Справа № 560/1964/22
іменем України
22 червня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо затримки остаточного розрахунку при звільненні з поліції, в частині невиплати компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 29.05.2021 року по 23.12.2021 року включно в сумі 103 595,03 грн., в частині невиплати компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що станом на день звільнення відповідач не виплатив йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік.
Не погоджуючись із цим, він звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду, який рішенням від 18.08.2021 у справі № 560/5969/21 зобов'язав Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік.
ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 27.05.2021.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі № 560/10571/21 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.
З урахуванням наведеного, а також у зв'язку із тим, що остаточний розрахунок за невикористані календарні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік з ним був проведений 24.12.2021 року, тому він вважає, що підлягає стягненню за період з 29.05.2021 року по 23.12.2021 сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до дня повного фактичного розрахунку.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві відповідач позов не визнав. Зазначає, що поліцейські не перебувають у трудових відносинах, а проходять службу в лавах Національної поліції України. Порядок проходження служби урегульований спеціальними нормативно-правовими актами, відтак на поліцейських, які проходять службу у Національній поліції України, положення Закону України "Про оплату праці" та іншого законодавства у сфері трудових відносин, у тому числі Кодексу законів про працю України, не поширюються. Також зазначає, що спір під час звільнення позивача стосовно належних йому коштів був відсутнім і виник у момент звернення останнього до суду, тому подальша виплата позивачу компенсації за невикористані дні відпусток не охоплюється поняттям несвоєчасного розрахунку. Вважає, що Головне управління компенсацію на виконання рішення суду провело добровільно, відтак немає підстав для застосування ст. 117,118 КЗпПУ. Зважаючи на це, у позові просить відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №85о/с позивача звільнено з 23.02.2021 зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 ст. 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
Згідно відомостей карткового рахунку позивача, та довідки № 100 від 28.02.2022 року ГУНП в Хмельницькій області позивачу перераховано грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік на його картковий рахунок в сумі 14646,90 грн.
28.05.2021 ГУНП в Хмельницькій області позивачу перерахована сума одноразової грошової допомоги при звільненні на його картковий рахунок в сумі 190409,84 грн.
ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 27.05.2021.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2022 у справі № 560/10571/21 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2022 року вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року - без змін.
Крім того, станом на день звільнення позивачу не було виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічних відпусток за попередні роки. Не погоджуючись з цим, він звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду, який рішенням від 18.08.2021 у справі № 560/5969/21 зобов'язав Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік.
Виплата коштів на виконання рішення суду проведена 24.12.2021 шляхом зарахування на картковий рахунок позивача, про що свідчить відповідна виписка.
Позивач 27.12.2021 звернувся до відповідача щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.05.2021 по 23.12.2021, на що отримав відмову. Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію". Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Закон України "Про Національну поліцію" не визначає підстави та порядок компенсації поліцейським за затримку виплати належних при звільненні сум, у зв'язку із чим в таких випадках можуть застосовуватись норми трудового законодавства.
Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму. Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Частина 2 ст. 117 КЗпП України передбачає, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. Визначальними при цьому є такі юридично значущі обставини, як виплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Стаття 116 КЗпП України передбачає поняття “всі суми, що належать працівнику”, а стаття 117 цього Кодексу - санкцію за невиплату відповідних сум при звільненні.
Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити поліцейському, який звільняється зі служби, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток, відтак ці виплати належать до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.
Статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Частиною 1 цієї статті встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, відповідальність у розмірі середнього заробітку застосовується у разі невиплати всіх належних працівникові сум (заробітної плати, компенсацій тощо). Залежно від розміру невиплачених звільненому працівникові сум належить виплаті середній заробіток за весь час їх затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В позовних вимогах позивач просить суд нарахувати та виплатити середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 29.05.2021 року по 23.12.2021 року включно.
З даного приводу суд зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2021 року по справі № 560/10571/21 позивачу відмовлено у задоволенні його позову до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 27.05.2021, а саме за затримку виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
У задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивач був звільнений зі служби у період, коли діяв п.8 розділу VI Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання №260 від 06.04.2020, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016, який регулює строки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції. Таким чином, судом було зроблено висновок, що вимоги статей 116,117 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються, оскільки останні врегульовані Наказом №260.
Проте суд зазначає, що в справі, що розглядається, підлягають застосуванню саме норми ст. 116, 117 КЗпП України, оскільки Порядком № 260 не врегульовано строків виплати компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15).
Враховуючи те, що в мотивувальній частині позову позивач обгрунтовує своє право на отримання середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 29.05.2021 року по 23.12.2021 року включно, а також те, що повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та вказати час затримки розрахунку при звільненні з 23.02.2021 року по 23.12.2021 року.
Оскільки позивача звільнено зі служби в поліції з 23.02.2021, а виплата грошової компенсації за невикористані оплачувані відпустки за рішенням суду у справі № 560/5969/21 проведена 24.12.2021, період затримки остаточного розрахунку у цій справі ( з 23.02.2021 по 23.12.2021) становить 304 дні.
При визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 листопада 2020 у справі №480/3105/19, застосовуючи критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України. Суд враховує такі обставини, як розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Як встановлено зі змісту довідки Головного управління НП в Хмельницькій області №90 від 21.02.2022, середньоденний заробіток позивача складає: 495,67 грн.
Недоплачена позивачу сума компенсації за 2020 рік становила 14646,90 грн. ( виписка банку про зарахування коштів 24.12.2021) Середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить: 495,67 грн. х 304 дні = 150 683,68 грн. Істотність частки компенсації за невикористані дні відпусток у порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 14646,90 грн./ 150 683,68 грн. (сума компенсації за невикористані дні відпусток/середній заробіток за час затримки розрахунку 304 дні) = 0,097. Отже, виходячи з принципу пропорційності та з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає, що на користь позивача слід виплатити 14 616,32 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 23.12.2021 включно.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідач не довів відсутність у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 23.12.2021, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 23.02.2021 по 23.12.2021 включно), а саме: за затримку виплати компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 по 23.12.2021 включно в сумі 14 616,32 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень тридцять дві копійки), а саме: за затримку виплати компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 992,40 грн., (дев'ятсот дев'яносто вісім гривень сорок копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)
Головуючий суддя В.К. Блонський