Справа № 2а-3220/10/2570
13 липня 2010 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Григор'євій О.В.
за участі представників:
позивача Білоокої Л.В.
відповідача Приходько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а-3220/10/2570
за позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»
до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області
про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.06.2010 № 108, -
16.06.2010 позивач (далі - ДП «УДЦР») звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області (далі - Інспекція) про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.06.2010 № 108, а саме рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку (далі - НКРЗ) від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження змін тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» зі змінами.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що рішенням далі - НКРЗ від 11.12.2008 № 1256, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за № 1238/15929, встановлено Тарифи на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу (далі - Тарифи). Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558, яке набрало чинності 01.08.2010 та рішенням від 01.04.2010 № 153 було внесено зміни до Тарифів. Згідно загальних положень тарифів, останні є чинними на всій території України та поширюється на всіх користувачів радіочастотного ресурсу (далі - КРЧР) та операторів телекомунікацій незалежно від юридичного статусу та форм власності. В період, охвачений перевіркою, господарські відносини із Новгород-Сіверською державною міською телерадіокомпанією «Сіверська» Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії та Державним комунальним підприємством «Телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення» були урегульовані договорами на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом від 02.01.2009 № 18/1926 та від 05.01.2009 №19/1952 відповідно, де за п. 1.1. Предметом вищезгаданих договорів є розгляд заявочних документів, присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів, оформлення дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (далі - РЕЗ), а також проведення виконавцем робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності (далі - ЕМС) РЕЗ Замовника.
У зв'язку із набранням чинності з 01.08.2009 змін до Тарифів згідно Рішення НКРЗ від 18.06.2009 № 1558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2009 за № 609/16625, відповідні сторони додатковими угодами погодили зміни в додатку № 1 до договору в частині зміни номера статті (розділ 2 ст. 36.1 змінено на розділ 2 ст. 36.3) без зміни ціни договору. Керуючись Рішенням НКРЗ від 01.04.2010 № 153 та наказом УДЦР від 09.04.2010 № 165, сторони додатковою угодою внесли зміни до Додатку № 1 до Договору № 18/1926 від 02.01.2009 та погодили вартість робіт виходячи з 80 % Тарифів, (розділ 2, ст. 36.3). Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558 внесено зміни до тарифів, згідно яких п. 20 Загальних положень передбачено можливість застосування коефіцієнту 0,5 до ст.ст. 35, 36 тарифів для передавачів, що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній. Щодо зазначеної норми позивач вказує, що порядок надання такого зниження не визначено. Спростовуючи думку відповідача про те, що повинно бути застосовано таке зниження плати для передавачів, позивач обґрунтовує, що за час з моменту набрання чинності Рішення від 18.06.2009 № 1558 на адресу філії будь-якої інформації стосовно передавачів телевізійного мовлення, що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній та інших власників радіоелектронних засобів телевізійного мовлення не надходило. Звернень щодо реалізації права на застосування коефіцієнта також не було.
Позивач наголошує на тому, що застосування будь-яких коефіцієнтів повинно бути обґрунтованим. З огляду на вищезазначене позивач вважає, що підстави для застосування коефіцієнту до ст. 36.3 розділу 2 Тарифів для передавачів телевізійного мовлення зазначених вище компаній відсутні.
Таким чином, посилаючись на ч. 1 ст. 632 ЦК України, позивач зазначає, що кваліфікація надання послуг без урахування коефіцієнта, як порушення вимог п. 20 Рішення НКРЗ від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження змін до тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом та виділенням номерного ресурсу, зі змінами, внесеними Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558 є необґрунтованою і безпідставною, а тому вважає свої вимоги законними та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позов, зазначивши, що не погоджується з вимогами позову повністю. Свої заперечення мотивує наступним: відповідач, як орган державного нагляду контролю при здійсненні перевірки та прийняті рішення діяв у межах свої повноважень та у відповідності до чинного законодавства України. Відповідно, оскільки позивач надає послуги зі звукового та телевізійного мовлення (ст. 35, 36 Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР») для підприємств-передавачів, що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній, тому згідно п. 16 та п. 20 Рішення НКРЗ від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження змін до тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу» зі змінами, внесеними Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558, - для зазначених підприємств при розрахунку за надані послуги передбачено застосування коефіцієнту в розмірі 0,5 із врахуванням методу перемноження індексів усіх коефіцієнтів та номінального значення, передбаченого цією статтею.
