Дата документу 21.06.2022 Справа № 334/2357/21
Є.У.№ 334/2357/21 Головуючий у 1 інстанції: Коломаренко К.А.
№ 22-ц/807/624/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
21 червня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
секретар: Бєлова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН», третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
В квітні 2021 року АТ «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН», третя особа, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
В обґрунтування заяви зазначало, що 13.11.2018 Правлінням НБУ було прийнято рішення №764-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до категорії проблемних». На підставі рішення правління Національного банку України від 27.11.2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації» та делегування повноважень тимчасового адміністратору банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасово адміністрації строком на один місяць з 28.11.2018 року до 27.12.2018 року включно. В подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 року № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Зазначило, що рішенням дирекції Фонду № 2706 від 24.10.2019 року змінено уповноважену особу ліквідатора на ОСОБА_2 . Рішенням виконавчої дирекції від 17.11.2020 року продовжено повноваження ліквідатора до внесення запису про припинення банку до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб. З 28.11.2018 року АТ «ВТБ Банк» здійснює свої повноваження на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також вказало, що 26.11.2018 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ВТБ Банк», в межах гарантованої суми відшкодування було перераховано грошові кошти з рахунку ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ВТБ Банк», в розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу «Зворотна фінансова допомога за договором №LEE-3/18 від 21.11.2018».
На підставі наказу № 32-од від 29.11.2018 року створено комісію з перевірки документів, пов'язаних з укладанням АТ «ВТБ Банк» протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб АТ «ВТБ Банк». За результатами якої виявлено 135 операцій, які на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мають ознаки нікчемності. Наказом уповноваженої особи № 92/1-од від 30.05.2019 року затверджено результати перевірки та визнано нікчемними правочини, договори, операції, наведені в Додатку №1 до Наказу, зокрема визнано нікчемним правочин щодо перерахування грошових коштів в сумі 200 000,00 грн. з поточного рахунку ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» на рахунок ОСОБА_1 , відкритих в АТ«ВТБ Банк», на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Посилаючись на вищезазначене просило суд, застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів за рахунком ОСОБА_1 , відкритим у АТ «ВТБ БАНК», шляхом повернення з рахунку ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» грошових коштів в розмірі 198 587,54 грн, які були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «ВТБ БАНК» з поточного рахунку ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» № НОМЕР_2 в АТ «ВТБ БАНК».
Рішенням Ленінського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2021 року в задоволені позову - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення правління Національного банку України від 27.11.2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації» та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку. Розпочато процедуру виведення банку з ринку (а.с. 18).
На підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 року № 849-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку - Шевченку О.В. (а.с. 19).
Рішенням дирекції Фонду № 2706 від 24.10.2019 року змінено уповноважену особу ліквідатора на ОСОБА_2 . Рішенням виконавчої дирекції від 17.11.2020 року продовжено повноваження ліквідатора до внесення запису про припинення банку до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб (а.с. 20, 21).
Згідно виписки по особовим рахункам з 25.11.2018 по 27.11.2018 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ«ВТБ Банк», перераховано грошові кошти з рахунку ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ВТБ Банк», в розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу: «Поповнення карткового рахунку за договором LEE-3/18 від 21.11.18 зворотна фінансова допомога (не пов'язано із підприємницькою діяльністю) ОСОБА_1 № карткового рахунку НОМЕР_1 без ПДВ». Вказане також вбачається з виписки по рахунку ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» (а.с. 10, 11).
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» О.В. Шевченко №92/1-од від 30.05.2019 «Про затвердження результатів перевірки документів, пов'язаних з укладанням АТ «ВТБ БАНК» договорів банківського вкладу» затверджено результати перевірки документів, пов'язаних з укладенням АТ «ВТБ БАНК» протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування коштів на рахунки таких осіб, викладені в Акті №4 від 30.05.2019 Комісії, створеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ВТБ БАНК» від 29.11.2018 №32-од «Про перевірку вкладів фізичних осіб», зокрема визнано нікчемними відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини, договори, операції та вкладними за якими наведені в Додатку №1 до Наказу - 135 операцій по 86 складникам на загальну суму 8 784 608,13 грн, загальний залишок на рахунках 7 686 270,61 грн., сума залишку на рахунках, до якої застосовуються наслідки нікчемності правочину - 7 287 957,36 грн. (п. 1.1). Згідно витягу з Додатку 1 до Наказу №92/1-од від 30.05.2019 до переліку банківських операцій, правочинів (в тому числі договорів), а також пов'язаних з такими операціями інших банківських операцій, правочинів (в тому числі договорів), які містять ознаки нікчемності, включено операцію (правочин) №158 від 23.11.2018 з «Поповнення карткового рахунку за договором LEE-3/18 від 21.11.18 зворотна фінансова допомога (не пов'язано із підприємницькою діяльністю) ОСОБА_1 № карткового рахунку НОМЕР_1 без ПДВ» (а.с. 44, 45).
Згідно повідомлень про нікчемність правочину від 31.05.2019 року на ім'я ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» № 3155/1-2 та № 3211/1-2 відповідно уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» Шевченко О.В. повідомляє про нікчемність транзакції (операції) від 23.11.2018 року, відповідно п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 12, 16).
Суд першої інстанції врахував, що позивач фактично вважає нікчемним правочином транзакцію переводу грошових коштів, проте не оспорює ані правові підстави переводу грошових коштів, ані зазначає про відсутність правових підстав для перерахунку гршових коштів.
З цього приводу судом першої інстанції зазначено наступне.
Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює ці правовідносини.
Відповідно до п. 16 ст. 2 Закону № 4452-VI тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України в цих правовідносинах.
Відтак суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що у даній справі спір між сторонами виник з приводу наявності правових підстав для застосування наслідків нікчемного правочину - транзакції по рахункам, проведеним 23.11.2018 року між відповідачами, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у вигляді повернення грошових коштів на рахунок ТОВ «ЛІ ІМЕДЖІН ЮКРЕЙН» в попередній стан.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, судова колегія вважає, що перерахування грошових коштів на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а є за своєю суттю, операцією з переказу коштів з одного рахунку на інший та, як правильно зазначив суд першої інстанції, не має всіх складових елементів правочину, а тому до цієї операції не можуть бути застосовані норми статей 203, 215 ЦК України, що регулюють питання недійсності правочину.
Тож здійснене 23.11.2018 року перерахування грошових коштів не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а є за своєю суттю, операцією з переказу коштів з одного рахунку на інший та не має всіх вказаних вище складових елементів правочину, а тому до цієї операції не можуть бути застосовані норми статей 203, 215 ЦК України, що регулюють питання недійсності правочину.
Такий висновок зробив суд першої інстанції з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.03.2018 у справі №911/2623/17.
Так, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку. Отже, Фонд не має повноважень визнавати нікчемними транзакції щодо перерахування коштів з одного рахунку на інший у порядку ст. 38 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як зазначив суд першої інстанції, аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 826/1476/15 (провадження № 11-104апп18, а також у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 185/9773/16-ц (провадження № 61-42946св18).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та докладно аргументована відмова у позові з посиланням на чинне законодавство та усталену судову практику.
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Тож наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.
З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2021 року по цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 червня 2022 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков