Справа № 560/4797/22
іменем України
30 червня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про стягнення заборгованості,
позивач звернувся до суду із позовом до Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просив:
- стягнути з відповідача голови Розумного Анатолія Григоровича Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ), на користь ОСОБА_1 11850 грн. за відрив від звичайних занять;
- стягнути з відповідача голови Розумного Анатолія Григоровича Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ), на користь ОСОБА_1 п'ятсот тисяч гривень у якості відшкодування завданої моральної шкоди.
Ухвалою суду від 13.04.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали суду, позивач подав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив:
- визнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності не надання відповіді на запит на отримання публічної інформації від 01.04.2022 року, який адресований до голови Розумного Анатолія Григоровича Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ);
- зобов'язати виконати голову Розумного Анатолія Григоровича Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ) запит на отримання публічної інформації від 01.04.2022 року;
- стягнути з відповідача голови Розумного Анатолія Григоровича Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ), на користь ОСОБА_1 11850 грн. за відрив від звичайних занять;
- стягнути з відповідача голови Розумного Анатолія Григоровича Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ), на користь ОСОБА_1 п'ятсот тисяч гривень у якості відшкодування завданої мені моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 01.04.2022 направив запит на отримання публічної інформації, адресований голові Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ). Проте відповіді не отримав.
Ухвалою суду від 19.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив на ступне.
01.04.2022 позивач направив на електронну адресу Заслучненської сільської ради (Заслучненське ОТГ) запит на отримання публічної інформації, в якому просив:
1. Виконати рішення 01 березня 2022 року Хмельницького окружного адміністративного суду. Справа № 560/2063/22.
2. Відповідь надати на електрону скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідь на зазначений запит відповідач не надав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною 3 ст. 10 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, як запит на інформацію розуміють прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (стаття 19 Закону № 2939-VI). Тобто мова йде про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз'яснення тощо.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).
Тобто, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях (тобто відповідала критеріям "відображеності та задокументованості") і знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
У "Запит на отримання публічної інформації" від 01.04.2022, ОСОБА_1 просить виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2022 року по справі № 560/2063/22, і відповідно є заявою в розумінні Закону України "Про звернення громадян".
Відтак, "Запит на отримання публічної інформації" від 01.04.2022 за своєю суттю не є запитом на інформацію в розумінні Закону № 2939-VI, оскільки не передбачає надання уже відображеної та задокументованої інформації будь-якими засобами суб'єктом владних повноважень. Цей висновок суду не спростовується назвою заяви запитом на публічну інформацію з посиланням на Закон № 2939-VI.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2022 року по справі №9901/390/21 (Провадження № 11-458заі21).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02 лютого 2022 року по справі №9901/390/21 та встановлені обставини уадміністративній справі, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, адже суб'єкт владних повноважень не порушив Закон № 2939-VI при розгляді "Запит на отримання публічної інформації" від 01.04.2022 ОСОБА_1 . При цьому, відповідач не дотримався вимог ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді заяви ОСОБА_1 від 01.04.2022 з назвою "Запит на отримання публічної інформації", відповідно якої зобов'язаний об'єктивно і вчасно розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, повідомивши громадянина про наслідки розгляду заяви, тому суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, зобов'язавши відповідача вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 01.04.2022 у порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян". Адже, суб'єкт владних повноважень повинен був правильно визначити порядок вирішення заяви ОСОБА_1 не використовуючи його незнання чи помилкове розуміння законодавства, і вирішити цю заяву, яка не може залишатись не вирішеною по суті повідомлення про можливі порушення щодо самовільного використання земельної ділянки та не сплаті податків до місцевого бюджету громадянином, тому позов задовольняється частково.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 100000,00 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями статті 56 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, приписами ч.ч 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України де передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини частина 1 статті 1167 Цивільного кодексу України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Дану частину позовних вимог позивач мотивував тим, що неправомірними діями відповідача, йому нанесено моральні збитки.
З урахуванням обставин справи, наявних у справі письмових доказів факт заподіяння моральної шкоди позивачем не доведено, позаяк позивачем не зазначено, в чому саме полягають моральні страждання, їх характер та тривалість, з яких міркувань останній виходив визнаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно п.2 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.
Відповідно до ст.135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Позивач просить суд стягнути на його користь компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 2481,00 грн.
Однак, враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні), а також те, що позивач не поніс витрат, які пов'язані із прибуттям до суду, компенсація, яких передбачена ст.135 КАС України, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання щодо компенсації таких витрат в розмірі 2481,00 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому, виходячи з положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Зобов'язати Заслучненську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області вирішити у порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян" заяву ОСОБА_1 від 01.04.2022 із назвою "Запит на отримання публічної інформації".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 30 червня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. І.О.Масловського, 2,Заслучне,Красилівський район, Хмельницька область,31050 , код ЄДРПОУ - 04407170)
Головуючий суддя П.М. Майстер