Провадження № 22-ц/803/798/22 Справа № 198/99/15 Суддя у 1-й інстанції - Маренич С.О. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
14 червня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Заворотного К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою
адвоката Ільченко Ірини Валентинівни -
представника ОСОБА_1 ,
на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015 року у справі за заявою Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах Олександрівської сільської Ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, заінтересовані особи - Юр'ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, відділ Держземагенства в Юр'ївському районі Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою, -
У лютому 2015 року Павлоградський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до суду з заявою в інтересах Олександрівської сільської ради Юр"ївського району про визнання спадщини відумерлою, в обґрунтування своїх вимог вказуючи на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який до смерті мешкав в с. Олександрівка Юр'ївського району, при цьому останньому на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 8, 056 га, розташована на території Олександрівської сільської Ради Юр"вського району.
Вказуючи на те, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, спадщина ніким не прийнята, посилаючись на ст. ст. 1220, 1221, 1277 ЦК України, ст. ст. 3, 45, 274-278 ЦПК України просили визнати спадщину після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки відумерлою, передавши останню у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015 року вимоги Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області задоволені.
Визнано відумерлою спадщину у вигляді земельної ділянки розміром 8, 056 га, розташованої на території Олександрівської сільської Ради Юр"ївського району Дніпропетровської області, належної ОСОБА_2 , померлому в с.м.т. Юр'ївка Юр"ївського району Дніпропетровської області 27 листопада 2009 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії 1У - ДП, № 003718, виданого Олександрівською сільською радою Юр"ївського району Дніпропетровської області 26 липня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 582.
Відумерлу спадщину у вигляді земельної ділянки розміром 8, 056 га, розташовану на території Олександрівської сільської Ради Юр"ївського району Дніпропетровської області, належної ОСОБА_2 , померлому в смт. Юр'ївка Юр"ївського району Дніпропетровської області 27 листопада 2009 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія 1У- ДП, № 003718, виданого 26 липня 2001 року Олександрівською сільською радою Юр"ївського району Дніпропетровської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 582 - передано у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а саме Олександрівській сільській Раді Юр'ївського району Дніпропетровської області.
Зазначене рішення суду набрало законної сили (а.с.34-37).
08 вересня 2021 року ОСОБА_1 через свого адвоката Ільченко І.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, апеляційну скаргу задовольнити та провадження у справі закрити, з підстав того, що він проживав разом із батьком на час відкриття спадщини, починаючи з 2007 року та вважав, що прийняв спадщину у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України, до нотаріуса із заявою про відмову у прийнятті спадщини не звертався, однак 15 березня 2021 року звернувся до державного нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку та житловий будинок, де вони з батьком постійно проживали, та 19 березня 2021 року йому нотаріус відмовила у зв'язку із пропуском строку для звернення до нотаріуса з такою заявою.
Тим часом, рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року встановлено факт того, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 постійно разом з померлим проживав за адресою АДРЕСА_1 . Зазначене рішення набрало законної сили 31 серпня 2021 року. Зазначене вище підтверджує факт прийняття спадщини ОСОБА_1 з моменту відкритті спадщини, тобто з 27 листопада 2009 року.
Натомість, суд не залучав до справи ОСОБА_1 , яка, до того ж, не підлягає розглядові в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право, що за приписами ч.6 ст. 235 ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року, підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а таку заяву суд повинен був залишити без розгляду(а.с.67-74).
28 червня 2022 року, прокурором відділу обласної прокуратури подані письмові пояснення у справі, в яких останній зазначив про відповідність судового рішення обставинам, які встановлені на час ухвалення цього рішення, а за відсутності відкриття спадкової справи спадкоємцями померлого, заявник після спливу одного року з часу відкриття спадщини на правових підставах звернувся до суду з такою заявою на виконання вимог ст. 1277 ЦК України. На даний час спадкові права органу місцевого самоврядування зареєстровані, земельна ділянка перейшла за цим рішенням до комунальної власності та у липні 2015 року з ТОВ “Агро-Світ” укладено договір оренди землі на 15 років, тому скасування рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015 року буде порушувати не тільки принцип визначеності та остаточності судового рішення, а і права оренди земельної ділянки ТОВ “Агро-Світ”.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог як первісних, так і зустрічних, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Юр'ївка Юр'ївського району Дніпропетровської області помер гр. ОСОБА_2 , якому, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія 1У- ДП, № 003718, виданого 26 липня 2001 року, належала земельна ділянка, розміром 8,056 га, розташована на території Олександрівської сільської ради Юр"ївського району (ас. 10, 11).
Згідно пояснень представника Олександрівської сільської ради Черватюка Г.І. померлий ОСОБА_2 на день смерті проживав в с. Олександрівка Юр“ївського району.
Дані обставини також підтверджені в судовому засіданні довідкою Олександрівської сільської ради № 112 від 10.02.2015 року, яка долучена до матеріалів справи (ас.7).
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (а.с19,20), інформація про наявність у Спадковому реєстрі відомостей про спадкові справи, заповіти, видані свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відсутня, окрім того спадкова справа після смерті останнього не заводилась (ас.18).
Отже, задовольняючи вимоги заявника та керуючись ст.ст.1216,1217,1220,1221,1277 ЦК України, суд першої інстанції виходив з відсутності спадкоємців за заповітом і за законом після ОСОБА_2 , відсутності відкриття спадкової справи як у встановлений законом строк, так і після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зазначені висновки є помилковими та свідчать про порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 294 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц (провадження № 14-225цс18).
Пунктом 8 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов'язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умови, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про визнання права на спадкове майно, яке може вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Звертаючись до суду із заявою про визнання майна відумерлою спадщиною Павлоградський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах Олександрівської сільської Ради Юр“ївського району Дніпропетровської області зазначав, що після смерті ОСОБА_2 залишилося нерухоме майно у вигляді земельної ділянки, площею8,056 га, розташованої на території Олександрівської сільської Ради Юр'ївського району Дніпропетрвоської області, якою ніхто не цікавився значний час, спадкоємці відсутні, відкритої спадкової справи немає.
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
На підтвердження порушених прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , який є сином померлого ОСОБА_2 , додав до апеляційної скарги документи, які свідчать про те, що він є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги спадкування за законом.
Також апелянт подав рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року, яким встановлено факт того, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 постійно разом з померлим проживав за адресою АДРЕСА_1 . Зазначене рішення набрало законної сили 31 серпня 2021 року та факт прийняття спадщини ОСОБА_1 з моменту відкритті спадщини, тобто з 27 листопада 2009 року, в силу положень ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладеного, між особами, які беруть участь у справі, виник спір щодо майнових прав на земельну ділянку.
Такого ж висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові 23 вересня 2020 року у справі № 539/44/18 (провадження № 61-7002св19).
Оскільки Олександрівською сільською Радою Юр“ївського району Дніпропетровської області подано заяву в порядку окремого провадження, а зацікавленими особами є Юр“ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області та відділ Держземагенства в Юр“ївському районі Дніпропетровської області, то відсутня можливість встановлення певних обставин справи щодо прийняття спадщини ОСОБА_1 та їх доказування.
Таким чином, заява Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах Олександрівської сільської Ради Юр“ївського району Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Отже, у даній справі наявні перешкоди у визнанні спадщини відумерлою, оскільки ОСОБА_1 , який є сином померлого ОСОБА_2 та проживав разом з ним на час відкриття спадишини, що встановлено судовим рішенням та, в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягає, є таким, що фактино прийняв спадщину, що вказує на існування спору щодо права на спадкове майно, і є правовою підставою для залишення заяви про визнання спадщини відумерлою без розгляду.
Такого висновку в аналогічній справі дішов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 21 червня 2021 року у справі № 643/4413/16-ц.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення заяви Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах Олександрівської сільської Ради Юр“ївського району Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою без розгляду за приведеними в апеляційній скарзі доводами ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення вимог заявника без розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 377, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката Ільченко Ірини Валентинівни - представника ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2015 року - скасувати.
Заяву Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах Олександрівської сільської Ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, заінтересовані особи - Юр'ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, відділ Держземагенства в Юр'ївському районі Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
М.О. Макаров