Постанова від 06.06.2022 по справі 608/2411/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/2411/21Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В. І.

Провадження № 22-ц/817/488/22 Доповідач - Хома М.В.

Категорія - 302090000

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,

секретар - Панькевич Т.І.

з участю представників ПАП "Дзвін" та ТОВ "Калина Фармінг"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою приватного агропромислового підприємства "Дзвін" на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 5 листопада 2021 року про забезпечення позову, постановлену суддею Парфенюком В.І. у цивільній справі №608/2411/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Фармінг" до ОСОБА_1 , приватного агропромислового підприємства "Дзвін", державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області - Урбан Віти Вадимівни про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

ВСТАНОВИВ:

4 листопада 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг» (далі - ТзОВ «Калина Фармінг») звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на те, що 30 березня 2011 року ТзОВ «Нива Біла» (після зміни назви - ТзОВ «Калина Фармінг») уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав ТзОВ «Нива Біла», як орендарю, в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,94 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0051, яка знаходиться на території Білівської сільської ради.

26.02.2021 року ТзОВ «Калина Фармінг» з метою реалізації свого переважного права оренди вказаної земельної ділянки, керуючись положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі», направило ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на новий строк на змінених (кращих) умовах і додало до цього листа проект відповідного договору оренди землі, а також письмову пропозицію виплати додаткової разової винагороди за укладення нового договору оренди землі.

17.03.2021 року ТзОВ «Калина Фармінг», як добросовісний орендар, повторно надіслало орендодавцю лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на змінених (кращих) умовах та проектом нового договору оренди землі.

Заявник вважає, що має законне переважне право на укладення договору оренди на новий строк щодо спірної земельної ділянки, яка перебувала у нього в законному користуванні на підставі договору оренди землі від 30 березня 2011 року. Таке право ТзОВ «Калина Фармінг» було порушене, а тому воно потребує захисту. Порушення переважного права позивача може бути усунуте, а саме право поновлене шляхом визнання укладеним договору оренди землі між ТзОВ «Калина Фармінг» та ОСОБА_1 в редакції, запропонованій позивачем. Позивач має намір невідкладно звернутися із позовною заявою, що містить відповідну вимогу, до Чортківського районного суду Тернопільської області.

Водночас, у відповідача, як власника спірної земельної ділянки, наразі існують всі правові підстави та реальна можливість розпоряджатися цією ділянкою на власний розсуд, зокрема, витребувати її з володіння позивача з метою її подальшої передачі в користування третім особам, або ж використовувати самостійно спірну земельну ділянку, або здійснити поділ спірної земельної ділянки чи її об'єднання, тощо. Вчинення вказаних дій відповідачем до вирішення судової справи по суті призведе до того, що навіть після (і за умови) задоволення позовних вимог судом ефективний захист і поновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, буде істотно ускладнено. Якщо протягом розгляду справи до набрання судовим рішенням законної сили відповідач реалізує свою можливість розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду будь-яким іншим особам, з якими будуть укладені відповідні нові договори, це спричинить конкуренцію таких договорів із договором оренди землі на новий строк в редакції позивача (який він просить суд визнати укладеним і який буде чинним у випадку задоволення судом позову в цій справі), що призведе до фактичної неможливості виконання рішення суду.

У зв'язку з викладеним, ТзОВ «Калина Фармінг» просило до набрання законної сили рішенням суду у справі за їх позовом заборонити ОСОБА_1 або будь-яким особам від її імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТзОВ «Калина Фармінг», і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об'єднання, користування чи передачу в користування (в т.ч. передачу в оренду) земельної ділянки загальною площею 1,94 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0051; заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року заяву ТзОВ «Калина Фармінг» про забезпечення позову задоволено.

До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТзОВ «Калина Фармінг» про визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТзОВ «Калина Фармінг» щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6125581000:01:005:0051:

- заборонено ОСОБА_1 або будь-яким особам від її імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТОВ «Калина Фармінг» і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об'єднання, користування чи передачу в користування (в тому числі передачу в оренду) земельної ділянки загальною площею 1,94 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0051;

- заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки загальною площею 1,94 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0051.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ПАП «Дзвін» оскаржило її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість та порушення судом норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що ПАП "Дзвін" є орендарем вказаної земельної ділянки відповідно до договору оренди землі №328, який укладено 6 липня 2021 року з ОСОБА_1 . Позивачем було подано заяву про зміну предмету позову та сформовано вимоги про визнання даного договору недійсним, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди на новий строк.

