Справа № 752/29208/21
Провадження № 2/752/4845/22
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 травня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
у грудні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що приватним виконавцем Кісельовою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66981897 від 30 вересня 2021 року. Підставою для відкриття провадження став виконавчий напис № 7078 виданий 21 вересня 2021 приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М.
Вважає, що виконавчий напис вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення нотаріальних дій і не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус КМНО Сазонова О.М. не переконалась, що додані до заяви про вчинення виконавчого напису документи беззаперечно підтверджують право АТ «Альфа-Банк» безспірної вимоги за кредитним договором, не упевнилася в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. На думку ОСОБА_1 відповідачем не були надані нотаріусу документи, які б дійсно давали підстави для визначення заборгованості по кредитному договору, зокрема виписка з банківської установи. Письмової вимоги від банку про погашення заборгованості позивачка не отримувала.
А тому просить виконавчий напис від 21.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., зареєстрований в реєстрі за № 7078, за яким було запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором в сумі 42605,54 грн. на користь АТ «Альфа-Банк» визнати таким, що не підлягає виконанню та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Одночасно з поданням позовної заяви Позивачем подано до суду заяву про витребування у приватного нотаріуса Сазонової О.М. завірені копії матеріалів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису № 7078 від 21 вересня 2021 року, оскільки вона позбавлена можливості надати ці матеріали.
Також позивачка подала заяву, якою просила забезпечити позов шляхом зупинення примусового стягнення у межах виконавчого провадження № 66981897.
3 грудня 2021 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Витребувано у приватного нотаріуса КМНО Сазонової О.М. належним чином завірену копію виконавчого напису № 7078 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» та копії всіх документів, які були подані АТ «Альфа-Банк» нотаріусу для вчинення даного виконавчого напису. (а.с. 33).
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третім особам для подання до суду письмових пояснень.
Ухвалою від 3 грудня 2021 року у задоволенні заявлених ОСОБА_1 вимог про забезпечення заявленого нею позову до АТ «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відмовлено, на підставі відсутності в матеріалах справи копії оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса № 7078 від 21.09.2021 року (а.с. 36-37).
У судове засідання, призначене на 02.07.2020 сторони у справі не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача АТ «Альфа-Банк» відзиву на позов не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.
Треті особи: приватний нотаріус Сазонова О.М і приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова В.В. пояснень на адресу суду не направили, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не зверталася.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, які не містять відзиву, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені позивачкою підстави для позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66981897 за заявою про примусове виконання виконавчого напису № 7078 виданого 21.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. відповідно до якого пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є Боржником за кредитним договором № 500842624 від 17.11.2020 року, укладеним нею із АТ «Альфа-Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 24.06.2021 по 04.08.2021 року. Сума заборгованості складає 42605,54 грн в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2347,67 грн, прострочена заборгованість за комісією та процентами - 1460,28 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту 38170,07 грн, строкова заборгованість за комісією - 627,52 грн (а.с. 22).
Звертаючись у суд з даним позовом ОСОБА_1 зазначає, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому, вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 глави 16 Порядку у разі , якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати її у стягувача.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Встановлено, що матеріали справи не містять даних про те, що повідомлення АТ «Альфа-Банк» боржнику ОСОБА_1 було надіслане та/або нею отримане.
Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Така правова позиція висловлена у численних постановах Верховного Суду, а саме: від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, № 369/6415/17 від 26 лютого 2020 року та інших, які мають враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
Суд позбавлений можливості оцінити документи на підставі яких було здійснено виконавчий напис приватним нотаріусом Сазоновою О.М. оскільки зазначені документи, відповідно до ухвали суду, вона не надіслала, а також не надала пояснення та докази, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконалась у безспірності розміру сум, встановила у якому розмірі виникла заборгованість,.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
З поданої до суду позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 заперечує безспірність суми заборгованості, що підлягає до стягнення за виконавчим написом. Зазначає, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належної перевірки і підтвердження безспірності вимоги кредитора, а відповідач, в свою чергу, не подав суду доказів зворотного.
За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач АТ «Альфа-Банк», не подавши відзив на позов, не довів свого права стягувати заборгованість з позивача за укладеним з фінансовою установою договором, та саму суму заборгованості.
Крім того, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.
Яким чином та виходячи з чого відповідачем нарахована заборгованість, з матеріалів справи не вбачається і таких доказів відповідач суду не надав.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, а відтак задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягає сплачена позивачкою при зверненні до суду грошова сума судового збору.
Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 21.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом КМНО Сазоновою Оленою Миколаївною за реєстровим номером 7078, про звернення стягнення за кредитним договором № 500842624 від 17.11.2020 року в розмірі 42605,54 грн на користь АТ «Альфа-Банк» таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження 03150, м. Київ, Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду , а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк