Свідоцтва України на знак № НОМЕР_5 від 12 серпня 2019 року, яке не є предметом розгляду у цій справ (заявка на реєстрацію знака подана 13 червня 2017 року).
Крім того, представником компанії READY FOR SKY LLP до матеріалів справи надано ліцензійний договір, що був укладений 14 червня 2018 року між TransEnergoOil та READY FOR SKY LLP , про надання дозволу на використання знаку «ІНФОРМАЦІЯ_2» для товарів за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 10 серпня 2012 року. Предметом цього договору є передача ліцензіаром ліцензіату виключної ліцензії на використання Знака відносно всіх товарів 07, 09 та11 класів МКТП. Відповідно до п.13.2 ліцензійного договору надання виключної ліцензії здійснюється строком на весь період дії свідоцтва, включаючи час після подовження його дії.
Дія свідоцтва України № НОМЕР_1 від 10 серпня 2012 року закінчилася 25 травня 2021 року (т.1 а.с.53). Доказів на підтвердження подовження дії свідоцтва ні третьою особою, ні представником компанії READY FOR SKY LLP не надано.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що оскаржуваним судовим рішенням порушені права заявника та вирішено питання про його права і обов'язки. Відтак, апеляційне провадженняза апеляційною скаргою компанії READY FOR SKY LLP на рішення Печерського районного суду м.Києва від 9 вересня 2021 року слід закрити.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, -
суд,-
Апеляційну скаргу Общество с ограниченой ответственностью «Технопоіск» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 9 вересня 2021 року залишити без змін.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою компанії READY FOR SKY LLP, подану адвокатом Дитинюком Ярославом Леонідовичем, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 9 вересня 2021 року закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 30 червня 2022 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Н.В.Поліщук
В.В.Соколова