Справа № 2а-2533/10/2570
14 липня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л.М.
при секретарі - Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач м'ясо» про стягнення податкового боргу, -
19.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач м'ясо» та просить суд стягнути з відповідача 239045 грн. податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам, як таку, що використана не за цільовим призначенням. Свої вимоги обґрунтовують тим, що в перевіряємому періоді відповідач здійснював переробну діяльність та користувався пільгою з податку на додану вартість, відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». 27.04.2010 року Бахмацькою МДПІ проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість. В результаті проведеної перевірки складено акт 27.04.2010 року № 471/15-214. Акт перевірки підписано керівником Товариства без заперечень, ним і отримано під розписку. Згідно податкової декларації за грудень 2009 року № 21985 від 20.01.2010 року в сумі 209488 грн. - термін нарахування 01.02.2010 року. Фактично сплачено 04.02.2010 року згідно платіжного доручення № 1301 в сумі 110000 грн. та платіжного доручення № 1 від 18.02.2010 року в сумі 1500 грн. - чим порушено строки сплати передбачені чинним законодавством. На дату складання акту сума не перерахована на не бюджетний рахунок та складає 97988 грн. Згідно податкової декларації переробного підприємства за січень 2010 року № 2939 від 22.02.2010 року з терміном нарахування 02.03.2010 року сума податкових зобов'язань становить 11319 грн. на дату складання акту не перерахована на не бюджетний рахунок та згідно податкової декларації переробного підприємства за лютий 2010 року № 3349 від 16.03.2010 року з терміном нарахування 30.03.2010 року в сумі 18238 грн. на дату складання акту не перерахована на не бюджетний рахунок. Станом на 01.04.2010 року в особовому рахунку з податку на додану вартість підприємства для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі рахується борг в сумі 127545 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, зазначені в позовній заяві та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався завчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14 липня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.07.2010 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на слідуючих підставах.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено функції щодо контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; обліку податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих платежів, зокрема пунктом 11 зазначеної статті державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмач м'ясо» зареєстровано Бахмацькою районною державною адміністрацією 23.02.2004 року. ТОВ «Бахмач м'ясо» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
На податковому обліку в Бахмацькій МДПІ перебуває з 01.04.2004 року. Відповідач належним чином зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно - правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків та зборів (обов'язкових платежів) в Україні.
Згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 «Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» затверджено Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі - Порядок), який встановлює механізм обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними починаючи з 17.03.2009 року переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Так, відповідно до п. 5 Порядку перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду. Переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації. Перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації. Не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Пункт 7 Порядку передбачає, що не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
Згідно абзацу «а» п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпункт 5.3.1. пункту 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.14 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 року № 166 передбачено порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість переробного підприємства, в р. 20 такої податкової декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.
27.04.2010 року Бахмацькою МДПІ проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість. В результаті проведеної перевірки складено акт 27.04.2010 року № 471/15-214. Актом встановлено те, що при перевірці було виявлено порушення податкової звітності за грудень 2009 року - № 21985 від 20.01.2010 року; січень 2010 року - податкова декларація переробного підприємства № 2939 від 22.02.2010 року; лютий 2010 року - 3349 від 16.03.2010 року, особового рахунку з податку на додану вартість переробного підприємства для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко та м'ясо в живій вазі, виписок з органів Державного казначейства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано податкову декларацію за грудень 2009 року № 21985 від 20.01.2010 року в сумі 209488 грн. Фактично сплачено 04.02.2010 року згідно платіжного доручення № 1301 в сумі 110000 грн. Також сторонами, суду не надано жодних платіжних доручень, які б підтверджували сплату 127545 грн. Оскільки на дату складання акту сума не перерахована на не бюджетний рахунок, складає 127545 грн., а також сплата 1500 грн. 18.02.2010 року, чим порушені строки, то суд приходить до висновку, що сума в 129045 грн. підлягає стягненню.
Що стосується суми в 110000 грн., то суд зазначає, що відповідно до п. 9 Постанови КМ України, від 02.04.2009, № 291 "Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість"" контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахуванням за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби. Але за ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», іншими нормативно -правовими актами не передбачено того, що податкова служба може визначати цільове або не цільове використання грошей, які передбачені для перерахування на рахунки постачальників та звертатися до суду щодо їх стягнення.
Також слід відзначити, що в матеріалах справи знаходяться копія платіжного доручення установи банку від 04.02.2010 року № 1301 на суму 110000 грн., що підтверджує перерахування коштів на спецрахунок, які у свою чергу в подальшому були використані за цільовим призначенням і цей факт відповідачем в ході судового розгляду не спростований. Таким чином відповідач в частині сплати 110000 грн. не порушив п. 11.21. Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", де зазначається, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Таким чином позивачу слід відмовити в позові в частині стягнення 110000 грн.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги й заперечення, а суд відповідно до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України; чи цілеспрямовано використовувались повноваження; чи обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; чи безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; чи дотримувався принцип рівності перед законом з метою запобігання дискримінації; чи пропорційно, тобто чи дотримувався необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками стосовно прав, свобод, інтересів особи і тією метою, для досягнення якої й було спрямоване це рішення; чи враховувалися права особи на участь у процесі прийняття рішення; чи проводилося своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач м'ясо» та перерахувати до державного бюджету (отримувач: Державний бюджет, код 22824227, Банк: УДК в Чернігівській області, МФО 853592) суму податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам в розмірі 129045 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гром Л.М.