Ухвала від 15.06.2022 по справі 373/995/21

Справа 373/995/21 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/802/2022 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисника (в режимі відеоконференцзв'язку) - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12021110240000262 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, неодруженим, працюючим у ТОВ «Нива Переяславщини» різником м'яса, проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-28.05.2021 вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;

призначено ОСОБА_8 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки та 1 місяць;

на підставі ст. 71 КК України призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та 1 місяць;

вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , в ніч з 05 на 06 червня 2021 року, приблизно о 22 годині (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою незаконного заволодіння чужим майном, проник на територію домогосподарства, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де з господарської будівлі (гаражу) таємно викрав речі належні потерпілій ОСОБА_9 , чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 3 422 грн.

Не погоджуючись з даним вироком, прокурором подано апеляційну скаргу, в якій указано на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. В обґрунтування вимог апеляційної скарги указав про те, що суд першої інстанції в порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема положень ст. 475 КПК України, призначив ОСОБА_8 менш суворе покарання, ніж обумовлене в угоді про визнання винуватості. Так, апелянтом зазначено про те, що відповідно до угоди про визнання винуватості сторонами було погоджено, що покарання ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України необхідно призначити у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Крім того, сторони в угоді також вказали про необхідність врахування вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28.05.2021 при призначенні остаточного покарання ОСОБА_8 . Вважав, що не врахування місцевим судом положень ч. 4 ст. 71 КК України при призначенні ОСОБА_8 остаточного покарання за сукупністю вироків, відповідно до яких остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. За наведених обставин, просив вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_9 до суду апеляційної інстанції не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили. Неявка обвинуваченого та потерпілої не є перешкодою для розгляду провадження.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, захисника, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Однак вказаних вимог закону при постановленні вироку щодо ОСОБА_8 судом дотримано не було.

Так, відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, 18.06.2021р. між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 і його захисником була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до умов якої сторони погодились на призначення ОСОБА_8 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 1 місяць, а також про врахування вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28.05.2021 при призначенні ОСОБА_8 остаточного покарання на підставі ст. 71, 72 КК України.

Так, відповідно до вимог ч.1,4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 71 КК України та ст. 475 КПК України призначив ОСОБА_8 покарання на підставі ст. 71 КК України, яке є ідентичним з покаранням, призначеним судом ОСОБА_8 за ч.3 ст. 185 КК України і яке є менш суворим ніж узгоджене в угоді про визнання винуватості.

Як вбачається з вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28.05.2021 ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.

Як вбачається з оскаржуваного вироку Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 18.06.2021р., ОСОБА_8 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Відповідно до п. 3,4 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, призначивши обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, яке є менш суворим ніж обумовлене в угоді про визнання винуватості, допустив істотне порушення вимог КПК України, що тягне за собою скасування судового рішення.

Крім того, судом також неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_8 .

Оскільки допущені судом першої інстанції істотне порушення вимог КПК України та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є такими, що позбавляють суд апеляційної інстанції прийняти своє рішення у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 року щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2021 рокущодо ОСОБА_8 скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
104861782
Наступний документ
104861784
Інформація про рішення:
№ рішення: 104861783
№ справи: 373/995/21
Дата рішення: 15.06.2022
Дата публікації: 25.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (05.08.2021)
Дата надходження: 22.06.2021
Розклад засідань:
05.07.2021 10:00 Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області