Справа № 694/960/22
провадження № 1-кс/694/352/22
про арешт майна
21.06.2022 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Звенигородка клопотання старшого дізнавача СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022255310000281, -
Старший дізнавач ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на вилучені: маску для підводного плавання, білий пропіленовий мішок та річкові ракиу кількості 30 штук, які були вилучені під час огляду місця події 12.06.2022 та являються предметом злочину в кримінальному провадженні 12022255310000281; Дозволити реалізувати річкові раки у кількості 30 штук, які були передані на зберігання ФОП ОСОБА_5 , м. Звенигородка, Черкаської області, так як вони належать до речових доказів, що підлягають швидкому псуванню; Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок № UA278201720355239002001092650, Код 40108667, Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на те, що 12.06.2022 року близько 10:35 год. на річці Шполка в територіальних межах м. Ватутіне, Звенигородського району, Черкаської області, було виявлено незаконний вилов річкових раків.
Вилучені річкові раки були передані на зберігання ФОП ОСОБА_5 , так як вони належить до речових доказів, що піддаються швидкому псуванню, підлягають до реалізації.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст. 249 КК України -незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Старшим дізнавачем СД Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_3 винесено постанову про визнання однієї маски для підводного плавання, поміщеної до сейф пакету SUD 2092878, одного білого пропіленового мішка поміщеного до сейф пакету №4378162 та річкових раків у кількості 30 штук, речовими доказами у вказаному кримінальному проваджені.
Фіксація речових доказів, а саме вилучених в ході огляду місця події маски для підводного плавання, білого пропіленового мішка та річкових раків, проведена шляхом фотографування. Опис їх в протоколі огляду місця події.
Вилучені в ході огляду місця події річкові раки набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, у зв'язку з чим відповідає критеріям зазначеним у п.4 ч.2 ст.167 КПК України
Приймаючи до уваги те, що вилучені в ході огляду місця події по кримінальному провадженні річкові раки відповідають критеріям, зазначеним п.4 ч.2 ст.167 КПК України, накладення арешту на них є необхідним з метою забезпечення кримінального провадження.
Також, вилучені в ході огляду місця події по кримінальному провадженні: одна маска для підводного плавання та один білий пропіленовий мішок, повністю відповідають критеріям вказаної кримінально - правової норми, так як безпосередньо використовувалися, для вчинення кримінального правопорушення.
Дізнавачем СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаської області ОСОБА_3 подана заява про проведення розгляду даного клопотання без її участі, в якій просить задовольнити подане клопотання.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, був повідомленим належним чином.
ФОП ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про
проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні сектору дізнання Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12022255310000281 від 13.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що 13.06.2022 року на підставі ст.98 КПК України старшим дізнавачем СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовими доказами, з якої вбачається, що: оглянуті під час проведення огляду місця події 12.06.2022 - одна маска для підводного плавання, один білий пропіленовий мішок та річкові раки в кількості 30 штук - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022255310000281, з яких: одна маска для підводного плавання поміщена до сейф пакету SUD 2092878, один білий пропіленовий мішок поміщений до сейф пакету №4378162 - передано до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області; річкові раки у кількості 30 штук передано на реалізацію ФОП ОСОБА_5 .
До клопотання додано витяг з ЄРДР № 12022255310000281 від 13.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, рапорт старшого інспектора - чергового ЧЧ СМ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 від 12.06.2022, постанову про визнання речовими доказами від 13.06.2022 року та постанову про призначення експертизи від 13.06.2022, протокол огляду місця події від 12.06.2022 та фото таблицю до нього, накладну №24 від 12.06.2022, розрахунок збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до п.1, п. 3 ч.2 ст.167 КПК України підставою для тимчасового вилучення майна стало те, що усі перераховані вище речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні та постановою слідчого визнані речовим доказом та приєднані до кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 100 КПК України реалізація речових доказів у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, здійснюється за клопотанням слідчого за погодженням з прокурором або прокурора до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, яке розглядається згідно зі ст.ст. 171-173 КПК України.
Згідно з п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України", речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у КПК України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у п.п. 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2, ч. 3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з цих підстав накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій).
Пунктом 2 ч. 2 цієї статті Кодексу встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що на даний час є необхідність накласти арешт на набуті в результаті вчинення кримінального проступку річкові раки, оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, та дозволити його реалізацію у відповідності до ч.6 ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Необхідність арешту майна зумовлена достатністю підстав вважати, що маска, пропіленовий мішок, мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Дізнавачем СД Звенигородського РВП ГУНП доведено, що вказане майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого знищення або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, тому дізнавач обґрунтовано просить накласти арешт на вилучені речі.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання дізнавача СД Звенигородського РВП ГУНП про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до знищення майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Керуючись ст.ст. 131-132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого дізнавача СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022255310000281- задовольнити.
Накласти арешт на:
- річкові раки у кількості 30 штук, які було вилучено під час огляду місця події 12.06.2022, та передані на зберігання ФОП ОСОБА_5 , м.Звенигородка Черкаської області, та дозволити їх реалізацію. Кошти від реалізації перерахувати на депозитний рахунок № UA278201720355239002001092650, Код 40108667, Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
- маску для підводного плавання, білий пропіленовий мішок, вилучені під час огляду місця події 12.06.2022, з метою збереження речових доказів та визначити місцем зберігання вищевказаного майна - кімнату зберігання речових доказів Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1