Категорія №2.11.17
Іменем України
15 липня 2010 року Справа № 2а-3714/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Матвєєвої В.В.,
при секретарі Зацепіній Ю.В., Сіряцькому А.С.,
за участю сторін:
представників позивача: Лисенка О.В., Попової Н.Г.,
представника відповідача: Юрченко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій незаконними та скасування акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість,-
13 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій незаконними та скасування акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
Позивач в обґрунтування позову вказав, що 10.02.2010 на адресу ТОВ «Арм Груп-Луганськ» надійшов акт № 17 від 05.02.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п «в» п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначений акт складено комісією, створеною відповідно до розпорядження Ленінської МДПІ у м. Луганську від 08.05.2008 за № 403 (із змінами від 16.12.2008 № 936).
З вказаним актом позивач не згодний з наступних підстав.
Пунктом 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачений перелік підстав анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Позивач вважає, що підприємство не є платником єдиного податку або суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, від сплати податку на додану вартість, а тому посилання відповідача на п. п. «в» п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованим.
Крім того, позивач вважає, що посилання відповідача на встановлення факту виписки податкових накладних, по яким не задекларовано податкові зобов'язання підприємства є безпідставними, оскільки відповідачем не зазначений період, в якому підприємством не задекларовано податкові зобов'язання та не вказано на підставі яких податкових декларацій не задекларовані податкові зобов'язання. Натомість, підприємством були надані до податкової інспекції податкові декларації по усіх звітних періодах з відміткою про їх прийняття відповідачем.
Тому просить суд визнати дії відповідача незаконними та скасувати акт № 17 від 05.02.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Арм Груп-Луганськ».
У судовому засіданні представник позивача Попова Н.Г. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, вказавши, що підприємством було вчасно задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість та надано до податкової інспекції усі податкові декларації з ПДВ про що є відмітка відповідача на першій сторінці декларації про її отримання та корінці поштових відправлень про направлення цих декларації замовною кореспонденцією. Також вказала, що підприємству не відомо, які саме податкові накладні та за який період вказані у оскаржуваному акті, які стали підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Представник позивача Лисенко О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив позов задовольнити зазначив, що пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 № 757-р передбачено, що у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація податку на додану вартість анулюється. Указом Президента України від 04.09.2009 № 706/2009 зупинено п. 2 розпорядження КМУ від 01.07.2009 № 757-р. Розпорядженням КМУ від 09.09.2009 № 1120-р пункт 2 розпорядження КМУ від 01.07.2009 № 757 на який посилається відповідач втратив чинність.
Таким чином, при винесені оскаржуваного акту відповідач діяв в супереч вимогам діючого законодавства.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надавши пояснення аналогічні викладеним у запереченнях, просила відмовити у задоволені позову, зазначивши, що положеннями п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість, зокрема, підпунктом «в» передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання яка відбувається також «з інших підстав». На момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1120-р. роз'яснено п.п «в» п. 9.8 ст. 9 зазначеного Закону в частині «з інших підстав» та визначено, що органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".
Таким чином, анулювання реєстрації відповідача як платника податку на додану вартість була саме з підстав виписування податкових накладних та не включення таких податкових накладних до складу своїх зобов'язань, що підпадає під категорію підстав «з інших причин», а тому підстав для задоволення позову немає.
Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.09.2007 за № 1382 102 0000 013829.
05.02.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську був складений акт № 17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Арм Груп-Луганськ», код ЄДРПОУ 35399159, яким встановлений факт виписки податкових накладних, по яким не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання на підставі даних Додатку 5 «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Також у акті зазначено, що на підставі перелічених документів встановлено, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п.п. «в» п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с. 24-25).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Порядок, умови та строки реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації визначаються Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01 березня 2000 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429 (надалі - Положення).
Пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168 визначається вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість, зокрема, анулювання відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Аналогічні викладеним у пункті 9.8 статті 9 Закону № 168 підстави для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість містяться у пункті 25 Положення.
Відповідно до п.п 3 п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах “б"-"ґ” цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Відповідач в обґрунтування прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість посилається на підпункт «в» пункта 9.8 статті 9 Закону № 168 - «або з будь-яких інших підстав» та Розпорядження КМУ від 09.09.2009 № 1120-р, який втратив чинності на підставі Розпорядження КМУ від 19.05.2010 № 1071-р.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що застосування норми підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» можливе та стосується випадків, коли суб'єкт господарювання переходить на застосування систем оподаткування, що є відмінними від системи передбаченої даним законом, звільняються від сплати податком на додану вартість за рішенням суду або з інших причин, які обумовлюють інший порядок сплати податку на додану вартість, тобто дані причини пов'язані з переходом особи на іншу систему оподаткування податком на додану вартість, відмінну від передбаченої Законом України «Про податок на додану вартість» або звільненням такої особи від сплати цього податку.
Таким чином, тлумачення відповідачем підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» як право податкового органу скасовувати свідоцтво платника податку «з будь-яких інших причин» є неправомірним.
Підпунктом 25.2.1 Положення визначений вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, відповідно до якого органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "в" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтверджених документів (відомостей):
- свідоцтва або корінця свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом;
- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість;
- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;
- інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця;
- судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану;
- повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру;
- Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва;
- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції.
До матерівалів справи відповідачем не надано жодного документу, передбаченого зазначеною нормою Закону.
Відповідно до п.п. 25.2.2 п.25 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5).
Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.
Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.
Згідно п.п.25.4 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України, суд при вирішенні адміністративної справи перевіряє, чи прийняті рішення (вчинені дії) суб'єкта владних повноважень:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено у судовому засіданні, представник відповідача не зміг довести, які саме податкові накладні та за який період, по яким не задекларовано (на сплачено) податкові зобов'язання позивачем стали підставою для прийняття оскаржуваного акту.
Як вбачається із пояснень представника позивача, підприємством було вчасно задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість та надано усі податкові декларації з ПДВ до податкової інспекції про що є відмітка відповідача про отримання декларацій та корінці поштових відправлень про направлення цих декларації замовною кореспонденцією.
Як вбачається з податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Арм Груп-Луганськ», наданих позивачем та оглянутих у судовому засіданні, підприємством було вчасно надано до податкової інспекції декларації з ПДВ та отримання одного примірника Ленінською МДПІ у м. Луганську про що свідчить штамп податкової інспекції на 1 аркуші декларації.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Арм Груп-Луганськ» та не надано доказів, які стали підставою для прийняття такого рішення.
За таких підстав, суд вважає, що дії відповідача щодо прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Арм Груп-Луганськ» є незаконними та суперечать нормам чинного законодавств, а тому виомги позивача щодо визнання дій відповідача незаконними та скасування акту № 17 від 05.02.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Арм Груп-Луганськ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтею 2, 17, 18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій незаконними та скасування акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість задовольнити.
Визнати дії Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м. Луганську щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Арм Груп-Луганськ» незаконними.
Скасувати акт № 17 від 05.02.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ», код ЄДРПОУ 35399159, свідоцтво № 100073845 Серія НБ № 10642 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.11.2007.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова складена та підписана в повному обсязі 20 липня 2010 року.
СуддяМатвєєва В.В.