Вказує, що застосований вид заходів забезпечення позову є фактично способом втручання у господарську діяльність агропромислового підприємства. Крім того, визначений судом вид забезпечення позову не тільки позбавляє ПАП «Дзвін», як добросовісного орендаря, на час вирішення спору права використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності як юридичної особи, з якою укладено оскаржуваний договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним.

Зазначає, що суд порушив їх право на користування земельною ділянкою та ще до вирішення справи по суті надав перевагу позиції позивача. Звертає увагу на те, що позивачем не доведено наявності наміру відповідача або третьої особи будь яким чином вчинити дії, з метою уникнення виконання рішення суду. Суд першої інстанції фактично втрутився в основоположне право особи вільно володіти майном, до ухвалення остаточного рішення у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Калина Фармінг» вказує, що між сторонами дійсно виник спір, в межах якого заявлено позовні вимоги.

Зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виникне реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки передача земельної ділянки відповідачем в оренду іншій особі - ПАП "Дзвін" (як з'ясувалося під час судового розгляду) сама по собі вже ускладнює поновлення порушеного переважного права позивача.

Звертає увагу на те, що у даній справі існує очевидна співмірність вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Вважає, що вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не призводить до втручання в господарську діяльність ПАП "Дзвін", як агропромислового підприємства, чи до перешкоджання такій діяльності, оскільки останнє не матиме жодних перешкод у здійсненні ним агропромислового виробництва та користуванні орендованою земельною ділянкою.

Крім того, ухвала суду була винесена до зміни предмета позову у справі, зокрема про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ПАП "Дзвін" договору та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди щодо спірної ділянки, тому закономірним є те, що в ухвалі суду відсутня аргументація щодо цих позовних вимог.

Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник ПАП "Дзвін" - адвокат Процько І.Я. підтримав апеляційну скаргу в її межах, посилаючись на доводи, викладені в ній.

Представник ТзОВ "Калина Фармінг" - адвокат Шаповал В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в її межах, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що це буде сприяти гарантуванню відновлення порушених прав заявника ТзОВ «Калина Фармінг» в разі задоволення позову та виконання постановленого в майбутньому судового рішення, що повністю відповідає вимогам усталеної практики ЄСПЛ та ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Передбачені законодавством види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. А таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.

Апеляційним судом встановлено, що 6 липня 2021 року між ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки та ПАП «Дзвін» укладено договір №328 про оренду земельної ділянки загальною площею 1.94 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0051 та проведено державну реєстрацію цього договору.

На момент подачі заяви про забезпечення позову предметом спору було визнання укладеним на новий строк договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТзОВ «Калина Фармінг».

В той же час, позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову та сформовано вимоги про визнання недійсним договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ПАП «Дзвін», скасування рішення державного реєстратора та визнання укладеним договору оренди землі на новий строк.

Предметом позову по даній справі є вимоги немайнового характеру. Жодних майнових вимог щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки, право оренди якої на час вирішення судом першої інстанції заяви про забезпечення позову та в даний час належить ПАП "Дзвін" та стосовно якої судом першої інстанції заборонено вчиняти дії щодо володіння, користування та розпорядження, ТзОВ «Калина Фармінг» не заявляє.

Однак, задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом вказані обставини не враховано.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

Крім того, обґрунтованими є твердження апелянта про те, що суд першої інстанції фактично втрутився в основоположне право особи вільно володіти майном, до ухвалення остаточного рішення у справі, виходячи з наступного.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що застосований судом вид заходів забезпечення позову є фактично способом втручання у господарську діяльність агропромислового підприємства, оскільки заборона не тільки позбавляє ПАП «Дзвін» на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору від 6 липня 2021 року, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з якою ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована (стаття 204 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 700/720/17.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст. ст. 77-80 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також позивачем не доведено наявності наміру відповідачів або третьої особи будь яким чином вчинити дії, з метою уникнення виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки не вирішено спір по суті.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного агропромислового підприємства "Дзвін" - задовольнити.

Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 5 листопада 2021 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг» про забезпечення позову до відкриття провадження у справі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 червня 2022 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Бершадська Г.В.

Попередній документ
104715652
Наступний документ
104715654
Інформація про рішення:
№ рішення: 104715653
№ справи: 608/2411/21
Дата рішення: 06.06.2022
Дата публікації: 13.06.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський апеляційний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів