16 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/173/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
прокуратури - Янківського С.В. (прокурор),
позивача Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба) - не з'явились,
позивача Куп'янської міської ради Харківської області (далі - Міськрада) - не з'явились,
відповідача Управління житлового-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області (далі - Управління) - не з'явились,
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» (далі - ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ») - Чекарьова Є.В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі - Прокурор)
на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 (суддя Бринцев О.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 (головуючий - суддя Гетьман Р.А., судді: Склярук О.І., Шутенко І.А.),
у справі № 922/173/21
за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Північно-східного офісу Держаудитслужби;
Куп'янської міської ради Харківської області
до Управління житлового-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області;
Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ»
про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Прокурор звернувся до господарського суду з позовом до Управління житлового-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської області та ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» про скасування відповідного рішення тендерного комітету та визнання укладеного за результатами відритих торгів договору про закупівлю робіт від 15.05.2020 № 1/9 недійсним, як такого, що суперечить інтересам держави.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та тим, що тендерна пропозиція переможця не відповідала кваліфікаційним умовам тендерної документації. Крім того, переможцем порушено строк оприлюднення кошторисів та розрахунків для підтвердження своєї цінової пропозиції.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.05.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021, у позові відмовлено повністю.
2.2. Рішення судів попередніх інстанції мотивовано відсутністю порушень відповідачами вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та тим, що доказів порушення спірною закупівлею прав та інтересів держави не надано, оскільки:
- ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» належним чином підтверджено наявність обладнання, техніки, матеріально-технічної бази, необхідної для виконання Договору, а тому тендерна пропозиція відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам, тендерної документації в цій частині;
- ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» належним чином підтверджено наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання Договору, а тому тендерна пропозиція відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації в цій частині;
- станом як на дату розгляду тендерним комітетом 29.04.2020 так і на дату укладення Договору (15.05.2020) дозвіл 18.05.2015 №1330.15.32 був чинний. А тому підстави для відхилення пропозиції відповідача-2 згідно з вимогами статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутні. ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» отримано Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, яка зареєстрована у журналі обліку суб'єктів господарювання у територіальному органу Держпраці 18.05.2020 №32-20-1823. Вказаною декларацією підтверджено відповідність матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Також ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» надано дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області від 23.06.2020 №1440.20.32 на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах; подана ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» тендерна пропозиція має відповідну інформацію (кошториси та розрахунки для підтвердження своєї цінової пропозиції). Сам по собі факт оприлюднення цих відомостей після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не є складовою пропозиції учасника. Тому він не може бути предметом оцінки на відповідність тендерної пропозиції тендерній документації. Отже, пропуск строку на оприлюднення зазначених відомостей не може у відповідності до пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» бути підставою для відхилення тендерної пропозиції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Прокуратура просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі №922/173/21, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Скаржник у касаційній скарзі, з урахуванням клопотання від 20.12.2021 №15/2-3167-21, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій в судових рішеннях не застосовано статтю 31 Закону України «Про публічні закупівлі»; не з'ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов'язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 79, 86, частину п'яту статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог.
4.2. Із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України Прокурор вказує, що суди попередніх інстанцій застосували норму права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 09.10.2018 у справі №913/159/17, від 13.11.2018 у справі №904/10576/17, від 12.03.2019 у справі №905/383/18, від 31.03.2020 у справі №826/15323/18, від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 23.12.2020 у справі №640/1280/19, від 04.11.2021 у справі №620/6134/20.
4.3. Водночас, подана касаційна скарга Прокурора обґрунтована тим, що судове рішення прийнято у зв'язку неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 3, 11, 14, 16, 17, 28, 30, 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та порушенням норм процесуального права (статей 13, 73, 76, 77, 78, 79, 86, 236 ГПК України), а також неповним з'ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправомірної відмови у задоволені позову. При цьому, суди попередніх інстанцій застосували норму права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
5.1. Від Міськради 24.01.2022 на адресу Верховного Суду надійшли пояснення у справі, в яких Міськрада просить залишити без задоволення касаційну скаргу Прокуратури, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
5.2. ТОВ "СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ" 24.01.2022 засобами поштового зв'язку направило на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, зокрема, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишити без змін оскаржувані судові рішення.
5.3. Управління 27.01.2022 безпосередньо до Верховного Суду подало відзив на касаційну скаргу, у якому, зокрема, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
5.4. Від Держаудитслужби відзивів на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та капітального будівництва Куп'янської міської ради Харківської ради (далі - Управління) на сайті публічних закупівель «Prozorro» опубліковано оголошення UA-2020-04-02-001527-c про проведення закупівлі робіт з реконструкції самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давида-Лучицького до КНС-1 L=2809м в м. Куп'янськ, Харківської області, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 454544000-4 «Реконструкція»).
6.2. Протоколом № 2 засідання Тендерного комітету від 02.04.2020 затверджено Тендерну документацію на закупівлю робіт по об'єкту реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давида-Лучицького до КНС-1 L=2809м в м. Куп'янськ, Харківської області, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 454544000-4 «Реконструкція».
6.3. Додатком №1 до Тендерної документації затверджено Перелік документів на підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам, установленим статей 16, 17 Закону України «Про публічні закупівлі», іншим вимогам замовника згідно з тендерної документації.
6.4. Додатком №2 до Тендерної документації визначено Форму «Тендерна пропозиція».
6.5. Додатком №3 до Тендерної документації визначено технічне завдання по об'єкту реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давида-Лучицького до КНС-1 L=2809м в м. Куп'янськ, Харківської області, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 454544000-4 «Реконструкція»).
6.6. Додатком №4 до Тендерної документації визначено проект договору на закупівлю робіт.
6.7. Пропозиції на участь у торгах подали: ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК», ТОВ «КОМПАНІЯ РЕМБУДГАРАНТ», ПП «ДОНКОМ», ТОВ «ЮМІ ТРЕЙД» та ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС».
6.8. За результатами проведення процедури відкритих торгів тендерним комітетом Управління 29.04.2020 прийнято рішення, оформлене протоколом від 29.04.2020 №8, про визнання переможцем відкритих торгів ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ».
6.9. Управлінням на сайті публічних закупівель «Prozorro» 29.04.2020 розміщено повідомлення про намір укласти договір.
6.10. У подальшому, між Управлінням (Замовник) та ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» (Учасник) укладено Договір про закупівлю робіт від 15.05.2020 №1/19 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Учасник зобов'язується виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: Реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Садова від вул. Давидова-Лучицького до КНС-1 L=2809 м в м. Куп'янськ, Харківської області, ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 45454000-4 «Реконструкція). Ціна цього Договору становить 44 490 000,00 грн і є динамічною.
6.11. ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» надана довідка про наявність обладнання, техніки, матеріально-технічної бази, необхідної для виконання договору від 15.04.2020 вих.№2-м та договір оренди №15/04/2020-м, укладений між ТОВ «РЕМОУТ ТЕХНОЛОДЖІС ГРУП» та ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ», разом з актом приймання передачі обладнання та інструменту від 15.04.2020.
6.12. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області розглянуто запит Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури щодо надання інформації про реєстрацію техніки за ТОВ «РЕМОУТ ТЕХНОЛОДЖІС ГРУП» та в листі повідомлено, що згідно з реєстром реєстрації техніки, станом на 09.06.2020, за ТОВ «РЕМОУТ ТЕХНОЛОДЖІС ГРУП» на праві власності сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області не обліковуються.
6.13. Листами Головних управлінь Держпродспоживслужби у Київській, Полтавській та Луганській областях повідомлено про наявність реєстрації за ТОВ «РЕМОУТ ТЕХНОЛОДЖІС ГРУП» техніки.
6.14. Матеріали справи містять довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід від 15.04.2020 вих№3-м, копії дипломів, наказів про прийняття на роботу, свідоцтв про присвоєння кваліфікаційного рівня робітничих професій, а також сертифікат про кваліфікацію виданий Василенку О.І., який пройшов курс теоретичного і практичного навчання по технології горизонтального направленого буріння на установках Vermeer Navigator від 09.02.2007.
6.15. ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» надано копію дозволу від 18.05.2015 №1330.15.32, виданого Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, термін дії якого до 17.05.2020. При цьому ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» у складі тендерної пропозиції додано Лист-роз'яснення щодо дозволу від 15.04.2020 №13-м, яким гарантується продовження строку його дії.
6.16. Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури звернувся з листом від 11.11.2020 №37/3-8976вих.-20 до Начальника Північно-східного офісу Держаудитслужби Косінову С.А. та листом від 11.11.2020 №37/3-8977вих.-20 до секретаря Куп'янської міської ради Говорову В.С., в яких зазначено про необхідність в найкоротший строк (не пізніше 11.12.2020) повідомити чи вживались адресатами будь-які заходи цивільно-правового характеру з метою усунення порушень, допущених під час проведення відкритих торгів.
6.17. У відповідь міський голова Г. Мацегора листом від 11.12.2020 №1692-26-05 повідомив, що з листа № 37/3-8977вих. від 11.11.2020 неможливо визначити які саме порушення статей 3, 28, 30 Закону України «Про публічні закупівлі» виявлені місцевою прокуратурою в тендерній пропозиції та протоколі засідання тендерного комітету від 29.04.2020 №8. Крім того, позов про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 29.04.2020 №8 та визнання недійсним договору від 15.05.2020 №119 було заявлено Ізюмською місцевою прокуратурою. 28.10.2020 Господарським судом Харківської області ухвалою у справі №922/2076/20 вказаний позов було залишено без розгляду.
6.18. Північно-східний офіс Держаудитслужби листом-відповіддю від 11.12.2020 №20-31-26/6839 повідомив, що ефективна реалізація права на звернення до суду можлива лише після здійснення перевірки закупівель, яка може здійснюватися за наявності підстав для неї; за результатами моніторингу зазначеної закупівлі заходи цивільно-правового характеру, у тому числі подання позовної заяви до суду не здійснювалися.
6.19. Листами від 19.01.2021 №37/3-322вих-21 та від 20.01.2021 №37/3-327вих-21 Заступником керівника Ізюмської місцевої прокуратури було повідомлено відповідачів, що до Господарського суду Харківської області буде направлена відповідна позовна заява.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.11.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/173/21 визначено колегію суддів у складі Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 922/173/21 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 922/173/21 касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 922/173/21 зупинено до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1061/20.
.7.4. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2022 провадження у справі №922/173/21 за касаційною скаргою Прокурора на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 поновлено.
7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8.1. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Управління про визнання переможцем відкритих торгів з закупівлі робіт за державні кошти ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ», оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 29.04.2020 № 8 та питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Договору, укладеного між Управлінням та ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ».
8.2. Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що тендерна пропозиція ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» відповідала кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації та за відсутності порушень відповідачами вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме судами встановлено, зокрема, що:
- відповідачем-2 у складі тендерної пропозиції надана Довідка про наявність обладнання, техніки, матеріально-технічної бази, необхідної для виконання договору від 15.04.2020 вих. №2-м, в якій передбачено 37 позицій обладнання та матеріально-технічної бази, які учасник вважав необхідними для виконання вимог, зазначених у технічному завданні. На підтвердження наявності обладнання та матеріально-технічної бази ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» наданий Договір оренди від 15.04.2020 №15/04/2020-м, укладений між ТОВ «РЕМОУТ ТЕХНОЛОДЖІЗ ГРУП» та ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ», разом з актом приймання-передачі від 15.04.2020 на 39 позицій обладнання та інструменту. Майно належить ТОВ «РЕМОУТ ТЕХНОЛОДЖІЗ ГРУП» на праві власності, що підтверджується наданими ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» листами Головних управлінь Держпродспоживслужби у Київській, Полтавській та Луганській областях;
