26.05.2022 року м.Дніпро Справа № 904/6062/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Швець Тетяни Володимирівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 (повне рішення складено 10.06.2021, суддя Петренко І.В.) у справі
за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м.Дніпро
до фізичної особи-підприємця Швець Тетяни Володимирівни, м.Синельникове, Дніпропетровська область
про стягнення 497851,33 грн вартості недоврахованої електроенергії
І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Швець Тетяни Володимирівни про стягнення 497851,33 грн вартості недоврахованої електроенергії.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що під час проведення представниками позивача перевірки відповідача за адресою: місто Синельникове, вулиця Покровська, 3 (торгівельний комплекс "Караван"), виявлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії НІК 2301 АРК1 №0136045 фізичного поля від радіоелектронного пристрою, внаслідок чого спожита електрична енергія споживається та лічильником не дораховується, про що складено акт про порушення №023271 від 05.05.2020.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 у даній справі позовні вимоги задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця Швець Тетяни Володимирівнина користь акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 497851,33 грн вартості недоврахованої електроенергії; 7467,77 грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем повністю дотримано передбачений Правилами роздрібного ринку електричної енергії алгоритм дій щодо фіксації виявленого під час перевірки факту безоблікового користування споживачем електричною енергією; розгляд питання про нарахування обсягу та вартості безобліково використаної енергії здійснено з дотриманням всіх необхідних приписів законодавства.
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із вказаним рішенням, фізична особа-підприємець Швець Тетяна Володимирівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати і закрити провадження у справі.
Аргументуючи апеляційну скаргу, скаржниця посилається на неналежне повідомлення її судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, що позбавило її прав, які передбачені частинами 2,3,6 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема подавати докази, подавати клопотання та заяви, надавати пояснення суду, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, що мають істотне значення для вирішення справи.
Заявниця апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано доказів її причетності втручання в роботу електролічильника.
Позивачем було відмовлено у задоволенні вимоги Швець Т.В. про надання для ознайомлення протоколу інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП) та спектрограми випромінювання РЕЗ, ці документи були надані відповідачці лише 31.08.2020 після засідання комісії ДТЕК, що позбавило її права належним чином відстояти свої законні права та інтереси.
Позивачем не надано відповідачці для ознайомлення сертифікат на технічні засоби за допомогою яких нібито було встановлено втручання в електромережі, а також протоколи повірки даних технічних засобів.
Скаржниця вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на висновок експертного електротехнічного дослідження №11296, оскільки цей висновок не являється висновком експерта і не відповідає вимогам, які ставляться до висновку експерта, а саме експерта не попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 Кримінального кодексу України; крім того у цьому висновку зазначено, що дійти категоричного висновку щодо існування впливу радіочастотного випромінювання РЕЗ на роботу приладу обліку НІК 2301 АП 1 зав. номер 0136045 можливо тільки за умови надання на дослідження пристрою, радіочастотні характеристики якого зафіксовані у зазначеному протоколі.
За переконанням скаржниці втручання в роботу електромереж могло статися і за випромінювання стаціонарної антени мобільного оператора (водафон) , яка розташована поруч з об'єктом, а також роботи імпульсивних приборів для боротьби з гризунами, мікрохвильової пічці, електрозварки або інших електроприводів у сусідів з різних боків.
3.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач не погоджується із доводами скаржниці щодо неналежного повідомлення її судом про дату та час розгляду справи, оскільки судом дотримано процесуальні вимоги щодо належного повідомлення відповідачки про розгляд даної справи.
Позивач зазначає, що ним за участю відповідача складено акт про порушення №023271 від 05.05.2020, в якому зафіксовано порушення пп 3 п.8.4.2 ПРРЕЕ та встановлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зміни його показників шляхом впливу на лічильник електричної енергії НІК 2301 АП 1 радіочастотним випромінюванням радіочастотним приладом, який призводить до недообліку електричної енергії.
Матеріалами справи підтверджується, що акт про порушення №023271 від 05.05.2020 підписано трьома представниками оператора системи та споживачем Швець Т.В.
Отже, за твердженням позивача, Швець Т.В. є особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки і підписання ними акту, що відповідає п.8.2.5 ПРРЕЕ.
Позивач звертає увагу, що відповідач відмовився видати радіочастотний випромінювач, у зв'язку з чим фіксація порушення була здійснена з фахівцями Центральної філії українського державного центру радіочастот, які зафіксували роботу незаконного діючого РЕЗ (НДП) в безпосередній близькості від лічильника на території, що належить відповідачеві.
05.05.2020 представниками позивача для усунення порушення проведено заміну приладу обліку та опломбовано, про що складено акт про усунення порушення "Правил користування електричною енергією" №126043 від 20.04.2018.
Висновком експертного електротехнічного дослідження №11296 від 07.07.2020 підтверджено, що радіовипромінювач з характеристиками, що зазначені в протоколі №0505520020/6485 від 05.05.2020 може впливати на достовірність обліку електричної енергії приладом обліку НІК 2301АП1, або навіть повне блокування роботи цього мікроконтролеру. після припинення дії зовнішнього радіочастотного випромінювання на електронні компоненти приладу обліку НІК 2301АП1 зав.№0136045 він відновлює свою штатну роботу у повному обсязі та облікову спожиту електричну енергію. Таким чином, за допомогою пристрою, який має характеристики, вказані у протоколі №0505520020/6485, можливо впливати на роботу лічильника електричної енергії.
У запереченні на відзив на апеляційну скаргу відповідачка зазначає, що акт №023271 складено без додержання його реквізитів, а саме в графі "дата складання" не зазначено рік його складання, а лише зазначено дату та місяць, що свідчить про неналежність жаного доказу.
Скаржниця вказує, що у протоколі інструментальної оцінки характеристик (начебто) виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП) не вказано радіотехнологію до якої належить НДП, тобто її не визначено. У висновку експертного електротехнічного дослідження №11296 від 07.07.2020 вказано, що на дослідження незаконно діючий РЕЗ, ВП (НДП) не надсилався та не досліджувався. Не проводилось і дослідження приладу обліку НІК 2301 АП 1 зав.номер 0136045, який був направлений на дослідження.
Зі змісту висновку експертного електротехнічного дослідження №11296 від 07.07.2020 встановлено, що фактично ніякі дослідження будь-яких приладів не здійснювалося. У висновку зазначено, що він ґрунтується на загальнотеоретичних засадах, тобто на припущеннях, що на думку скаржниці, є недопустимим.
У додаткових поясненнях позивач вказує, що висновки електротехнічних досліджень судового експерта свідчать про те, що радіочастотне випромінювання здійснює негативний вплив на роботу лічильника електроенергії, зупиняє облік електроенергії та не залишає ніяких слідів на самому лічильнику.
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2021 поновлено фізичній особі-підприємцю Швець Тетяні Володимирівні пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 02.11.2021 на 12 годин 10 хвилин.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 02.11.2021 розгляд справи відкладено відкласти до 14.12.2021 на 11:50 годин.
14.12.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.01.2022 на 11:00 годин.
Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 27.01.2022 не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Кузнецова В.О. на лікарняному.
Розпорядженням керівника апарату суду від 07.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Чередка А.Є. (для вирішення питання про призначення справи до розгляду тощо).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кузнецова В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.02.2022 призначено до розгляду на 24.02.2022 на 11 годин 30 хвилин.
Розпорядженням керівника апарату суду від 23.02.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді Чередка А.Є.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.
24.02.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2022 на 11:00 годин.
24.03.2022 розгляд справи не відбувся.
Ухвалою апеляційного господарського суду розгляд справи призначено на 21.04.2022 на 10:30 годин.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 18.04.2022 постановлено провести судове засідання у справі призначене на 21.04.2022 на 10:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою апеляційного господарського суду від 21.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотань фізичної особи-підприємця Швець Тетяни Володимирівни та представника фізичної особи-підприємця Швець Тетяни Володимирівн про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні.
21.04.2022 оголошено в судовому засіданні перерву до 26.05.2022 на 11:30 годин в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
26.05.2022 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача (в режимі відеоконференції поза межами суду), які надали відповідні пояснення.
26.05.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
01.10.2012 між акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - постачальник) та фізичною особою - підприємцем Швець Тетяною Володимирівною (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №82 від 01.10.2012, за умовами п.1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 40,0кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Ціну договору визначено розділом 7. Облік електричної енергії та порядок розрахунків та Додатком 3 до договору "Порядок розрахунку".
Договір набирає чинності з 01.10.2012 і укладається на строк до 31.12.2012 (п.9.8 договору).
05.05.2020 представниками позивача здійснено перевірку відповідача за адресою: м.Синельникове, вул.Покровська, 3 (торгівельний комплекс "Караван"). В процесі перевірки виявлено порушення підпункту 3 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: виявлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії НІК 2301 АРК1 №0136045 фізичного поля від радіоелектронного пристрою, внаслідок чого спожита електрична енергія споживається та лічильником не дораховується. Для фіксації порушення в якості третьої сторони запрошено представника ЦФУДОР "Українського державного центру радіочастот". Виявлене порушення зафіксовано актом про порушення №023271 від 05.05.2020.
Фахівцями центральної філії Українського державного центру радіочастот здійснено фіксацію роботи незаконно діючого РЕЗ (НДП) з відповідними характеристиками на території, яка належить відповідачу та складено протокол №050520020/6485 від 05.05.2020 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП). Факт роботи незаконно діючого пристрою з частотою випромінювання 422,00МГц в безпосередній близькості від лічильника НІК 2303 АРП1, за адресою відповідача зафіксовано фахівцями Центральної філії українського державного центру радіочастот і знайшло відображення у Протоколі інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП) №050520020/6485 від 05.05.2020 та спектрограмі випромінювання РЕЗ.
Висновком експертного електротехнічного дослідження №11296 від 07.07.2020 підтверджено, що радіовипромінювач з характеристиками, що зазначені в протоколі №050520020/6485 від 05.05.2020 може впливати на достовірність обліку електричної енергії приладом обліку НІК 2301АП1 зав №0136045 або навіть повного блокування роботи цього мікроконтролеру.
05.05.2020 представниками позивача для усунення порушення проведено заміну приладу обліку та опломбовано, про що складено акт про усунення порушення "Правил користування електричною енергією" №126043 від 20.04.2018.
За результатами розгляду акта про порушення №023271 від 05.05.2020 комісією позивача прийнято рішення комісії енергопостачальника, оформлене протоколом №98 від 28.08.2020 засідання комісії по розгляду акту про порушення №023271 від 05.05.2020 про проведення нарахування згідно з пунктом №8.4.10 та за формулою №4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою від 14.03.2018 №312 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.12.2002, від 18.07.2019 №1529, потужність - 40кВТ; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - цілодобово; період нарахування з 05.05.2019 по 05.05.2020 на суму 497851,33 грн.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.ч.1,4 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до преамбули Закону України "Про електроенергетику" цим Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. Особливістю нормативно-правового регулювання електропостачання є наявність численних підзаконних нормативно правових актів, у т. ч. нормативно-технічних, якими визначається та деталізується порядок отримання та споживання електроенергії.
Стаття 1 Закону України "Про електроенергетику" визначає постачання електричної енергії як господарську діяльність, пов'язану з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.
Статтею ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").
За приписами ст.ст.56, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Станом на час виникнення спірних правовідносин, Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 втратили чинність, у зв'язку з прийняттям постанови Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії".
Правилами роздрібного ринку електричної енергії регулюються взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Згідно з підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п.2-4 ч.2 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
За приписами пункту 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).
Актом про порушення №023271 від 05.05.2020 за результатом перевірки виявлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії НІК 2301 АРК1 №0136045 фізичного поля від радіоелектронного пристрою, внаслідок чого спожита електрична енергія споживається та лічильником не дораховується. Для фіксації порушення в якості третьої сторони запрошено представника ЦФУДОР "Українського державного центру радіочастот".
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем повністю дотримано передбачений Правилами роздрібного ринку електричної енергії алгоритм дій щодо фіксації виявленого під час перевірки факту безоблікового користування споживачем електричною енергією; розгляд питання про нарахування обсягу та вартості безобліково використаної енергії здійснено з дотриманням всіх необхідних приписів законодавства.
Пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Згідно з підпунктами 12, 13 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) на споживача електричної енергії покладений обов'язок забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку.
Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Акт про порушення №023271 від 05.05.2020 підписано трьома представниками оператора системи та споживачем Швець Т.В.
Таким чином, господарським судом правомірно вказано, що Швець Т.В. є особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки і підписання ними акту, що відповідає вимогам пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.
Рішення комісії, оформлене протоколом №98 від 28.08.2020, з розгляду акта про порушення відповідачем в судовому порядку не оскаржувалось та є чинним.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" та її філії здійснює, зокрема, такі види діяльності, як здійснення заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад.
Порядком виконання робіт з виявлення та усунення дії джерел радіозавад у смугах радіочастот загального користування, що затверджено рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 19.04.2007 № 695 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.07.2007 за № 829/14096, передбачено, що: за результатами роботи станцій технічного радіоконтролю складається протокол інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ і ВП за формою, наведеною в додатку 5, який використовується для проведення подальших заходів щодо усунення дії джерел радіозавад (п.4.4 вказаного Порядку).
Відповідно до пункту 1.2 та 1.3 вказаного порядку РЧР- радіочастотний ресурс, ВП- Випромінювальний пристрій, РЕЗ радіоелектронний засіб, незаконно діючий РЕЗ, ВП (далі - НДП) - РЕЗ, ВП будь-якого призначення, що експлуатуються без передбачених законодавством дозвільних документів.
У разі, коли встановлено, що джерелом радіозавади є НДП УДЦР/Філія визначає місцезнаходження (адресу розміщення) НДП, складає протокол інструментальної оцінки характеристик виявленого НДП (п.4.9 порядку).
Ухвалою апеляційного господарського суду від 14.12.2021 витребувано у учасників справи докази наявності (відсутності) встановлення на даному типі та моделі лічильника електричної енергії НІК 2301 АРК1 №0136045 індикаторів фіксування зовнішнього впливу магнітного та радіочастотного випромінювання (технічний паспорт заводу-виробника тощо, в якому зазначено радіочастотна стійкість до 500 МГц або більше); витребувано у позивача докази обґрунтованості запрошення представника ЦФУДОР "Українського державного центру радіочастот" для проведення перевірки, документи на підтвердження повноважень спеціалістів ЦФУДОР на проведення таких досліджень, нормативне обґрунтування, запит позивача в ЦФУДОР.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем надані копію технічного паспорту лічильника, копію листа УДЦР з додатками з копією наказу від 28.12.2019 № 305, копію договору №06281-00 з вимірювання параметрів випромінювання радіоелектронних засобів від 05.04.2016, копію листа №19303/1001 від 28.04.2020, копію листа №ф12/35/794 від 15.05.2020.
Відповідачем на виконання вимог ухвали надано копію технічного паспорту лічильника, копію витягу ГОСТ 30207-94 (МЭК 1036-90).
З огляду на відсутність заперечень учасників справи, колегія суддів приймає надані учасниками справи додаткові докази.
Паспорт заводу-виробника на лічильник електричної енергії НІК 2301 АРК1 №0136045 свідчить про те, що цей лічильник не містить індикатор фіксування зовнішнього впливу магнітного та радіочастотного випромінювання.
