Справа № 2а-2376/10/2570
21 червня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є. А.
за участю
представника позивача Пригари А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агід» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
12.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агід», в якому просить суд стягнути з відповідача 14268,66 грн. адміністративно-господарських санкцій та 111,28 грн. пені, мотивуючи позов тим, що відповідач у 2009 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні, яке відбулося 27.05.2010 року, представник відповідача заперечував проти позову у зв'язку з тим, що підприємство подавало до центру зайнятості звіти, в яких зазначало про наявність вільних робочих місць для інвалідів, але інваліди відмовились працювати в запропонованих їм умовах.
В інші судові засідання по даній справі представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі, оскільки судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч. 2, 3 зазначеної статті , роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті, та самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньої річної заробітної плати.
Судом встановлено, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості двох робочих місць згідно поданого звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік.
Адміністративно-господарські санкції відповідач повинен був розрахувати і сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, однак до цього часу сума заборгованості до Державного бюджету сплачена не була. Згідно розрахунку, поданого до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, сума адміністративно-господарських санкцій, яку необхідно сплатити відповідачу, становить 14268,66 грн.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, Порядком нарахування пені та її сплати затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На підставі вищевказаного на суму заборгованості була нарахована пеня в розмірі 111,28 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агід» (вул. Кільцева, 5а, м. Чернігів, р/р 2600405845470, АКІБ «УкрСиббанк» м Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22821192) в доход Державного бюджету України, отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, р/р 31211230700002, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965 14268,66 грн. адміністративно-господарських санкцій та 111,28 грн. пені.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 25 червня 2010 р.
Суддя Баргаміна Н.М.