Справа № 694/362/22
провадження № 2-а/694/5/22
20.06.2022 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
Головуючого судді Сакун Д.І.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко А.А.,
розглянувши в приміщенні Звенигородського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_2 ) до поліцейського СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Панченка Олександра Вікторовича ( вул.Благовіснка 50, м.Звенигородка, Черкаської області),третя особа: Головного управління Національної поліції в Черкаській області ( вул. Смілянська 57, м.Черкаси, Черкаської області, ЄДРПОУ 40108667) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся із вказаним позовом в якому просить постанову від 18 лютого 2022 року серії БАВ №634110 поліцейського СРПП Звенигородського РВП ГУВД в Черкаській області ст. л-нта поліції Панченка О.В., відповідно якої позивача ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.8 КУпАП, скасувати, а справу провадженням закрити на підставі ст..247 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18 лютого 2022 року постановою серії БАВ №634110 поліцейського СРПП Звенигородського РВП ГУВД в Черкаській області ст. л-нта поліції Панченка О.В., ОСОБА_1 , визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.8 КУпАП. Позивач не згідний з вищевказаною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності так як постанова була винесена незаконно, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що 18 лютого 2022 року приблизно з 10.00 год. він знаходився по місцю роботи сина, ОСОБА_2 , де знаходиться мийка автотранспорта за адресою: АДРЕСА_3 . Як приміщення мийки, так і територія на якій вона розміщена, перебувають у власності сина. Близько 14 години на територію розміщення авто мийки приїхали на декількох автомобілях працівники поліції та стали йому пред'являти претензії, що він десь порізав березу на дрова, на що останній відповів, що постійно знаходиться в дворі і нікуди не виїздив. Тоді вони підійшли до автомобіля FIAT DUKATO днз НОМЕР_3 , який стояв на території і запитали, кому він належить, на що позивач відповів, що раніше він придбав для себе, але ще не встиг розмитнити. Тоді Панченко О. В. склав оскаржувану постанову, хоча автомобіль стояв в дворі і нікуди не їхав. Зазначає, що поліцейський грубо порушив вищевказане законодавство та виклав в постанові неправдиву інформацію про те, що позивач керував вказаним автомобілем по пр-кту Ватутіна в м. Ватутіне о 12год.12хв. 18.02.2022року, хоча автомобіль в цей час стояв на території мийки по АДРЕСА_3 . Також позивач зазначив, що поліцейським порушено ч . 10 розділу ІУ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказам МВС України №1376 від 06.11.2015року, а саме в постанові скорочені як ім'я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, так орган поліції, що є грубим порушення Інструкції.
Відповідачем подано про розгляд справи без його участі, у якій останній вказує, що заперечує проти задоволення позову.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 травня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано у Звенигородському РВП ГУНП у Черкаській області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП, протокол серії БАВ №634110 від 18.02.2022 року.
Сторони були повідомлені про розгляд справи належним чином, заяв з незгодою проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не подавали.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 18.02.2022 серії БАБ № 634110 позивача, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500, 00 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 18.02.2022 року о 12.12 год. у м. Ватутіно по просп.. Ватутіна керував автомобілем FIAT DUKATO днз НОМЕР_3 порушив обмеження митним контролем України, а саме передано у володіння (користування) особі, яка не ввозила його на митну територію України (а.с.3).
Згідно пояснень ОСОБА_1 від 18.02.2022 останній вказав, що він дійсно є користувачем даного автомобіля і їздив на вказаному автомобілі у день складення оскаржуваної постанови.
Згідно копії реєстраційних документів на вказаний автомобіль FIAT DUKATO днз НОМЕР_3 , останній належнить не позивачу і має не українську реєстрацію.
Згідновитягу про передин кордону автомобіль FIAT DUKATO днз НОМЕР_3 ввезений на територію України не позивачем.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Разом з цим, ст. 31 цього ж Закону визначає, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи.
Статтею 380 МК України, визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.
Тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Такі транспортні засоби не можуть бути передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що порушення вказаної заборони, посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію" регламентовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить, зокрема, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7 КУпАП); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина 1 статті 44, стаття 89, частина 2 статті 106-1, частини 1-4 і 6 статті 109, стаття 110, частина 3 статті 114, частина 1 статті 115, стаття 116-2, частина 2 статті 117, частини 1-2 статті 119, частини 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10 і 11 статті 121, статті 121-1, 121-2, частини 1, 2, 3, 4 і 6 статті 122, частина 1 статті 123, 124-1, 125, частини 1, 2 і 4 статті 126, частини 1, 2 і 3 статті 127, статті 128-129, частина 1 статті 132-1, частини 1, 2 та 5 статті 133, частини 3, 6, 8, 9, 10 і 11 статті 133-1, частина 2 статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини 1, 2 і 3 статті 140, статті 148, 151, частини 6, 7 і 8 статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини 1-2 статті 178, статті 180, 181-1, частина 1 статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, до компетенції органів Національної поліції належить розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, і накладати адміністративні стягнення.
За положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також засувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до інформації, яка міститься в довідці перетину кордону транспортного засобу, транспортний засіб іноземної реєстрації FIAT DUKATO днз НОМЕР_3 був ввезений на митну територію України 05.04.2017 року о 16 год.33 хв. громадянином ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 ,) через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення транзит- " митного поста UA205060 митниці ДФС у митному режимі "Тимчасове ввезення" до 1 року.
Позивачем ОСОБА_1 не спростовано, що станом на 18 лютого 2022 року, транспортний засіб FIAT DUKATO днз НОМЕР_3 знаходився у його володінні .
Зазначене підтверджує встановлені поліцейським під час розгляду адміністративної справи обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом,щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі тимчасового ввезеня до 1 року; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
Отже, факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.
Разом з тим, Приписамич.1 ст.1 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1, ч. 2 ст.13 ЗУ "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1)центральний орган управління поліцією; 2)територіальні органи поліції. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.8 ст.121 КУпАП поліцейські відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Як вбачається з позову позивач визначив відповідачем поліцейського СРПП Звенигородського РВП ГУВД в Черкаській області ст. л-нта поліції Панченка О.В.
Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
З будь-якими клопотаннями чи заявами про заміну первісного відповідача належним відповідачем позивач до суду не звертався.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 5, 6-10, 122, 241-246, 255, 257, 263, 295 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд,, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_2 ) до поліцейського СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Панченка Олександра Вікторовича ( вул.Благовіснка 50, м.Звенигородка, Черкаської області),третя особа: Головного управління Національної поліції в Черкаській області ( вул. Смілянська 57, м.Черкаси, Черкаської області, ЄДРПОУ 40108667) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення підписано 20.06.2022
Суддя Д.І.Сакун