Справа № 304/77/22 Провадження № 2/304/132/2022
22 червня 2022 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 304/77/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, - АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Оксі Банк», та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання недійним договору відступлення права вимоги та договорів іпотеки, шляхом скасування реєстраційних записів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» та ОСОБА_2 про визнання недійним договору відступлення права вимоги від ТзОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» до фізичної особи - ОСОБА_2 від 21 травня 2019 року № 21-05/19/3, в межах кредитного договору № 014/4080/82/40223 від 08 серпня 2008 року, а також договорів іпотеки № 014/4080/74/35724 від 15 жовтня 2007 року та № 014/4080/82/40223 від 11 серпня 2008 року, шляхом скасування реєстраційних записів.
Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року було відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивачка в підготовче судове засідання, призначене на 24 травня 2022 року не з'явилися, хоча про дату, час і місце проведення такого повідомлялася належним чином.
У підготовче судове засідання, призначене на 22 червня 2022 року, позивачка повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, подав заяву, в якій просив провести засідання без його участі, при цьому у разі неявки позивача просив вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч. 5 ст. 223 цього Кодексу у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов:
-належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання;
-повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль;
-ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, саме факт неявки позивача в судове засідання вдруге, тобто повторно, за наявності викладених умов у їх сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України установлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом всього провадження у справі.
Зазначене узгоджується з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
У той же час, дві неявки позивачки ОСОБА_1 позбавляють суд можливості своєчасно розглянути справу, що призводить до порушення прав учасників процесу та норм процесуального законодавства.
Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, враховуючи розумність строків розгляду справи, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без розгляду, роз'яснивши при цьому сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 13, 44, 4 55, 76-80, 257-261, 263 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, - АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Оксі Банк», та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про визнання недійним договору відступлення права вимоги та договорів іпотеки, шляхом скасування реєстраційних записів - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуюча: Гевці В. М.