Відповідач вважає, що оскільки в договорах позивача, які укладені, з підприємствами у ч. 3 п. 3.3. Договору, зокрема зазначено, що «Розмір оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, наведено у Додатку № 1 до Договору та визначено на підставі затверджених у встановленому порядку Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу», тому починаючи з 01.04.2010 до 31.12.2010 на підставі наказу ДП «УДЦР» від 09.04.2010 № 165 при визначені розміру оплати за виконані роботи згідно ст. ст. 35.2, 35.3, 36.3, 36.4, 36.5 розділу II Тарифів застосовується коефіцієнт 0,80.
Таким чином представник відповідача вважає, що з боку їх посадових осіб не допущено жодного порушення норм чинного законодавства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як визначено преамбулою Закону України від 01.06.2000 № 1770-ІІІ «Про радіочастотний ресурс України (далі Закон № 1770-ІІІ), - метою цього Закону є створення правових засад для ефективного та раціонального використання радіочастотного ресурсу України для забезпечення економічного, соціального, інформаційного та культурного розвитку, державної безпеки, обороноздатності, виконання міжнародних зобов'язань.
Розглядаючи спір необхідно врахувати, що ДП «УДЦР» утворене відповідно до Закону України від 01.06.2000 № 1770-ІІІ «Про радіочастотний ресурс України (далі Закон № 1770-ІІІ), здійснює свою діяльність на підставі Статуту, який затверджено Національною комісією з питань регулювання зв'язку, на умовах госпрозрахунку, на договірних засадах. Види діяльності, які здійснюють УДЦР та його структурні підрозділи визначені ст. 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України.
Чернігівська філія ДП «УДЦР» здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством, від імені ДП «УДЦР» і в межах повноважень, встановлених Положенням про Чернігівську філію, що мається в матеріалах справи (а. с. 19-22). Відповідно до якого філія зобов'язана додержуватися законів України, нормативно-правових актів, прав та інтересів юридичних та фізичних осіб, що охороняються законом. В основу здійснення господарської діяльності філії покладено дотримання норм, встановлених Цивільним та Господарським кодексами України.
В силу ст. 4 Закону України від 03.12.1992 № 507-ХІІ «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 507-ХІІ) - проведення державної політики цін в Україні забезпечує Кабінет Міністрів України, який визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які затверджуються фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а також повноваження органів державного управління в галузі встановлення контролю за цінами (тарифами). Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 (далі - Положення) є Державна інспекція з контролю за цінами. Інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
За змістом абз. 2 п. 4 Положення - Інспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 Положення - Інспекція має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Також ст. 8 Закону № 507-ХІІ передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) чи граничних відхилень від державних фіксованих цін (тарифів); урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
При цьому ст. 9 Закону № 507-ХІІ визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
31.05.2010 начальником заступника відділу та головним державним інспектором Інспекції на підставі посвідчення від 13.05.2010 № 256 та п. 2.12 Плану роботи на ІІ квартал 2010 року, проведена планова перевірка Чернігівської філії ДП «УДЦР» щодо дотримання порядку формування та застосування тарифів на роботи (послуги), пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу (а. с. 10-12).
За результатами якої складено Акт перевірки від 31.05.2010 №007146, в якому в пункті висновок зазначено, що:
«Чернігівська філія ДП «УДЦР» - відокремлений структурний підрозділ ДП «УДЦР» - є правонаступником прав та обов'язків державної інспекції електрозв'язку по Чернігівській області Центру «Укрчастотнагляд».
