Справа № 712/1222/22
провадження № 2/694/214/22
22.06.2022 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Сакун Д.І.,
з участю секретаря судового засідання Матвієнко А.А.,
розглянувши у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий 06.10.2019 Соснівським РВ УМВС в Черкаській області; телефон НОМЕР_3 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» (місцезнаходження за адресою: вул. Благовісна, 193, м.Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 31860551, засоби зв'язку: (0472) 32074, E-mail: urozhay@mhp.com.ua) про стягнення шкоди (збитків) та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» на його користь 42856 грн. збитків та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що згідноДержавного акту на право власності на земельну ділянку від 06.11.2007 року він є власником земельної ділянки площею 2,55 га, яка знаходиться в адміністративних межах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Вказану земельну ділянку позивач передав в оренду ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» згідно договору оренди землі від 26.11.2008 року та 24.05.2016 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до цього договору оренди. В порушення умов договору оренди землі відповідач не сплатив орендної плати за 2018-2021 роки та на неодноразові звернення з цього приводу відповів відмовою. В ході судового розгляду справи про розірвання договору оренди позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. здійснено державну реєстрацію договору емфітевзису від 21.07.2017 року, видавник: ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай». Про існування такого договору позивачу нічого не відомо, він його не підписував та кошти по ньому не отримував. Позивач вважає, що у зв'язку з незаконним та самовільним використанням належної йому земельної ділянки відповідач заподіяв йому збитки внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання землі (упущена вигода). Також самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, на думку позивача, заподіяло йому моральну шкоду. Наявність моральної шкоди мотивує тим, що позивач був змушений неодноразово звертатися до державних та правоохоронних органів, страждав в зв'язку з ігноруванням його прав, що призвело до погіршення стану здоров'я та витрачання значних коштів на лікування (6477,82 грн.).
Відповідач ТОВ «НВФ «Урожай» подав відзив на позов, в якому зазначив, що 21.07.2017 року договір оренди землі від 26.11.2008 року було достроково розірвано за домовленістю сторін, про що була складена угода та акт приймання-передачі земельної ділянки. В цей же день між позивачем та ТОВ «НВФ «Урожай» було укладено договір емфітевзису, який виконується сторонами та діє на даний час, а тому твердження позивач про самовільне заняття земельної ділянки та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є безпідставними. Також позивач не навів жодних доказів та підстав для стягнення моральної шкоди, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
25.03.2022 року на адресу Звенигородського районного суду Черкаської області за підсудністю із Соснівського районного суду міста Черкаси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «НВФ «Урожай».
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2022 року справу передано для розгляду судді Сакун Д.І.
Ухвалою суду від 05.04.2022 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду на 16.05.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 627765, виданого 06.11.2007 року на підставі рішення суду від 10 жовтня 2007 року (справа № 2-628/07), ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 2,55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (а.с. 13).
24.05.2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «НВФ «Урожай» уклали Додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 26.11.2008 року, згідно якої орендар ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, кадастровий номер 7121280400:03:002:0432, загальною площею 2,5484 га на строк до 31 грудня 2026 року (а.с. 14-17).
30.06.2020 року та 10.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звертався з претензіями до Генерального директора ТОВ «НВФ «Урожай» Мельника Ю.Ф. щодо систематичної невиплати орендної плати та стягнення заборгованості (а.с. 18-21).
З відповіді на претензію від 06.07.2020 року вбачається, що 03.06.2016 року позивач ОСОБА_1 отримав від ТОВ «НВФ «Урожай» орендну плату наперед (за майбутні роки оренди) в сумі 45800 грн. (касовий ордер УЦ100004089 від 03.06.2016 року (а.с. 65).
21.07.2017 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ТОВ «НВФ Урожай» підписали угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 7121280400:03:002:0432, загальною площею 2,5484 було та уклали договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на строк 35 років з дати державної реєстрації права емфітевзису. Згідно п. 4.1 вказаного договору за користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику плату в розмірі 99387,60 грн., яка фактично була сплачена у повному обсязі до державної реєстрації права емфітевзису (а.с. 101-105).
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 21.07.2017 року власник ОСОБА_1 передав, а землекористувач ТОВ «НВФ Урожай» прийняв в користування земельну ділянку загальною площею 2.5484 га, кадастровий номер 7121280400:02:002:0085, яка розташована в адмінмежах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, згідно договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 21.07.2021 року (а.с. 106).
З довідки від 18.03.2020 року, виданої Міськрайонним управлінням у Звенигородському районі та м. Ватутіному Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області вбачається, що на земельну ділянку площею 2,55 га, яка розташована в адмінмежах Богачівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області кадастровий номер згідно державного акту 7121280400:02:002:0085 змінено на 7121280400:03:002:0432 в зв'язку з дублюванням (а.с. 39).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно угода про дострокове розірвання договору оренди землі зареєстрована в реєстрі 07.11.2017 року, а договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 21.07.2017 року зареєстрований у реєстрі 15.11.2017 року. Реєстраційні дії проведені приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. (а.с. 22-23, 103).
Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 21.07.2017 року зареєстрований у реєстрі 15.11.2017 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н.Б. (а.с.9-10).
31.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області заявою про вчинення злочину щодо самовільного зайняття земельної ділянки без господарського використання земель ТОВ «НВФ «Урожай» (а.с. 61-63).
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Згідно вимогам ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
В своєму позові ОСОБА_1 вказує на те, що договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 21.07.2017 року з ТОВ «НВФ «Урожай» він не підписував, кошти по договору не отримував та звернувся до суду з вимогою визнати цей договір недійсним. Самовільне зайняття та використання відповідачем належної позивачу земельної ділянки, на думку позивача, призвело до заподіяння йому збитків у вигляді упущеної вигоди, яку б він міг отримати обробляючи землю самостійно чи здаючи її в оренду.
Відповідач ТОВ «НВФ «Урожай» у своєму відзиві на позовну заяву повідомив, що укладений договір емфітевзису виконується сторонами та діє на даний час, а тому твердження позивача про самовільне зайняття земельної ділянки та заподіяння збитків є безпідставними. Твердження ОСОБА_1 про нібито сфальсифіковані підписи, заборгованість по орендній платі та введення позивача в оману були предметом розгулу суду в цивільних справах № 694/916/21, № 712/8465/20 та не знайшли свого підтвердження.
22.02.2022 року Звенигородським районним судом Черкаської області було ухвалене рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору емфітевзису від 21.07.2017 року недійсним в зв'язку з недоведеністю позовних вимог. Рішення позивачем не оскаржувалось та 28.03.2022 року набрало законної сили, а отже обставини, встановлені судом, не потребують доказування при розгляді цієї справи.
В рішенні суду від 22.02.2022 року встановлено, що договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 21.07.2017 року підписаний ОСОБА_1 , спірна земельна ділянка наразі перебуває у користуванні ТОВ «НВФ «Урожай» та за користування даною земельною ділянкою позивач отримав відповідну оплату. Суд дійшов висновку, що підстави для визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 21.07.2017 року відсутні.
Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Враховуючи те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «НВФ «Урожай» вчинений дійсний правочин у формі договору емфітевзису від 21.07.2017 року, дії відповідача щодо використання земельної ділянки позивача для сільськогосподарських потреб не можна вважати самовільним зайняттям. Будь-яких інших доказів порушення відповідачем прав позивача щодо належної йому земельної ділянки суду не надано, а тому відсутні підстави для стягнення збитків.
При обґрунтуванні необхідності відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 також послався на факт неправомірної поведінки відповідача, а саме самовільне зайняття земельної ділянки позивача, та наявність причинного зв'язку між такими неправомірними діями та заподіянням моральної шкоди.
Разом з тим, судом не встановлено факту неправомірності дій відповідача та наявності душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача.
Враховуючи викладені обставини в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, інваліди I та II груп.
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 , позивач ОСОБА_1 є інвалідом II групи та звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати слід віднести на рахунок Держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт НОМЕР_2 , виданий 06.10.2019 Соснівським РВ УМВС в Черкаській області; телефон НОМЕР_3 ; е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Урожай» (місцезнаходження за адресою: вул. Благовісна, 193, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 31860551, засоби зв'язку: (0472) 32074, E-mail: urozhay@mhp.com.ua) про визнання недійсним договору емфітевзису про стягнення шкоди (збитків) та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення виготовлено 22.06.2022 року.
Суддя Д.І. Сакун