справа №2-1720/2009
23 липня 2009 року Калінінський районний суд міста Горлівка Донецької області у складі:
головуючого - судді Шиповича В.В.
при секретарі Говшиєвич А.М.
за участі позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином. -
ОСОБА_1 у червні 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, вказавши, що 18 серпня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 умисно заподіяли йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Провина відповідачів у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України встановлена вироком та постановою Калінінського районного суду м. Горлівки від 25 травня 2009 року, які набрали законної сили. Внаслідок вчиненого злочину йому була заподіяна матеріальна шкода у вигляді витрат на лікування у сумі 2537 гривень, а також моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, необхідності застосувати додаткові зусилля для організації свого життя, яку він оцінює у 10 000 гривень. У добровільному порядку відповідачі заподіяну шкоду не відшкодовують тому він вимушений звернутися до суду.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні, підтвердили обставини викладені у позові.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти відшкодування матеріальної шкоди у розмірі визначеному позивачем, однак вважав, що сума відшкодування моральної шкоди вказана ОСОБА_1 завищена та повинна складати на більше 2 000 гривень.
Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти відшкодування матеріальної шкоди у розмірі визначеному позивачем, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не визнав, вважаючи, що ніякої моральної шкоди ОСОБА_1 він не заподіяв.
Суд заслухавши сторони та представника позивача, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Вироком Калінінського районного суду м. Горлівки від 25.05.2009 року ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі, та відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України (а.с. 5-6).
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки від 25.05.2009 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України на підставі ст. 1 п. «а» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року (вчинення злочину у неповнолітньому віці) (а.с. 3-4).
Під час розгляду кримінальної справи судом встановлено, що 18 серпня 2008 року, біля 01.00 годин, ОСОБА_3, знаходився біля будинку № АДРЕСА_1. і після того, як ОСОБА_1 замахнувся на нього палкою, аби нанести удар. ОСОБА_3 діючи спільно із ОСОБА_5, обидва перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень побили ОСОБА_1, а саме ОСОБА_5 наніс ОСОБА_1 удар кулаком у груди, від якого ОСОБА_1 впав на землю, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 нанесли ОСОБА_1 декілька ударів кулаками та ногами по голові, чим спричинили ОСОБА_1 черепно-мозкову травму, що супроводжувалася забоям головного мозку середньої тяжкості, субдуральною гематомою, забоєм верхньої губи, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до виписки з історії хвороби ОСОБА_1 у зв'язку з отриманою 18.08.2008 року травмою проходив стаціонарне лікування у міській лікарні № 2 м. Горлівки з 19.08.2008 року по 16.09.2008 року (а.с. 7-8).
На підтвердження витрат на лікування позивачем надані фіскальні та товарні чеки про придбання медичних препаратів на загальну суму 2537 гривень (а.с. 9-15).
Відповідно до ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду встановлені ст. ст. 1166-1167 ЦК України, а також п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"' від 31.03.1995 року № 4 за змістом яких заподіяна шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Факт умисного заподіяння ОСОБА_3 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_1 18.08.2008 року, протиправність дій відповідачів, причинний зв'язок між діями ОСОБА_3, ОСОБА_5 та наслідками у вигляді спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_1 встановлений вироком та постановою суду від 25.05.2009 року та не заперечувався сторонами.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
За таких обставин підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 заподіяна матеріальна шкода у вигляді витрат на лікування у сумі 2537 гривень, що підтверджена доказами, та не заперечувалася відповідачами.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що злочинні дії відповідачів призвели до спричинення значної шкоди здоров'ю позивача, фізичного болю та душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що потребувало від ОСОБА_1, який досяг похилого віку (70 років) додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди заявлений позивачем у 10 000 гривень підлягає задоволенню. Визначаючі розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру та тривалості правопорушення, глибини душевних страждань та погіршення здібностей позивача, враховуючи вимоги розумності та справедливості.
Судові витрати у справі підлягають стягненню на користь держави з відповідачів відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі ст. ст. 23,1166-1167,1193,1190 ЦК України, керуючись ст. ст. 10-11,60-61,88. 209. 212,214-215,218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди 2537 (дві тисячі п'ятсот тридцять сім) гривень та на відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у сумі по 25 гривень 50 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі по 15 гривень з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарг-и, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.