Чернігівська філія ДП «УДЦР» не є юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі Положення, затвердженого наказом ДП «УДЦР» від 20.06.2008 № 201.
ДП «УДЦР» надавала роботи (послуги) на підставі Рішення НКРЗ від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за № 1238/15929 зі змінами, внесеними Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2009 за № 609/16625.
В Акті перевірки зазначено, що порушення вимог Рішення НКРЗ від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження змін тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український центр радіочастот», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу» зі змінами, внесеними Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558, - Чернігівською філією ДП «УДЦР» надавалися послуги за затвердженими тарифами без врахування понижувального коефіцієнту.»
На підставі Акту перевірки начальником Інспекції прийнято рішення від 02.06.2010 № 108 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та вирішено вилучити у Чернігівської філії ДП «УДЦР» у доход державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки за період з 03.08.2009 по 29.04.2010 в сумі - 1 925,64 грн. та стягнення у доход державного бюджету штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки - в сумі 3 851,28 грн. (а. с. 18).
Досліджуючи правомірність винесеного оскаржуваного рішення, судом встановлені наступні обставини:
За період, що перевірявся Чернігівська філія ДП «УДЦР» надавала роботи (послуги) на підставі Рішення НКРЗ від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за № 1238/15929 зі змінами, внесеними Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2009 за № 609/16625.
Дані Тарифи є чинними на всій території України та поширюються на всіх користувачів радіочастотного ресурсу та операторів телекомунікацій незалежно від юридичного статусу та форм власності. Окрім послуг, пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, підприємство надає транспортні послуги при виконанні робіт щодо проведення первинного технічного контролю РЕЗ та ВП на місці їх експлуатації (ст. 14 та ст. 15 Тарифів) та послуги з ламінування бланків дозвільних документів. У відповідності до п. 17 Тарифів, оплата за всі види робіт (послуг), не визначені цими Тарифами, здійснюється на договірних засадах.
Також, ч. 3 п. 3.2 Тарифів - зазначено, що розмір оплати за роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС, РЕЗ, ВП, визначається розділом II даних Тарифів. На момент проведення перевірки Чернігівською філією ДП «УДЦР» було укладено договори із Новгород-Сіверською державною міською телерадіокомпанією «Сіверська» Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії та Державним комунальним підприємством «Телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення» на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом від 02.01.2009 № 18/1926 та від 05.01.2009 №19/1952.
Відповідно до п. 1.1. Предметом вищезгаданих договорів є розгляд заявочних документів, присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів, оформлення дозволів на експлуатацію РЕЗ, а також проведення виконавцем робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ Замовника.
У вказаних договорах, які укладені, з підприємствами у ч. 3 п. 3.3. Договору, зокрема зазначено, що «Розмір оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, наведено у Додатку № 1 до Договору та визначено на підставі затверджених у встановленому порядку Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, за один календарний місяць і не виключає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України» (а. с. 43,45).
Додатком від 14.01.2009 № 1 до Договору від 02.01.2009 № 18/1926 та додатком від 14.01.2009 № 1 до Договору від 05.01.2009 № 19/1952 відповідні сторони погодили вартість робіт, виходячи зі 100 % Тарифів (розділ 2, ст. 36.1). Керуючись Рішенням НКРЗ від 01.04.2010 № 153 та наказом УДЦР від 09.04.2010 № 165 (а. с. 51), сторони додатковою угодою внесли зміни до Додатку № 1 до Договору від 02.01.2009 № 18/1926 та погодили вартість робіт виходячи з 80 % Тарифів, (розділ 2, ст. 36.3).
Рішенням НКРЗ від 18.06.2009 № 1558 внесено зміни до тарифів, згідно яких п. 20 Загальних положень передбачено можливість застосування коефіцієнту 0,5 до ст.ст. 35, 36 тарифів для передавачів, що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній. При цьому судом встановлено, що порядок надання такого зниження не визначено.
На думку відповідача повинно бути застосовано таке зниження плати для передавачів Новгород-Сіверської державної міською телерадіокомпанії «Сіверська» Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії та Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення». Однак суд встановив, що за час з моменту набрання чинності Рішення від 18.06.2009 № 1558 на адресу філії будь-якої інформації стосовно передавачів телевізійного мовлення, що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній від Новгород-Сіверської державної міською телерадіокомпанії «Сіверська» Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії та Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення», а також інших власників радіоелектронних засобів телевізійного мовлення (передавачів) не надходило. Звернень щодо реалізації права на застосування коефіцієнта також не було.
Враховуючи норму ст. 16 Закону № 1770-ІІІ, якою визначено види діяльності, що здійснює УДЦР, суд погоджується із обґрунтуванням позивача про те, що збирання та аналіз інформації, яку розповсюджують засоби телевізійного мовлення, а також програмного наповнення, жанрового розподілу, обсягу мовлення до компетенції ДП «УДЦР» не відносяться. Засоби та обладнання радіочастотного моніторингу функціонально призначене для проведення вимірювань параметрів випромінювання радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.
За визначенням термінів, що вживаються в Законі № 1770-ІІІ, - радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях;
радіоелектронний засіб (РЕЗ) - технічний засіб, призначений для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами;
радіоелектронний засіб спеціального призначення - радіоелектронний засіб, призначений для здійснення діяльності спеціальних користувачів відповідно до їх функціональних обов'язків.
Суд прийшов до висновку, що радіоелектронний засіб (РЕЗ) є нічим іншим як передавачем, що також підтверджується технічними визначеннями, що використані в пунктах 1.9.1, 1.9.2, 2.11.1, 2.11.2, 3.4.1, 3.4.2, 14, 22, 23, 35 Рішення НКРЗ від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу» та пунктах 637-650 розділу 2 Рішення НКРЗ від 30.11.2006 № 476 «Про визначення можливості застосування радіоелектронних засобів на території України».
Таким чином суд прийшов до висновку про помилковість міркувань відповідача про те, що в даному випадку передавачами виступають юридичні особи (державна телерадіокомпанія Новгород-Сіверської державної міською телерадіокомпанії «Сіверська» Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії та Державне комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення»), що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній. При цьому під поняттям розповсюдження програм державних телерадіокомпаній потрібно розуміти власний вироблений продукт. А оскільки позивач здійснює розгляд заявочних документів, присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів, оформлення дозволів на експлуатацію РЕЗ, а також проведення виконавцем робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ Замовника, згідно Договорів, тому визначення кількості передавачів, що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній не відноситься до компетенції позивача і знаходиться за межами договірних зобов'язань.
Технічний пристрій - передавач або РЕЗ, може бути у власності будь-якої юридичної особи, незалежно від форми власності, та здійснювати розповсюдження програм державних телерадіокомпаній.
Отже, встановлювати порушення вимог п. 20 Загальних положень Рішення НКРЗ від 11.12.2008 № 1256 «Про затвердження Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР», пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу», щодо застосування коефіцієнту 0,5 до ст.ст. 35, 36, тільки за належністю юридичної особи до державної форми власності, суперечить вимогам законодавства щодо застосування коефіцієнту 0,5 для технічного пристрою - передавач (РЕЗ).
Тобто з огляду на встановлене, підстави для встановлення коефіцієнту до тарифів відсутні, оскільки сторони договору самостійно визначають умови вказаного договору і на адресу філії будь-якої інформації стосовно передавачів телевізійного мовлення (РЕЗ) юридичних осіб, що здійснюють розповсюдження програм державних телерадіокомпаній - не надходило.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не додержано вимог чинного законодавства при винесенні спірного рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.06.2010 № 108.
В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні відповідач не довів правомірність своїх дій, на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами, і тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити. Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02.06.2010 № 108.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в повному обсязі 19.07.2010.
Суддя Л.О.Житняк