04 березня 2022 року Справа № 160/1959/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку його пенсії з урахуванням включення до вислуги років у календарному обчисленні стажу навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 року по 10.07.1997 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців та стажу роботи в державних органах у період з 08.04.1997 року по 03.08.1999 року;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням включення до вислуги років у календарному обчисленні стажу навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 року по 10.07.1997 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців та стажу роботи в державних органах у період з 08.04.1997 року по 03.08.1999 року.
В обґрунтування позову позивач посилався на протиправні дії відповідача, який попри отримання судового рішення не здійснив перерахунок його пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідач наданим правом не скористався та будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що позивач з 01.09.1992 р. по 10.07.1997 р. навчався в Дніпропетровському державному університеті, в якому закінчив військову кафедру і наказом Міністра оборони України від 17.05.1997 р. № 207 йому присвоєно звання лейтенант.
У період з 08.04.1997 р. по 03.08.1999 р. позивач працював на посадах держслужбовця в державному органі - Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.
Наказом № 232-0 від 03.08.1999 р., згідно з п.5 ст.36 КЗпП України, позивача переведено на службу до податкової міліції у тому ж самому державному органі, а саме: у відділ податкової міліції ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська.
Наказом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №179-о від 29.10.2020 р. позивача звільнено з податкової міліції.
29.12.2020 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з заявою, в якій просив: зарахувати йому до вислуги років у календарному обчисленні для призначення пенсії стаж навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 р. по 10.07.1997 р. із розрахунку один рік навчання за шість місяців, а також стаж роботи в державних органах у період з 08.04.1997 р. по 03,08.1999 р.; внести відповідні зміни до наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.10.2020 р. № 179-0; зробити перерахунок і виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням періоду навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 р. по 10.07.1997 р. та за час роботи в державному органі у період з 08.04.1997 р. по 03.08.1999 р.; направити до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області подання про призначення пенсії у зв'язку із набуттям права на пенсію за вислугу років в календарному обчисленні з урахуванням стажу навчання у закладі вищої освіти та стажу роботи в державному органі.
Однак, листом про надання відповіді від 19.01.2021 р. №181/10/04-97-08-20 відмовлено у задоволенні заяви позивача, та повідомлено, що законних підстав для здійснення перерахунку вислуги років з урахуванням вислуги років у календарному обчисленні за період роботи на посадах в державних органах, навчання у вищому навчальному закладі із розрахунку один рік навчання за шість місяців та внесення відповідних змін до наказу про звільнення зі служби в податковій міліції, у Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не має.
Вказані обставини також встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року у справі № 160/4023/21, яке набрало законної сили та яким, у тому числі, зобов'язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зарахувати позивачеві до вислуги років у календарному обчисленні для призначення пенсії стаж навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 року по 10.07.1997 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців, а також стаж роботи в державних органах у період з 08.04.1997 року по 03.08.1999 року.
На виконання вказаного судового акту Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ від 01.11.2021 року № 170-о, відповідно до якого позивачеві зараховано до вислуги років у календарному обчисленні для призначення пенсії стаж навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 року по 10.07.1997 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців, а також стаж роботи в державних органах у період з 08.04.1997 року по 03.08.1999 року, у зв'язку з чим вислуга років у календарному обчисленні позивача збільшилася до 25 років 11 місяців 26 днів.
Також, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області направлено до відповідача матеріали з приводу перерахунку пенсії позивача.
Утім, на звернення позивача відповідач надав відповідь, в якій вказав про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з посиланням на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року у справі № 160/4023/21 такі зобов'язання на нього не покладалися.
При вирішені спору суд виходить із того, що згідно із пункту «б» статті 12 Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09 квітня 1999 року №2262-XII, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до пункту и частини першої статті 17 Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09 квітня 1999 року №2262-XII (в редакції чинній на час винесення наказу про звільнення позивача) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.
Згідно з положеннями статті 17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.
До вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання, у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Отже, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи внутрішніх справ, податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Міністерством внутрішніх справ України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної фінансової політики. Крім того, додатковою умовою для зарахування часу роботи в державних органах до вислуги років постановою Уряду від 17 липня 1992 року № 393 визначено перехід на військову службу в органи внутрішніх справ за направленням відповідних органів.
Відповідно до статті 63 Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09 квітня 1999 року №2262-XII, Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Як встановлено судом та слідує із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою, до якої додав додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, зокрема, матеріали, що свідчать про збільшення календарної вислуги років.
Однак, відповідач провести перерахунок пенсії відмовився, але не з причин відсутності у позивача такого права, а з підстав того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року у справі № 160/4023/21 такі зобов'язання на нього не покладалися.
Проте такі дії відповідача є протиправними, адже відсутність у тому чи іншому судовому рішенні посилань на вчинення певних дій не може вважатися підставою для відмови особі у реалізації права, яке за ним закріплене за Законом.
Так, після виконання судового рішення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області направлено до відповідача матеріали з приводу перерахунку пенсії позивача, ураховуючи, що після прийняття наказу від 01.11.2021 року № 170-о, відповідно до якого позивачеві зараховано до вислуги років у календарному обчисленні для призначення пенсії стаж навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 року по 10.07.1997 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців, а також стаж роботи в державних органах у період з 08.04.1997 року по 03.08.1999 року, вислуга років у календарному обчисленні позивача збільшилася до 25 років 11 місяців 26 днів.
Не вчинивши таких дій відповідач, на переконання суду діяв усупереч вимогам законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням включення до вислуги років у календарному обчисленні стажу навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 року по 10.07.1997 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців та стажу роботи в державних органах у період з 08.04.1997 року по 03.08.1999 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням включення до вислуги років у календарному обчисленні стажу навчання у закладі вищої освіти у період з 01.09.1992 року по 10.07.1997 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців та стажу роботи в державних органах у період з 08.04.1997 року по 03.08.1999 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна