Справа № 755/2652/22
Провадження №: 3/755/1911/22
"06" червня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.130 КУпАП, -
ОСОБА_1 26.01.2022 року, о 21-35 годині, у м. Києві по вул.Внршигори, 14-А, керував транспортним засобом «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 належним ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судові засідання призначені на 29 березня 2022 року, 03 травня 2021 року та 06 червня 2022 року не з'явився, повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надіслання смс повідомлення та розміщення оголошення про виклик на сайті Дніпровського районного суду м.Києва на Веб-порталу «Судова влада України». Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судових засіданнях, справа призначалася до розгляду на 29 березня 2022 року, 03 травня 2021 року та 06 червня 2022 року, правопорушник не з'явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, перевіривши наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень - постанови про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Диспозицією частини 3 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД №241461 від 26 січня 2022 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
Крім того, згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Дані відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції в м. Києві, що здійснювали оформлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, долученого до матеріалів справи, повністю підтверджують викладені у протоколі о бставини.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №241461 від 26 січня 2022 року (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції 472385; постановою серії БАБ №021772 від 26.01.2022 року, довідкою щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення; карткою обліку адміністративного правопорушення від 03.08.2021 року; постановою Деснянського районного суду м. Києва від 08.10.2021 року за ч.2 ст.130 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; карткою обліку адміністративного правопорушення від 04.11.2021 року; постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.12.2021 року за ч.2 ст.130 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
До того ж, відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» та п.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» - судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю"
Тому судом було перевірено судові рішення щодо ОСОБА_1 , який неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, а саме:
- 08.10.2021 року постановою Деснянського районного суду м. Києва (справа №754/13952/21) був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки(невідбута частина стягнення 2 роки 4 місяці 2 дні);
- 10.12.2021 року постановою Оболонського районного суду м. Києва (справа №756/17446/21) був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки (невідбута частина стягнення 2 роки 6 місяців 4 дні).
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин та відношення до скоєного, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, строком на десять років.
При призначені остаточного стягнення особі, яка вчинила правопорушення, суд враховує, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, ігноруючи той факт, що він був позбавлений права керування транспортними засобами, та був обізнаним про протиправність своїх дій.
Згідно ст. 30 КпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті, тобто до 10 років.
Оскільки на ОСОБА_1 постановою Деснянськогоо районного суду м. Києва від 08.10.2021 року (справа №754/13952/21), яка набрала законної сили 19.10.2021 року, було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.12.2021 року (справа №756/17446/21), яка набрала законної сили 21.10.2021 року, було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і він до закінчення строку дії стягнень у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то суд, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладено за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину таких стягнень, накладених на ОСОБА_1 постановами Деснянського районного суду м. Києва та Оболонського районного суду м. Києва від 08.10.2021 року та від 10.12.2021 року.
Зазначена поведінка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, яка вказує на її стійку протиправну направленість, приводить суд до висновку, що з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення та запобіганню скоєння нею нових правопорушень необхідно призначити ОСОБА_1 стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень, а оскільки той факт, що вказаний вище транспортний засіб «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , виключає можливість його вилучення.
Враховуючи викладене, при призначенні ОСОБА_1 стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановами Деснянського районного суду м. Києва від 08.10.2021 року та Оболонського районного суду м. Києва від 10.12.2021 року, та остаточно призначити адміністративне стягнення у вигляді чотирнадцяти років десяти місяців шість днів позбавлення права керування транспортними засобами.
В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст. 30, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеними постановами Деснянсьокого районного суду м. Києва від 08.10.2021 року та Оболонського районного суду м.Києва від 10.12.2021 року відповідно, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк чотирнадцять років десять місяців шість днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна