Справа № 755/17811/20
Провадження №: 3/755/400/22
"06" червня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з УПП у м.Києві ДПП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого кур'єром в «Нова пошта», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст.124 КУпАП, -
за участю осіб, які беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисників адвокатів Касьяненко Д.Л.,
Кувшинчікової А.С.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
представника потерпілого адвоката Балакіна В.,О.,
04.10.2020 року, о 12:30 годині, в м.Києві, по пр-ту Шухевича, 2-Т, в напрямку станції метро Петрівка, водій ОСОБА_1 ,керуючи транспортним засобом «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткненя з автомобілем «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який повертав праворуч на з'їзді зі смуги руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не визнав, та пояснив, що 04.10.2020 року, близько 12-00 години, він рухався на автомобілі «Тойота», номерний знак НОМЕР_1 , по пр-ту Шухевича в м. Києві, в районі ТЦ «Скаймол», в напрямку Північного мосту. Несподівано автомобіль «Форд», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який здійснював рух в другій смузі руху (від правої частини дороги), здійснив різкий поворот направо та не надав перевагу його автомобілю «Тойота» (він рухався у попутному напрямку по тій самій смузі, на яку мав намір перестроїтися автомобіль «Форд»), що призвело до зіткнення. Він здійснив всі заходи, які були необхідними для уникнення зіткнення з автомобілем «Форд», а саме здійснив різке гальмування, проте розуміючи, що автомобіль «Форд» вже здійснює поворот направо, з метою уникнення ДТП, він здійснив маневр та перестроївся в другу смугу. Тобто, він здійснив дії, які передбачені п.12.3 ПДР України. Керуючи автомобілем, ним було повністю дотримані вимоги щодо дорожньої обстановки: рухався з відповідною швидкістю (орієнтовно 50 км/год),, контролював стан дорожнього руху, був уважним, стежив за дорожньою обстановкою і не відволікався від керування автомобілем.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисники, в судовому засіданні просили закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, з наступних обставин: згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №102989, ОСОБА_2 , порушив вимоги 10.3 ПДР України. Крім того, ОСОБА_2 порушив п.10.1 та 10.4 ПДР України, що створило загрозу зіткнення. Водій ОСОБА_2 мав намір виконати поворот праворуч, але він не зайняв завчасно крайнє праве положення, через що виконуючи поворот відбулося зіткнення з автомобілем «Тойота». Матеріали справи не містять жодного доказу, який би указував на те, що у зазначеній вище дорожній обстановці водій ОСОБА_1 не вибрав такої швидкості руху, яка давала би йому можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним. матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував ту обставину, що саме не обрання водієм ОСОБА_1 безпечної швидкості руху перебуває у прямому причинному зв'язку із наслідками у вигляді зіткнення.
До того ж, при формулюванні сутності адміністративного правопорушення у відповідному протоколі працівники поліції формально указали на порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.12.1 ПДР України, не конкретизувавши сутності цього правопорушення та не зробивши висновку про наявність причинного зв'язку порушення саме цього пункту ПДР України із наслідками у вигляді зіткнення. Також, порушення п.13.1 ПДР України буде мати місце виключно у разі коли автомобілі перебувають у русі і рухаються по одній смузі руху. Отже, поліцейські склали пртокол відносно ОСОБА_1 з надуманих підстав, без наявності жодних доказів та пояснень свідків, які б підтверджували факт порушення заявником вимог п.12.1, 13.1 ПДР України.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що у вказаний в протоколі день та час він керував автомобілем «Форд», по другій смузі руху пр-ту Шухевича в м. Києві з боку Троєщини в напрямку Північного мосту, зі своєю дружиною ОСОБА_3 . Вони їхали до ТРЦ «Скаймол», який знаходисться на пр-ті Шухевича, 2-Т в м. Києві. Проїзна частина в даному місці має чотири смуги. Під'їджаючи до дороги, що веде до ТРЦ «Скаймол», він зазделегідь увімкнув сигнал правого повороту, переконавшись у безпечності свого маневру, на ділянці де дозволено в'їхати на смугу руху маршрутного транспорту, перестроївся на неї, зайнявши на ній крайнє праве положення, почав здійснювати поворот праворуч в напрямку ТРЦ «Скаймол». Коли він майже закінчив маневр, перед пішоходним переходом, відчув сильний удар у ліву задню частину свого автомобіля. Після чого, його автомобіль розвернуло, наїхавши у відбійник зупинився. Він вважає, що дане ДТП відбулося внаслідок вини водія ОСОБА_1 , що також підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2021 року, в якій провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КупАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КупАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що відповідно до письмових пояснень від 04.10.20220 року, які водій ОСОБА_1 надав поліції безпосередньо на місці ДТП, вбачається, що він 04.10.2020 року о 12-30 годині, керуючи автомобілем «Тойота», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по пр-ту Шухевича в напрямку станції метро «Почайна» в м. Києві, в'їхав у автомобіль «Форд», номерний знак НОМЕР_2 . Це відбулося через те, що віодій транспортного засобу «Форд» виїхав на його смугу. Внаслідок того, щоб зменшити наслідки ДТП, він намагався зробити маневр в ліво, щоб уникнути зіткнення, але зважаючи на швидкість маневру водія «Форд» та інших учасників руху він всеодно потрапаив у ДТП. А надані ним, ОСОБА_2 , пояснення працівникам поліції та в суді не змінювалися.
Разом з тим, представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Балакін В.О., надав суду заяву про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП, оскільки вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи та постановою Дніпровського районного суду м. Києва №755/17814/20 від 10.12.2021 року, яка була порушена за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 та закрито провадження в цій справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Просив суд закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, на підставі ч.7 ст.247 КУпАП, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст.38 КУпАП закінчилися, але його вина має бути судом встановлена.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 04.10.2020 року вона була пасажиром автомобіля «Тойота», під керуванням ОСОБА_1 вони їзали з Троєщини до ТРЦ «Скаймол», перестроїлись в крайню праву смугу. Автомобіль «Форд» вискочив зліва на їхню полосу та ОСОБА_1 був вимушений різко гальмувати і вивернути різко в ліво для того, щою уникнути ДТП. Однак, уникнути ДТП не вдалося.
Згідно наданого особою, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та дослідженого судом висновку експерта автотехнічного експертного дослідження №161-09/20 від 11.12.2020 року:
1.З технічної точки зору в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Форд», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 своїми діями створив для автомобіля «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 небезпеку для руху.
2.З технічної точки зору в даній дорожній обстановці водія автомобіля «Тойота», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з моменту виникнення небезпеки для руху мав діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України.
З технічної точки зору в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Форд», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , мав діяти відповідно до вимог п.10.1, 10.3 ПДР України.
3.З технічної точки зору в діях водія автомобіля «Тойота», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідальностей вимогам п.12.1 ПДР України не вбачається. Вимогами п.12.1 ПДР України дії ОСОБА_1 не регламентуються із описаних в дослідницькій частині причин.
З технічної точки зору в діях водія автомобіля «Тойота», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідностей вимогам п.13.1 ПДР України не вбачається. Вимогами п.13.1 ПДР України дія ОСОБА_1 не регламентуються із описаних в дослідницькій частині причин.
4.З технічної точки зору в даній дорождній обстановці дії водія автомобіля «Форд», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не відповідає вимогам п.10.1, 10.3 ПДР України і такі дії перебувають у причинному звязку із виникнення даної ДТП.
З технічної точки зору в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Тойота», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідностей вимогам ПДР України не вбачається, а виникнення даної ДТП від його дій не залежало.
Згідно наданого представником потерпілого ОСОБА_2 - адвокатом Балакіним В.О. та дослідженого судом висновку експерта за результатами проведення автотехнічного дослідження по матеріалам ДТП за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 04.01.2021 року №162/20:
З питань №1-3 в рамках версії водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 .
Враховучи викладені в рамках даної версії обставини пригоди, а саме те, що водій автомобіля «Форд» ОСОБА_2 перестроювався в крайню праву смугу, - у дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, на початковій стадії розвитку пригоди, водій автомобіля ОСОБА_2 , повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1, 10.3 ПДР України.
Враховуючи викладені в рамках даної версії обставини пригоди, а саме те, що водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 рухався по смузі, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів, та в процесі руху на його смугу виїхав автомобіль «Форд». У дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 , повинен був діяти у відповідності до вимог п.17.1, 12.3 ПДР України.
При наявному для даної версії комплексі вихідних даних дії водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 , не відповідали нормативним вимогам п.17.1 ПДР України, оскільки йому заборонялося рухатится по крайній правій смузі, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів.
Через відсутність в рамках даної версії достатнього комплексу вихідних даних, а саме кількісних параметрів взаємного наближення транспортних засобів безпосередньо перед зіткненням, дослідити питання №2-3 у відношенні дій обох водіїв не представляється можливим.
З питань №1-3 в рамках версії водія автомобіля «Форд» ОСОБА_2 .
Враховуючи викладені в рамках даної версії обставини пригоди, а саме те, що водій автомобіля «Форд» ОСОБА_2 виконував маневр повороту праворуч в бік ТРЦ, у дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, на початковій стадії розвитку пригоди, водій автомобіля «Форд» ОСОБА_2 , повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1, 10.3 ПДР України.
Враховуючи викладені в рамках даної версії обставини пригоди, а саме те, що водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 рухався по смузі, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів, та в процесі руху на його смугу виїхав автомобіль «Форд», у дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 , повинен був діяти у відповідності до вимог п.17.1, 12.3 або 13.1 ПДР України.
В умовах даної пригоди дорожня обстановка не вимагала від водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 екстрених заходів до гальмування аж до зупинки, а становила лише факультативну основу до ухвалення рішення про застосування запобіжних заходів з його боку і в умовах даної пригоди в момент перестроювання автомобіля «Форд» в крайню праву смугу, останій не створював небезпеки для водія ОСОБА_1 .
В даній дорожній обстановці при наявному для даної версії комплексі вихідних даних водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 , виконуючи належним чином вимоги п.13.1 ПДР України, мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Форд».
В даній дорожній обстановці, при наявному для даної версії комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.17.1, 13.1 ПДР України, а його дій, які не відповідали вимогам п.13.1 ПДР України, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки та зіткненням з автомобілем «Форд».
В даній дорожній обстановці, при наявному в даній версії комплексі вихідних даних технічна можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди діями водія автомобіля «Форд» ОСОБА_2 не визначалася, а повністю залежала від дій водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 по дотриманню ним вимог п.13.1 ПДР України.
В умовах даної пригоди наявному для даної версії комплексі вихідних даних у водія автомобіля ОСОБА_2 не було технічної можливості уникнути пригоди, та в його діях не відповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору були умовою створення аварійної обстановки, або знаходилися в причинному звязку з настанням пригоди, не вбачається.
Згідно дослідженого судом висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у справі про адміністративне правопорушення №755/17814/20 №5840/21-52/31594/21-52 від 04.11.2021 року:
1.В момент зіткнення транспортних засобів, автомобіль «Тойота» своєю передньою правою кутовою стороною контактував із задньою частиною автомобіля «Форд». Поздовжні вісі транспортних засобів на момент первинного контакту знаходились під кутом біля 30*. Швидкість руху автомобіля «Тойота» по відношенню до автомобіля «Форд», була більшою. Після первинного зіткнення автомобіль «Форд» здійснював обертовий рух по ходу годинникової стрілки та рухаючись у напрямку в'їзду до ТРЦ «Скаймол», контактував з відбійником своєю правою передньою кутовою частиною, де й зупинився. Автомобіль «Тойота» після первинного контакту рухався вперед і ліворуч з виїздом із смуги для руху маршрутних транспортних засобів у другу смугу руху, де в подальшому зупинився частково займаючи смугу для руху маршрутних транспортних засобів у другу смугу руху. В умовах досліджуваної пригоди зближення транспортних засобів та зіткнення з таким механізмом могло відбутися, як при русі автомобіля «Форд» у смузі для руху маршрутних транспортних засобів, так і після безпосереднього перестроювання вказаного автомобіля на смугу руху автомобіля «Тойота».
2.З причин викладених у дослідницькій частині перевірити на технічну спроможність пояснення водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що до первинної троекторій зближення автомобілів «Форд» і «Тойота» перед зіткненням, не виявляється можливим.
5.Варіант1. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «Форд» ОСОБА_2 вимогами ПДР України, не регламентувались.
Водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.13.1 ПДР України.
Варіант 2. В даному випадку, водій автомобіля «Форд» ОСОБА_2 повинен був керуватьись вимогами п.10.1, 10.3 ПДР України.
Водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДР України.
4.Варіант 1. З причин викладених у дослідницькій частині, водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота».
Водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 при вказаних обставинах зближення транспортних засобів мав технічну можливість уникнути даної ДТП шляхом дотриимання вимог п.13.1 ПДР України.
Варіант 2. В даній дорожній обстановці та при заданих вихідних даних, водій автомобілю «Форд» ОСОБА_2 виконуючи належним чином вимоги п.10.1, 10.3 ПДР України, мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
З причин викладених у дослідницькій частині, в категоричній формі відповісти на питання чи мав водій автомоля «Тойота» ОСОБА_1 технічну можливість запобігти зіткненню, не можливо.
3,6. Варіант 1. В діях водія автомобіля «Форд» ОСОБА_2 не відповідностей вимогам ПДР України, які б могли знаходитись в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, не вбачається, з технічної точки зору.
В діях водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.13.1 ПДР України, які й знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної пригоди.
Варіан 2. Оцінити дії водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_1 згідно вимог п.12.3 ПДР України та знаходження їх у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, не можливо, з причин викладених у дослідницькій частині.
Водій автомобіля «Форд» ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди своїми одностороніми діями, тому в його діях вбачається не відповідності вимогам п.10.1, 10.3 ПДР України, і зазначені невідповідності не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, показання свідка та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Диспозицією статті 124 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №102988 від 04.10.2020 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №102988 від 04.10.2020 року, який складений стосовно ОСОБА_1 ; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №102989 від 04.10.2020 року, який складений стосовно ОСОБА_2 ; схемі місця дорожньо-транспортної пригоди; письмових поясненнях учасників ДТП, надані ними одразу після дорожньо-транспортної пригоди; висновками, наданими суду в судовому засіданні особою, притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_2 - адвокатом Балакіном В.О., висновком експерта за результатами судової автотехнічної експертизи №755/17814/20 №5840/21-52/31594/21-52 від 04.11.2021 року; постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2021 року, в якій провадження відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, висновок експерта за результатами судової автотехнічної експертизи №755/17814/20 №5840/21-52/31594/21-52 від 04.11.2021 року, відповідно до висновків якого в матеріалах справи присутні два варіанти розвитку події, які можуть вважатися технічно спроможними при цьому, за відсутності відеофіксації ДТП усунути вказане протиріччя експертним шляхом неможливо; в даному випадку оскільки версії, викладені водіями стосовно виникнення ДТП, технічно спроможні, оцінити і усунути вказані протиріччя експертним шляхом не можливо, оцінити дії водіїв не має можливості, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи, з дня вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке не є триваючим, минуло більше трьох місяців, тобто строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст.33, 38, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва Ю.В.Іваніна