- в технічному завданні був визначений перелік та обсяги робіт, зокрема, зазначена робота по засипці траншей і котлованів бульдозерами потужністю 59кВт (80 к.с.) з переміщенням ґрунту до 5 м., проте, відповідні роботи були виконані аналогічною технікою, котра є в наявності у ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ», а саме, екскаваторами Caterpillar M315D, 425Е, 428F2. Докази того, що виконання названих робіт не бульдозером, а екскаваторами призвело до погіршення якості робіт та збільшення їх вартості в матеріалах справи відсутні. Як і відсутні докази того, що заміна техніки не допускалася;
- на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід надана Довідка працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід від 15.04.2020 вих. №3-м з переліком 14 співробітників, а також копії дипломів, наказів про прийняття на роботу свідоцтв про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій, та сертифікат про кваліфікацію, виданий спеціалісту Василенко О.І., який пройшов курс теоретичного і практичного навчання по технології горизонтального направленого буріння на установках Vermeer Navigator від 09.02.2007;
- тендерна документація не забороняє проведення робіт з використанням технології горизонтального направленого буріння на установках Vermeer Navigator, що дозволяє виконувати роботи із прокладання трубопроводів за допомогою безтраншейної технології, а саме санації. Крім того, Vermeer Navigator - це лише один із багатьох виробників обладнання для виконання робіт із будівництва за безтраншейною технологією;
- подана тендерна пропозиція має інформацію про кошториси та розрахунки для підтвердження своєї цінової пропозиції;
- пропуск строку на оприлюднення зазначених відомостей не може у відповідності до пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» бути підставою для відхилення тендерної пропозиції;
- ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» надано копію дозволу від 18.05.2015 №1330.15.32, виданого Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, термін дії якого до 17.05.2020. При цьому, у складі тендерної пропозиції додано лист-роз'яснення щодо дозволу від 15.04.2020 №13-м, яким гарантується продовження строку його дії. Станом як на дату розгляду тендерним комітетом 29.04.2020 так і на дату укладення Договору (15.05.2020) дозвіл 18.05.2015 №1330.15.32 був чинний;
- ТОВ «СПЕЦІНЖИНІРИНГ ПОСТАЧ» надано дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області від 23.06.2020 №1440.20.32 на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.5. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8.6. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
8.7. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (яка оприлюднена 14.12.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
8.8. Верховний Суд зазначає, що для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається, а судом вона (норма права) застосована без урахування такого висновку.
8.9. Що ж до доводів касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 09.10.2018 у справі №913/159/17, від 13.11.2018 у справі № 904/10576/17, від 12.03.2019 у справі №905/383/18, від 31.03.2020 у справі № 826/15323/18, від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 23.12.2020 у справі № 640/1280/19, від 04.11.2021 у справі №620/6134/20, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, то Верховний Суд зазначає таке.
8.10. У справі № 913/159/17, на яку посилається скаржник Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 погодився з висновками суду першої інстанції щодо: визнання недійсним рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради, засідання тендерного комітету щодо розгляду тендерних пропозицій по процедурі закупівлі машини дорожньої комбінованої, про визнання тендерної пропозиції ТОВ "ТРИ-О Сервіс" такою, що відповідає умовам тендерної документації; - визнання недійсним договору купівлі-продажу. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених обставин про невідповідність пропозиції ТОВ «Три-О Сервіс» встановленим тендерною документацією кваліфікаційним вимогам щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору та щодо якісних характеристик предмету закупівлі; про те, що: надання учасником на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору копії договору, укладеного раніше учасником тендеру з іншим контрагентом (ТОВ "Вістол"), не підтверджує викладений кваліфікаційний критерій, оскільки сам по собі договір не свідчить про його виконання; укладений між відповідачами договір купівлі-продажу машини дорожньої комбінованої, відрізняється від змісту тендерної пропозиції переможця процедури відкритих торгів в частині строку випуску машини дорожньої комбінованої.
8.11. У постанові від 13.11.2018 у справі № 904/10576/17, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення тендерного комітету відділу освіти Тернівської міської ради та визнання недійсним договору про закупівлю товарів за результатами проведення процедури закупівлі. При цьому касаційний суд виходив з того, що як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, замовником визначені кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зокрема, передбачено, що наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору має бути підтверджена учасником копіями аналогічних договорів. На підтвердження досвіду виконання аналогічного договору особою, яку визнано переможцем, надавалась лише копію одного аналогічного договору (договір купівлі-продажу № 109 від 27.09.2017, укладений між КЗ "Павлоградський пологовий будинок" ДОР та ФОП Сторожук В.Ю.), що не може підтверджувати кваліфікаційний критерій, оскільки сам по собі договір не свідчить про його виконання. Натомість судами надано неповну юридичну оцінку доводам сторін у справі, що за висновком Верховного Суду не дає можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
8.12. Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі № 905/383/18 визнав передчасними висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про: визнання недійсним рішення тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "БМС БУД"; - визнання недійсним рішення тендерного комітету Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації про визнання переможцем торгів ТОВ Управління виробничо-технологічного комплектування "Маріупольбуд"; - визнання недійсними договору підряду на виконання робіт з проведення озеленення, реконструкції дитячого парку, укладеного за результатом відкритих торгів, та додаткової угоди до зазначеного договору, та припинення виконання договору на майбутнє. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи обмежився лише посиланням на те, що наведені заступником прокурора в якості підстав позову доводи фактично зводять до захисту інтересів учасника торгів, який уповноважений самостійно захищати свої інтереси. При цьому суд не дослідив зазначеної підстави позову, наведеної заступником прокурора, не з'ясував обставин, пов'язаних з цією підставою позову, зокрема щодо відповідності документів, доданих учасником торгів - ТОВ "БМС БУД" до своєї тендерної пропозиції, кваліфікаційним критеріям, установленим замовником, не перевірив у межах своїх повноважень висновки місцевого господарського суду, зроблені за результатом дослідження цієї підстави позову, на відповідність їх обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
8.13. У постанові від 31.03.2020 у справі № 826/15323/18 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому Верховний Суд виходив з встановленого судами попередніх інстанцій факту підтвердження відповідною фізичною особою-підприємцем відсутності у власності чи на підставі іншого речового права обладнання та матеріально-технічної бази згідно з кваліфікаційними критеріями; суд враховав відсутність у відповідному дилерському договорі умов щодо використання обладнання та матеріально-технічної бази, яка є власністю ТОВ "СпортФіт".
8.14. У постанові від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20, предметом спору було визнання недійсним договору поставки від 07.09.2018 №07/09, укладеного між відповідачами за результатами проведеної закупівлі, та додаткової угоди від 21.09.2018 №1 до вказаного договору, якою збільшено ціну договору з 4 248 0000,00 грн до 4 672 000,00 грн. Скасовуючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив з того, що відповідно до частини першої статті 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону. З огляду на викладене Верховний Суд зазначив, що визнання додаткової угоди до договору недійсною не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Отже, встановлення під час розгляду справи обставин, які свідчать про те, що додаткова угода до договору була укладена з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону "Про публічні закупівлі", не може мати наслідком задоволення вимог про визнання цих угод недійсними. Крім того, Верховний Суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій встановлено факт ненадання у складі тендерної пропозиції документів, які визначені у пункті 1.4 частини першої додатку 1 до тендерної документації.
8.15. Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі № 640/1280/19 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування відповідного рішення постійно діючої Адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері держаних закупівель. При цьому суд касаційної інстанції виходив з встановлених обставин справи про невідповідність тендерної пропозиції МП "Промкомплекс" умовам тендерної документації та, відповідно, правомірність відхилення його тендерної пропозиції замовником, оскільки учасником на підтвердження наявності матеріально-технічної бази сервісного центру надано копію нікчемного договору, а також таким учасником зазначено в інформаційній довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації, однак документів на такого працівника не надано, проте, надано документи на особу, яка у зазначеній довідці не фігурує, учасником надано документи, відповідно до яких позивач не мав можливості беззастережно встановити відповідність учасникам вказаному кваліфікаційному критерію.
8.16. У справі №620/6134/20, на яку посилається скаржник, Служба автомобільних доріг у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-06-19-004303-b від 27.11.2020. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав про те, що на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 03.11.2020 № 204 відповідачем здійснено моніторинг відносно закупівлі за номером ID: UA-2020-06-19-004303-b, яка оголошена позивачем. Позивач вказує, що за результатами моніторингу закупівлі 27.11.2020 відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено відповідний висновок, згідно з яким за результатами аналізу питання укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21, пунктів 1, 3 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, зі змінами, та зобов'язано позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Позивач стверджує, що ним додержані вимоги Закону № 922-VIII при проведенні відкритих торгів на ремонт автомобільної дороги.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, з висновками якого погодився і Верховний Суд, виходили з того, що замовником в порушення абзацу 5 пункту 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII не відхилено переможця процедури закупівлі ТОВ «СПЕЦ КОМПЛЕКТ ПОСТАЧ», як такого, що не надав забезпечення виконаних договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Крім того, Замовником в порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Бахмачгазбудсервис», як таку, що не відповідала кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII, та допущено її до аукціону, внаслідок чого тендер електронною системою автоматично не відмінено відповідно до вимоги пункту 2 частини другої статті 32 Закону № 922-VIII, у разі, якщо до оцінки допущено менше двох тендерних пропозицій.
8.17. Проаналізувавши постанови Верховного Суду, на які як на підставу подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, послався скаржник, Верховний Суд доходить до висновку про те, що зі змісту перелічених судових рішень (у справах № 913/159/17, №904/10576/17, № 905/383/18, № 826/15323/18, № 911/1236/20, №640/1280/19, №620/6134/20) вбачається, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається (№922/173/21), оскільки названі справи суттєво відрізняються за обставинами справи, встановленими судами, за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що виключає подібність названих справ за змістовним критерієм.
8.18. Також скаржник у касаційній скарзі посилається на ряд інших постанов Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 предметом позову були вимоги про стягнення збитків, завданих територіальній громаді міста Кременчук внаслідок порушення земельного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц предметом позову були вимоги про визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів зобов'язання відповідного районного управління юстиції внести до державного реєстру зміни про керівника підприємства шляхом виключення відомостей про певну особу як директора підприємства та включення відомостей про позивача як директора; зобов'язання міськрайонного управління юстиції скасувати відповідні записи у реєстрі.
У постанові від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним правочину щодо переходу права власності. При цьому Верховний Суд виходив з того, що апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем порушень вимог законодавства та умов іпотечного договору при набутті відповідачем права власності на предмет іпотеки за відповідною ціною, визначеною експертним звітом про оцінку.
У постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки молока; а у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 - вимоги про зобов'язання відповідача звільнити з під арешту та закрити рахунки, та визнання договору припиненим; у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 - зобов'язання здійснити поставку товару і стягнення неустойки; у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18 - стягнення збитків, а саме упущеної вигоди, орендної плати за землю та зобов'язання зі сплати земельного податку.
8.19. Враховуючи вищевказані критерії подібності справ, з наведеного вбачається, що справи № 917/1739/17, № 129/1033/13-ц, № 910/18036/17, №917/1307/18, № 902/761/18, № 917/2101/17, №924/233/18 та справа що розглядається (№922/173/21), суттєво відрізняються за правовою природою спірних правовідносин, матеріально-правовим регулюванням, предметом та підставами позовів, фактично-доказовою базою, поданими сторонами та оціненими судами доказами, обставинами встановленими судами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що вказує на відмінність справ за змістовним критерієм та виключає подібність названих справ.
8.20. За таких обставин доводи скаржника про неврахування судами попередніх судових інстанцій у розгляді справи відповідних висновків Верховного Суду є безпідставним, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у зазначених постановах Верховного Суду стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 922/173/21.
8.21. Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що доводи касаційної скарги переважно стосуються питань, пов'язаних з встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній. Так, у касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про неправильне застосування норм матеріального права, застосовує та оперує понятійними категоріями «обставини справи» і «докази у справі», порушуючи питання, пов'язані із встановленням обставин справи та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як «суду права», а не «суду факту», повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.
Перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
8.22. Тобто наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
8.23. Що ж до постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №906/1061/20 (до ухвалення якої зупинялось провадження у даній справі), слід відзначити таке.
На розгляд об'єднаній палаті винесено питання щодо належності та ефективності обраного прокурором такого способу захисту порушеного права як визнання недійсним договору, укладеного за результатом проведеної закупівлі та виконаного його сторонами, без заявлення правових наслідків такої недійсності, і вирішення цього питання має значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №906/1061/20 касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 та рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2021 у справі №906/1061/20 залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №906/1061/20 змінено, виключено з її резолютивної частини посилання на зміну рішення Господарського суду Житомирської області від 02.04.2021 у справі №906/1061/20. В іншій частині оскаржувані судові рішення залишено без змін.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №906/1061/20 уточнила висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №905/1562/20, та вказала:
«Позовна вимога про визнання недійсним виконавчого договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас, вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має визначитись з ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якою прокурором подано позов, з'ясувати яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги».
8.24. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
8.25. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 922/173/21 (у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України) на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
8.26. Інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, Прокуратура у касаційній скарзі не наводить.
8.27. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу та поясненнях, з урахуванням наведеного у цій ухвалі, частково беруться до уваги Касаційним господарським судом.
8.28. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі ЄСПЛ «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом» зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційній скарзі, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
9.2. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Прокуратури.
Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 922/173/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос