Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 червня 2022 року № 520/947/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерство внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач, МВС України), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (код 00032684, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10) щодо відмови (оформленої листом від 12.07.2021р. за вих.№31515/15-2021) у затвердженні висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (код 00032684, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богомольця, 10) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у урахуванням раніше виплаченої суми в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 та направити його до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області для видання наказу про виплату такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив позивачу у нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки Закон України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII), Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850), містять виключний перелік підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, наявності яких у позивача не встановлено. Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 18.01.2022 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з моменту первинного огляду МСЕК та встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності минуло більше ніж 2 роки, тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , з 2000р. є пенсіонером органів внутрішніх справ (міліції).
04.01.2000 позивачеві було встановлено 15% втрати професійної працездатності та виплачена страхова сума у розмірі 690 грн.
Проте з 18.06.2019 р. позивачеві було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а також з 01.07.2019р. ступінь втрати працездатності 40% одноразово, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
Позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області із заявою та документами, передбаченими п.7 Порядку №850 про виплату одноразової грошової допомоги.
Проте, Ліквідаційна комісія ГУ МВСУ в Харківській області недодала відповідні документи до Міністерства внутрішніх справ України, а листом від 27.10.2020 р. за вих. №459/119/05/29-2-2020 відмовила позивачу у цьому.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року по справі 520/17144/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002) Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково та вирішено:
«Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо відмови в поданні до Міністерства внутрішніх справ України доку ментів та висновку про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (код 08592313, місцезнаходження: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5) подати до Міністерства внутрішніх справ України комплект поданих позивачем документів та висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 . адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.».
Вказане рішення набрало законної сили 27.04.2021р.
МВС України розглянуло матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Листом №31515/15-2021 від 12.07.2021 р. МВС України повідомило про результати розгляду направлених матеріалів і відмовило у затвердженні висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі ч. 6 ст. 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
02 липня 2015 року прийнято Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
На виконання пункту 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №850, що набрав чинності з 31.10.2015.
Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Порядку №850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності (250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи).
Разом з цим, відповідно до п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що Верховний Суд розглядав справу з подібними правовідносинами (№711/1837/18), висновки у якій обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Зокрема, у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку щодо застосування положень ст.23 Закону №565-XII та п.4 Порядку №850 у подібних правовідносинах (п. 41):
1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;
2) Закон №565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;
4) передбачені пунктом 4 Порядку №850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.
Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд у вказаній справі звернув увагу на те, що оскільки між первинним встановленням інвалідності та повторним оглядом, за наслідками якого встановлено вищу групу інвалідності минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Як встановлено судом із матеріалів справи, 04.01.2000 позивачеві було встановлено 15% втрати працездатності та виплачена страхова сума у розмірі 690 грн.
18.06.2019р. позивачеві було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а також з 01.07.2019р. ступінь втрати працездатності 40% одноразово, що підтверджується копією довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААА №989262.
Оскільки повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, відбувся 18.06.2019, а первинно йому встановлено 15% втрати працездатності, тобто між цими подіями минуло понад дев'ятнадцять років, суд дійшов висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.
Відтак, за вказаних обставин, рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення ІІІ групи інвалідності є правомірною.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №2340/3024/18, від 15 лютого 2022 року у справі №300/2476/19, від 13 серпня 2021 року у справі №707/1951/17.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22 червня 2022 року.
Суддя Бадюков Ю.В.