Справа № 127/5855/22
Провадження № 33/801/426/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.
Доповідач: Денишенко Т. О.
13 червня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т. О., за участі за-хисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його адвоката Мороза С. О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифіка-ційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2022 року серії ДПР18 № 401663, складеним у м. Вінниці по вул. Київській, № 3, ранком цього дня 19 лютого 2022 року о 09.53 годині у м. Вінниці по вул. Стрілецькій, 1-А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW X5», номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, хитка хода. Від прохо-дження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у повному об-сязі, що зафіксовано нагрудними камерами поліцейських № 473607, 472296, 470765. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за части-ною першою статті 130 КУпАП.
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністра-тивного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що ста-новить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засо-бами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 гривень судового збору.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції від 17 травня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржує її в апеляційному порядку, просить дану по-станову скасувати, оскільки, на його думку, вона є незаконною, необґрунтова-ною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що від проходження огляду на стан сп'яніння він не від-мовлявся, лише просив пояснити щодо якого саме адміністративного право-порушення на нього складають протокол. До того ж йому не була роз'яснена процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння, у який спосіб він має пройти огляд, через що він не міг відмовитися від проходження огляду. ОСОБА_1 звертає увагу на невідповідність складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення вимогами закону щодо його оформлення, ос-кільки у ньому не розкрита суть правопорушення з огляду на положення статті 266 КУпАП, а також жодним чином не вказано про його відмову пройти огляд як з використанням спеціальних технічних засобів, так і у закладі охорони здо-ров'я. ОСОБА_1 вказує на порушення судом норм процесуального права під час винесення постанови стосовно нього, що полягає у зазначенні висновку про наявність підстав для притягнення до відповідальності « ОСОБА_4 », хоча така особа жодного відношення до вказаної справи немає.
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча завчасно повідомлений про місце, день та час розгляду справи, про що свідчать матері-али справи. Частиною шостою статті 294 КУпАП передбачено, що неявка у су-дове засідання особи, яка подала подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення по апеляційній скарзі захис-ника ОСОБА_1 адвоката Мороза С. О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши її у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Статтею 245 КУпАП визначені завдання провадження у справах про адмі-ністративні правопорушення. Це своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясу-вання обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання ухваленої постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до норм статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністра-тивне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення-ми особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа ) при розгля-ді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчинен-ні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а та-кож з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений до-водами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено не-правильне застосування норм матеріального права або порушення норм про-цесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не дослі-джувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з пунктом другим частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідаль-ність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, нар-котичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що зни-жують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лі-карських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засо-бом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан ал-когольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з ме-тою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швид-кість реакції.
Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопору-шення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкоголь-ного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також у передачі керування транс-портними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до пункту другого розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'я-ніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 ро-ку за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з пунктом третім розділу І цієї Інструк-ції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; пору-шення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відпо-відає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держ-споживстандартом України або лікарем закладу охорони здоров'я ( пункт шос-тий розділу І Інструкції ).
З матеріалів цієї адміністративної справи, зокрема, протоколу про адмі-ністративне правопорушення від 19 лютого 2022 року серії ДПР18 № 401663, складеного у м. Вінниці по вул. Київській, № 3, слідує, що о 09.53 годині 19 лютого 2022 року у м. Вінниці по вул. Стрілецькій, 1-А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW X5», номерний знак НОМЕР_2 , з озна-ками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився у повному обсязі, що зафіксовано нагрудною ка-мерою поліцейського ( відеофіксація камерами № 473607, 472296, 470765 ). До протоколу про адміністративне правопорушення доданий рапорт інспектора взводу № 1 роти № 3 БУПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Гон-чарука Є., з якого слідує, що під час несення служби з патрулювання нарядом поліції Юнкер 109 у радіоефір надійшло орієнтування стосовно автомобіля BMW на іноземній реєстрації, яким здійснена дорожньо-транспортна пригода по вул. Київській, 74 та залишене місце пригоди, зіткнення. Схожий по орієн-туванню транспортний засіб був помічений та зупинений за адресою: вул. Стрілецька, 1 у м. Вінниці. При спілкуванні з водієм останній почав поводити себе зухвало, не повідомляв своє прізвище, намагався залишити місце зупинки. Громадянин був затриманий нарядом поліції та доставлений до відділу поліції № 2. Надалі особу водія було встановлено, ним виявився ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду водій відмовився при постійній відеофіксації перебігу події нагрудною камерою полі-цейського. Також до протоколу додане направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'я-ніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до медичного закладу, видане 19 лютого 2022 року о 10.25 годині у зв'язку із виявленими у останнього ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, хитка хода.
До матеріалів справи доданий відеозапис із фіксуванням хронології події 19 лютого 2022 року та, зокрема, чіткої відмови ОСОБА_1 від прохо-дження огляду на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку із виявленими озна-ками сп'яніння.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП адміністративного право-порушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина цілком дове-дена матеріалами справи. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння зафіксований відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою та є підтвердженням наяв-ності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, перед-баченого частиною першою статті 130 КУпАП, яке виразилося у його відмові як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За викладених об'єктивних, фактичних обставин справи з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові від 17 травня 2022 року, слід погодитися, вони є вірними, об'єктивними, справедливими.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо того, що від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, оскільки такі мотиви скарги та пояснення учасників справи не відповідають дійсності, цілком спростовуються наявним у справі та дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого безумовно убачається, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, жодних активних дій з метою прохо-дження цього огляду на вимогу поліцейського ОСОБА_1 не вчинив. Нав-паки, він поводив себе агресивно, грубо, зухвало, допускаючи чисельні нецен-зурні висловлювання, не виконуючи вказівок поліцейських щодо дотримання порядку, припинити лаятися. Така поведінка, а фактично ухилення від прохо-дження огляду на стан сп'яніння не може трактуватися як вираження згоди во-дієм ОСОБА_1 на проходження освідування на стан сп'яніння.
На противагу доводів апеляційної скарги також належить зауважити, що ОСОБА_1 через свою неналежну поведінку як учасника дорожнього ру-ху, який залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, був затриманий пра-цівниками поліції та доставлений у відділ, що підтверджується наявним у спра-ві протоколом затримання від 19 лютого 2022 року № 108566. Як наслідок, про-ведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу було апріорі неможливим. Тобто належить визнати відсутніми порушення правоохо-ронцями вимог чинного законодавства щодо направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння одразу до закладу охорони здоров'я.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на порушення вимог за-конодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення через нерозкрите формулювання суті правопорушення. Однак, з такими доводами скарги категорично погодитися не можна. Протокол про адмі-ністративне правопорушення повністю відповідає вимогам статті 266 КУпАП, а також містить усі необхідні відомості, передбачені як Інструкцією з оформлен-ня матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвер-дженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, так й Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транс-портних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або пе-ребування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Мініс-терства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за-реєстрованою у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене в статті 6 цієї Конвенції, згідно з пунктом першим якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і без-стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про вико-нання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейсь-кого суду як джерело права.
Вимога пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтування судових рішень не може розумі-тися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різ-ною в залежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року; Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року ). Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання у першу чергу національного законодавства та оцінки національ-ними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотиво-ваності рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови у прийнятті саме тих дока-зів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи у цілому не свідчать про пору-шення судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 норм матеріального чи процесуального права, не спростову-ють правильний висновок судді суду першої інстанції, оскільки вина скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною пер-шою статті 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття прова-дження у справі апеляційний суд вважає необґрунтованими та не знаходить законних підстав для їх задоволення. Апеляційний суд вважає доцільним зазна-чити, що розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 здійс-нений судом першої інстанції ґрунтовно, об'єктивно, справедливо, неупередже-но, у послідовний спосіб, із застосуванням виключно правового підґрунтя про-цедури, визначеної КУпАП. Описка у постанові суду першої інстанції стосовно прізвища та ініціалів правопорушника не означає невинності ОСОБА_1 у вчиненні порушення Правил дорожнього руху, за яке його правомірно притяг-нуто до адміністративної відповідальності. Така описка підлягає виправленню судом, який її допустив, однак вона не тягне звільнення винної особи від перед-баченої законом відповідальності.
Відтак, на підставі вищевикладеного апеляційний суд визнає відсутніми за-конні підстави для скасування правильної, об'єктивної, справедливої постано-ви судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за час-тиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись нормами статті 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задово-лення.
Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Денишенко