7 червня 2022 року місто Київ
справа № 753/21779/19
апеляційне провадження № 22-ц/824/2596/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Нежури В.А.,
за участю помічника судді в якості секретаря судового засідання: Сиченка К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Лужецької О.Р. від 28 жовтня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 8 липня 2013 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10 900 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору утворилася заборгованість в розмірі 9 631 грн. 14 коп.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 631 грн. 14 коп.
Короткий зміст ухвалисуду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" залишено без розгляду.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлений про розгляд справи позивач повторно не з'явився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав, а тому відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі АТ КБ "Приватбанк", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що про судове засідання, призначене на 28 жовтня 2021 року, він не був належним чином повідомлений, а тому підстави для залишення позову без розгляду були відсутні.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиви на апеляційну скаргу учасники справи не подали.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник АТ КБ "Приватбанк" - Гордієнко В.А. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що у листопаді 2019 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 7 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.
В судове засідання, призначене на 22 вересня 2021 року о 9 годині 00 хвилин, представник позивача, будучи повідомленим належним чином, не з'явився (а.с. 95, 157).
В судове засідання, призначене на 28 жовтня 2021 року о 9 годині 00 хвилин, представник позивача, будучи повідомленим належним чином, повторно не з'явився (а.с. 159-161).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами 1, 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 6 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб
судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши, що позивач (представник позивача) будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з'явився у судові засідання, призначені на 22 вересня 2021 року та 28 жовтня 2021 року, і не надіслав заяви до суду про розгляд справи за його відсутністю, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статті 257 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 28 жовтня 2021 року, а тому підстави для залишення позову без розгляду були відсутні, відхиляються колегією суддів з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 5 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Наказом Державної судової адміністрації України від 7 листопада 2016 року № 227 затверджено Тимчасовий регламент надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження.
Положеннями вказаного Тимчасового регламенту передбачено, що для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно: зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.; подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.
У матеріалах справи міститься заявка АТ КБ "Приватбанк" про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 21 жовтня 2019 року, зі змісту якої вбачається, що заявник просив суд надсилати процесуальні документи в електронному вигляді на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2. Заявник підтвердив факт реєстрації в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що повідомлення АТ КБ "Приватбанк"про судове засідання на 28 жовтня 2021 року шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 є належним повідомлення про день та час розгляду справи.
Положення пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України містить імперативний припис про залишення позову без розгляду у разі повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача. Винятком із цього правила є подання позивачем заяви про
розгляд справи за його відсутності, однак матеріали справи не містять доказів подання позивачем саме такої заяви.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 6 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 7 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц; від 7 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19.
Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 20 червня 2022 року.
Головуючий Судді: