08 червня 2022 року
справа № 755/3456/21
провадження № 22-ц/824/1833/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Іжаковського Олега Валерійовича на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року, постановленого під головуванням судді Савлук Т.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В лютому 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 2203919441 від 17 січня 2008 року в розмірі 322 997,03 грн; стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 4 844,96 грн; та стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року у задоволенні позову ТОВ «Вердикт Капітал» відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «Вердикт Капітал» просить заочне рішення скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог. Зазначає, що розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, власного розрахунку не надано. Вважає, що судом безпідставно застосовано строки позовної давності до спірних правовідносин. Також апелянт не погоджується із висновком суду про відмову задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем надано належні докази щодо понесених ним судових витрат.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від представника ТОВ «Вердикт Капітал» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з введенням воєнного стану, що стало причиною призупинення діяльності товариства та евакуації співробітників до інших регіонів України.
Разом із тим відповідних доказів, зокрема прийнятих товариством рішень щодо призупинення діяльності, представником до суду не надано, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Вердикт Капітал» не надало суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та інше), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, є правильними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», 17.01.2008 року укладено Кредитний договір №2203919441, згідно з умовами якого банк на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 45 690,00 доларів США зі сплатою 12,95 % річних, терміном на 84 місяців з 17 січня 2008 року по 01 січня 2015 року.
28 грудня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та АТ «Оксі Банк» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114/69, згідно з умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Того ж дня, між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, згідно з умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Згідно з розрахунками позивача загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 станом на 17.12.2020 року, становить 322 997,03 грн, з яких: 114 166,70 грн - нараховані 3% річних; 208 830,33 грн - пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлене договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень глави 73 ЦК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо наявності заборгованості відповідача в розмірі 322 997,03 грн, з яких: нараховано 3% річних за період з 17.12.2017 по 17.12.2020 р.р. - 114 166,70 грн; нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою за період з 17.12.2017 по 17.12.2020 р.р. - 208 830,33 грн, ТОВ «Вердикт Капітал» посилалось на договори відступлення прав вимог та розрахунок заборгованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи не містять інформації про нарахування саме такої суми, її складових, даних про внесення відповідачем платежів та строку розрахунку заборгованості, а фактично є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стороною позивача до суду апеляційної інстанції також не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідача перед позивачем, а саме первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписку по рахунку та інше), що унеможливлює встановити коли та в якому розмірі відповідач сплачував кошти за кредитним договором та здійснити розрахунок 3% річних, пені за подвійною обліковою ставкою за заявлений позивачем період.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не надано контррозрахунок та не спростовано розмір заборгованості, судом не приймаються, оскільки вказані обставини не звільняють позивача від обов'язку доводити свої вимоги.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом застосовано строк позовної давності не відповідає дійсності, оскільки суд першої інстанції вирішуючи питання про застосування строків позовної давності виходив із того, що початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення, однак встановити коли та в якому розмірі відповідач сплачував за кредитним договором неможливо. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.
Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п.1 ч. 2, ч. 13 вказаної статті ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, апеляційний суд за результатами розгляду скарги дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесених стороною позивача, відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не випливають
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Іжаковського Олега Валерійовича залишити без задоволення.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді