вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" червня 2022 р. Справа№ 925/1316/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
За участю представників сторін
від позивача - Грищенко О.М.,
від відповідача - не з'явились,
від державного виконавця - не з'явились,
розглядає апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 (повний текст ухвали складено 23.02.2022)
про відмову в задоволенні заяви про покладення на Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 925/1316/18 (суддя Скиба Г.М.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія"
про стягнення 222125,28 грн заборгованості, інфляційних та 3% річних, -
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено повністю.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведена у заяві від 22.01.2022 року №22-1/01 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом скаржника роботи (наданих послуг) не відповідає критерію добросовісності застосування права, розумності та обсягу часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та містить ознаки зловживання правом. З врахуванням наведеного, співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, оцінки виконаних адвокатом робіт, їх об'ємом та часом витраченим ним, розумності витрат, місцевий господарський суд погодився із доводами, наведеними у клопотанні Соснівського ВДВС у місті Черкаси про відмову у покладанні судових витрат на професійну правничу допомогу - з мотивів неспіврозмірності заявленого відшкодування та зловживання правом та дійшов висновку в порядку ст. 129 ГПК України про відмову у стягненні витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на професійну правничу допомогу в сумі 8 570,00 грн.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про покладення на Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано правові позиції Верховного Суду при здійсненні розподілу судових витрат. Також на думку скаржника матеріали справи не містять клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Крім того скаржник вважає, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та співрозмірним, а місцевим господарським судом не враховано та не здійснено оцінку та дослідження всіх матеріалів даної справи, які визначають та підтверджують зміст та сутність понесення заявником судових витрат на правничу допомогу.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп.
16.05.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 року з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року, витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1316/18.
31.05.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи №925/1318/18.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року у справі №925/1316/18 та призначено розгляд справи на 29.06.2022 року.
20.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні 29.06.2022 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники відповідача та державного виконавця в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача та державного виконавця.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 року у цій справі, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Черкаська продовольча компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" 161 103, 87 грн. основного боргу, 34 095, 57 грн. інфляційних втрат, 8 889, 21 грн. - 3% річних та 3 061, 33 грн. судового збору.
01.07.2019 року на виконання вказаного судового рішення видано наказ.
Ухвалою суду від 09.11.2021 року здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1, ідентифікаційний код 24350064), яке згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 01.07.2019 у справі №925/1316/18 є стягувачем з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Черкаська продовольча компанія" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська,122/1, ідентифікаційний код 37400134) 207149,98 грн, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м.Київ, просп.Академіка Глушкова, буд.40, оф.315, ідентифікаційний код 38039872).
11.12.2021 року ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось в Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 року у справі №925/1316/18.
29.12.2021 року ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернувся до суду із скаргою №29-11/12 на бездіяльність державного виконавця з вимогами:
визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Соснівського ВДВС у м.Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 у справі №925/1316/18, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 у справі №925/1316/18 із врахуванням ст.13, 26. 28 Закону України "Про виконавче провадження";
зобов'язати державного виконавця Соснівського ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ) усунути допущене порушення (поновити право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Соснівського ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 у справі №925/1316/18 та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою суду від 20.01.2022 року скаргу ТОВ "Ніко-Тайс" від 29.12.2021 року №29-11/12 задоволено частково:
визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Соснівського ВДВС у м.Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м.Київ) по відкриттю виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 у справі №925/1316/1;
решту вимог скарги відхилено.
26.01.2022 року за вх.№1250/22 до суду надійшла заява ТОВ "Ніко-Тайс" від 22.01.2022 року №22-1/01 з вимогою про стягнення із Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (код ЄДРПОУ 34998129/) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872) судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 570,00 грн. згідно договору №17-12-2021/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 17.12.2021 року. (т.3, а.с. 111-119).
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено повністю.
Як вже було вказано вище, під час ухвалення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що наведена у заяві від 22.01.2022 року №22-1/01 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом скаржника роботи (наданих послуг) не відповідає критерію добросовісності застосування права, розумності та обсягу часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та містить ознаки зловживання правом. З врахуванням наведеного, співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, оцінки виконаних адвокатом робіт, їх об'ємом та часом витраченим ним, розумності витрат, місцевий господарський суд погодився із доводами, наведеними у клопотанні Соснівського ВДВС у місті Черкаси про відмову у покладанні судових витрат на професійну правничу допомогу - з мотивів неспіврозмірності заявленого відшкодування та зловживання правом та дійшов висновку в порядку ст. 129 ГПК України про відмову у стягненні витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на професійну правничу допомогу в сумі 8 570,00 грн.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно зі ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 у справі №912/354/20.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
У своїх рішеннях (ухвали від 26.03.2018 у справі №915/907/17, від 27.07.2018 у справі №910/9224/17) Верховний Суд з посиланням на частини 1, 3 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення Ради адвокатів України від 07.04.2017 №54 "Про затвердження роз'яснення щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи" дійшов висновку, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладання з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги згідно із зазначеним Законом. У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги та не вважається виконанням працівником обов'язків, передбачених трудовим договором. При цьому повноваження такого адвоката як представника повинні підтверджуватися в загальному порядку належним чином оформленими довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Колегія суддів зазначає, що 17.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі Замовник) та адвокатом Грищенко О.М. (далі Виконавець) укладено договір №17-12-2021/1 (далі Договір) про надання адвокатських послуг (правової допомоги) (т.3 а.с.123-125).
Відповідно до п. 1.1. За цим договором виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (ідентифікаційний код 37400134) та Соснівським ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м.Київ), котрі виникли під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року по справі №925/1316/18, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Соснівським ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м.Київ), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року по справі №925/1318/18 та стягнення з Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені Замовника до Соснівського ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м.Київ) різного роду клопотань та заяв із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження", підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця Соснівського ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м.Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року по справі №925/1316/18 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором;
Згідно з п.1.2. Правова допомога за цим Договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
Пунктом 1.3. Сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного Договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності. Повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного Договору.
Відповідно до п.п.2.1.4. п.2.1. Виконавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів після закінчення надання правової допомоги за цим Договором підготувати, підписати та передати Замовнику на підпис Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги разом з іншими документами, що мають відношення до даного Договору.
Крім того, відповідно до п.п.2.2.2., 2.2.9., 2.2.10. п.2.2. Замовник зобов'язаний: забезпечувати діяльність Виконавця необхідною допомогою, оплатити всі послуги у розмірах та в строки, визначені цим Договором; своєчасно сплачувати суми судових витрат та інших встановлених чинним законодавством платежів у строки, рекомендовані Виконавцем; протягом 5 (п'яти) календарних днів після закінчення надання правової допомоги за цим Договором підготувати, підписати та передати Замовнику на підпис Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги разом з іншими документами, що мають відношення до даного Договору.
Також, згідно з п.3.1. Сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 800,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 900,00 грн; судові засідання 1500,00 грн/за одне судове засідання (у випадку затримки часу початку призначеного слухання, тривалості очікування на початок призначеного до слухання судового засідання як наслідок витрати часу більше ніж година від дати призначеного початку судового засідання, відповідна участь у судовому засіданні становитиме 1800,00 грн); побудова позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 800,00 грн/год; витрати (квитки, добові тощо) згідно підтверджуючих документів.
В пункті п.3.2. сторони передбачили, що Замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов'язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг, оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення суду за результатами завершення розгляду судом справи №925/1316/18 за скаргою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Соснівського ВДВСМ у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м.Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01 грудня 2021 року по справі №925/1316/18.
Відповідно до п.3.3. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.
Згідно з п.3.4. Судовий збір та інші встановлені державою платежі обов'язкового характеру сплачуються Замовником та не входять до суми Договору.
Пунктом 3.7. встановлено, що Сторони погодили, що в основу розміру вартості послуг покладено працю Виконавця, а не результат судової справи.
Крім того, пунктом 3.8. Сторони погодили та визначили, що розміром гонорару Виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь Замовника (задоволення повністю та/або частково вимог Замовника, у відповідності до пункту 1.1., 2.1. Договору) визначається на рівні до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
17.12.2021 року ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенко О.М. складено та підписано акт прийому-передачі документів для виконання умов Договору (т.3, а.с.126).
21.01.2022 року ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та адвокатом Грищенко О.М. складено та підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 8 570, 00 грн. (виходячи з погодження сторонами вартості однієї години правової допомоги/роботи у 800,00 грн.). Зокрема: адвокатом витрачено 1 годину часу на з'ясування обставин справи; 5 годин на проведення робіт щодо розроблення, підготовки тексту скарги на бездіяльність державного виконавця, вартість чого згідно з договором становить 4 800 грн.; участь у судовому засіданні 20.01.2022 року в режимі відеоконференції 1 500,00 грн.; враховуючи позитивний результат розгляду справи, адвокату належить виплатити гонорар відповідно до п.3.8. договору - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн.). (т.3, а.с. 127).
В матеріалах справи також наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009 року видане на ім'я Грищенко О.М. та посвідчення адвоката. (т.3, а.с. 74).
Окрім того в матеріалах справи наявні пояснення Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції в яких останній просить відмовити у задоволенні заяви про покладення на нього судових витрат на професійну правничу допомогу. (т.3, а.с. 141-143).
Колегія суддів зазначає, що по суті вказана вище заява є запереченням сторони проти покладення на неї судових витрат на адвоката.
Отже, під час розгляду питання щодо стягнення з Відділу ДВС витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує, що документи, що подавались ТОВ "Ніко-Тайс", як правило, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону без надання аналізу щодо того, як такі норми, на думку заявника, мають застосовуватись до правовідносин, що склались у цій справі. Тобто наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів.
При цьому колегія суддів зазанчає про наявність значної кількості подібних справ за участю ТОВ "Ніко-Тайс" щодо стягнення з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяви про бездіяльність відділів.
Колегія суддів також зазначає, що ТОВ "Ніко-Тайс" є суб'єктом господарювання, що надає юридичні послуги. Також до видів діяльності позивача належать діяльність агентств зі стягнення платежів та бюро кредитних історій.
Зазначене свідчить про те що, правова позиція позивача є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.
В той же час, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні заяви про покладення судових витрат на правничу допомогу в повному обсязі не врахував в повній мірі зазначених вище норм процесуального права та поданих заявником доказів.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Колегія суддів повторює, що подібна практика стягнення ТОВ "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною.
Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ "Ніко-Тайс" у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000,00 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду.
В переважній більшості справ, у яких ТОВ "Ніко-Тайс" зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність заявлених ТОВ "Ніко-Тайс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 570, 00 грн. вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності та для запобігання зловживанням ТОВ "Ніко-Тайс" правом на компенсацію правничої допомоги, доходить висновку про зменшення цієї суми на 90%.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що заява ТОВ "Ніко-Тайс" про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню у розмірі: 857, 00 грн.
Стаття 43 ГПК "Неприпустимість зловживання процесуальними правами" передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до ч.3 ст. 43 ГПК якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У ч. 4 цієї статті передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20.
Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст.2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).
Відтак доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково.
Отже, наведені у апеляційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судом першої інстанцій у зазначеному випадку положень глави 8 Господарського процесуального кодексу України, якими унормовано інститут судових витрат, підтверджено матеріалами справи.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований судом першої інстанції факт надання адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем професійної правничої допомоги у цій справі у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції у даній справі слід скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про розподіл судових витрат.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 280, 281 - 284, 344 Господарського процесуального господарського кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року у справі №925/1316/18 задовольнити.
2. Додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 року у справі №925/1316/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від 26.01.2022 року за вх.№1250/22 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (18000, м. Черкаси, пр. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 34998129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 857 (вісімсот п'ятдесят сім гривень) 00 коп.
3. В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від 26.01.2022 року за вх.№1250/22 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.»
3. Стягнути з Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (18000, м. Черкаси, пр. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 34998129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 248 (двісті сорок вісім гривень) 00 коп.
4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
5. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1316/18.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.06.2022 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко