Справа № 372/506/22
Провадження № 2-о-18/22
08 червня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Денисенко Ю.С.,
за участю заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересовані особи - Обухівська міська рада Київської області, Обухівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 ,
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а саме просила встановити проживання між нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01 липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона не маж можливості оформити своє право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 .
27 січня 2022 року винесено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено відкрите судове засідання.
Представник заявниці в судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві, пояснив, що заявниця перебувала в зареєстрованому шлюбу з померлим чоловіком ОСОБА_5 з 01.10.2002 року, який був розірваний на підставі рішення суду від 04.06.2013 року, проте після розірвання шлюбу вони примирилися і далі продовжували проживати разом однією сім'єю, в них був спільний побут та спільний бюджет, проте ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік заявниця помер, після його смерті залишилось спадкове майно, яке вона має намір прийняти у спадок, син заявниці та її померлого чоловіка відмовився від своєї частки у спадковому майні на користь заявниці.
Заявниця в судовому засіданні вимоги заяви підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві, пояснила, що вона з померли ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 01.10.2002 року по 04.06.2013 року, потім вони розлучились, проте після розірвання шлюбу примирились і продовжили спільно проживати, разом виховували спільних дітей. ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловік помер, після смерті якого вона має намір прийняти спадщину.
Представник заінтересованої особи Безсмертної Н.І. в судовому засіданні щодо заяви поклався на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_6 будучи сусідом та кумом заявниці та її померлого чоловіка в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з заявницею та її померлим чоловіком з 1994 року, вони постійно проживали разом, проте, що вони були розлучені йому відомо не було, в них був спільний бюджет, вони разом святкували всі свята. Їхні діти від інших шлюбів проживали разом з ними.
Свідок ОСОБА_7 будучи сином заявниці в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_5 був його вітчимом, проте що його мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_5 були розлучені він не знав, вони постійно проживали разом та вели спільне господарство.
Представники заінтересованих осіб Обухівської міської ради Київської області та Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з'явились, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти вимог заяви не заперечили.
Суд, вислухавши заявницю та представника заявниці, представника заінтересованої особи ОСОБА_4 , свідків, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
01 жовтня 2002 року заявниця ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який внаслідок непорозумінь та сварок 04 червня 2013 року рішенням Обухівського районного суду було розірвано, що підтверджується копією рішення.
Про те після нетривалого розладу в стосунках, а саме з липня 2013 року заявниця та ОСОБА_5 знову продовжували проживати спільно однією сім'єю без офіційної реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після смерті чоловіка заявниця подала заяву до Обухівської державної нотаріальної контори Київської області про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті чоловіка та фактично прийняла її.
Одночасно заяву було подано сином чоловіка ОСОБА_8 , який в подальшому від прийняття спадщини відмовився на мою користь, що підтверджується копією спадкової справи.
З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 65632832 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 Обухівським державним нотаріусом заведено спадкову справу № 204/2021, що підтверджується копією спадкової справи.
В січні 2022 року заявниця отримала відмову від Обухівської державної нотаріальної контори Київської області в отриманні свідоцтва про спадщину, після смерті ОСОБА_5 , так як відсутнє підтвердження родинного зв'язку між спадкодавцем та заявницею, у зв'язку з чим вона позбавлена права на оформлення спадщини.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім'єю протягом певного періоду, що узгоджується із матеріалами справи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до п.1,6 ч.1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту - родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ст. 3 СК України визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Виходячи з наведених норм кожна людина має право на сімейне життя, при цьому укладання шлюбу між чоловіком та жінкою не є обов'язковою умовою для створення їхньої сім'ї. Сім'я може бути створена на будь-яких підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
І хоча проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, але між особами, які проживають однією сім'єю без шлюбу виникають певні сімейні права та сімейні обов'язки, які в деяких випадках прирівнюються до прав та обов'язків подружжя.
Встановлення факту проживання однією сім'єю, як чоловіка і жінки, без реєстрації шлюбу, має юридичне значення з огляду на час придбання спірного майна.
Цивільний шлюб це відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю та при цьому не є одруженими.
Згідно ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Згідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки і чоловіка, які не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього кодексу.
Ст. 1258 ЦПК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Ч 1 ст. 1258 ЦПК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Однак, за правилами позовного провадження розглядаються спадкові справи, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними (п.2.постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»).
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Ознаками фактичної сім'ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов'язки.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1- 8/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Строк спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
Таким чином судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_5 після розірвання 04.06.2013 року шлюбу, через певний час продовжили проживати разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу до часу коли ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, при цьому в цей час вони у шлюбних відносинах із іншими особами не перебували, спільно проживали, що підтверджується письмовими доказами та показами свідків, які були допитані під час розгляду справи та іншими письмовими доказами.
Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Суд має право встановлювати юридичні факти тільки за додержання таких умов: а) це мають бути юридичні факти, тобто такі, які тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин; б) заявниками у цих справах можуть бути тільки громадяни; в) коли чинне законодавство допускає судовий порядок встановлення даного факту; г) коли в іншому порядку його встановити не можна; ґ) при встановленні факту не повинен вирішуватися спір про право цивільне. При вирішенні питання про цивільну юрисдикцію справи суди повинні враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено позасудовий порядок встановлення певних фактів або визначені факти, які у даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Даний факт підтверджується письмовими доказами поданими до заяви.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом було встановлено, що заявниця звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на спадкове майна, через відсутність у неї документів необхідних для підтвердження родинних зв'язків з її померлим чоловіком ОСОБА_5 , у зв'язку з чим заявниця звернулася до суду для встановлення факту родинних відносин з померлим чоловіком.
Таким чином, суд вважає доведеним факт родинних відносин, під час розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 липня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В.Кравченко