Між позивачем та ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Центральної філії укладено договір №06281-00 з вимірювання параметрів випромінювання радіоелектронних засобів від 05.04.2016, за умовами якого замовник замовляє та зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується при участі замовника виконати роботи (надати послуги) по здійсненню заходів з вимірювання параметрів радіоелектронних засобів, випромінюючих пристроїв (інструментальної оцінки параметрів випромінювання з документальною фіксацією та оформленням параметрів випромінювання (спектограм та ін.) у встановленому законодавством України порядку.
Наказом начальника Центральної філії ДП "Український державний центр радіочастот" №305 від 28.12.2019 затверджено список працівників філії для виконання робіт з виявлення та усунення дії джерел радіозавад.
На виконання п.4.1 договору позивачем було направлено на адресу ЦФУДЦР лист-заявку №19303/1001 від 28.04.2020 про вжиття заходів щодо виявлення незаконно діючих радіоелектронних засобів.
За результатами проведеної перевірки виконавцем було складено протокол інструментальної оцінки незаконно діючих ВП.
Як вбачається з протоколу №05052020/6485 від 05.05.2020 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП), який складено фахівцями Держрадіочастотнагляду, виявлено наявність незаконно діючого РЕЗ (НДП), який знаходився за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Покровська, 3 (торговий комплекс "Караван") Р, з наступними характеристиками: частота випромінювання (МГц) 33,29-455,29, ширина смуги частоти випромінювання (МГц) 422,000, рівень сигналу (дБм) - 41,5. Максимальний рівень випромінювання зафіксовано біля силового кабелю вводу у торговий комплекс "Караван" за адресою: м.Синельникове, вул.Покровська, 3.
Інструментальна оцінка проведена представниками Центральної філії ДП "Український державний центр радіочастот" Сокотушко Д.І. та Костюченко І.В., які відповідно до наказу №305 від 28.12.2019 є уповноваженими особами з виконання робіт з виявлення та усунення дії джерел радіозавад.
Відповідно до висновку експертного електротехнічного дослідження №11296, складеного 07.07.2020 судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, радіовипромінювач з характеристиками, що зазначені в протоколі №05052020/6485 від 05.05.2020 може впливати на достовірність обліку електричної енергії приладом обліку НІК 2301АП1 зав №0136045, або навіть повне блокування роботи цього мікроконтролеру. Після припинення дії зовнішнього радіочастотного випромінювання на електронні компоненти приладу обліку НІК 2301 АП1 зав №0136045 він відновлює свою штатну роботу у повному обсязі та облікову спожиту енергію.
Вказаний висновок експертного електротехнічного дослідження було складено на замовлення АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".
Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі статтею 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Як вбачається з висновку експерта №11296 від 07.07.2020, поданого позивачем до суду першої інстанції, у ньому відсутня інформація про попередження експерта щодо кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та про те, що його підготовлено для подання до суду, тому такий висновок є недопустимим доказом.
Згідно з частинами першої, другої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Враховуючи заперечення відповідачки щодо існування впливу радіочастотного випромінювання РЕЗ на роботу приладу обліку НІК 2301 АП 1 зав.номер 0136045, апеляційний суд дійшов висновку, що для встановлення фактичних обставин справи, які входять до предмету доказування, наявна потреба у спеціальних знаннях судового експерта - фахівця електротехнічного профіля, який надасть висновок з відповідних питань, що було роз'яснено учасникам справи в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2022.
У судовому засіданні учасники справи висловились проти проведення у даній справі судової електротехнічної експертизи.
Відповідно до частини 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Колегія суддів вважає, що оскільки саме відповідач заперечує факт використання незаконного джерела радіозавад, і експертиза мала відповісти у тому числі на питання щодо існування впливу радіочастотного випромінювання РЕЗ на роботу приладу обліку НІК 2301 АП 1 зав.номер 0136045, а тому у відповідності до ч.4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції визнає встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза повинна бути призначена.
У вирішенні питання виявлення явних ознак втручання відповідачки в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників та доведеності факту впливу на лічильник електричної енергії радіочастотним випромінюванням радіочастотного пристрою, внаслідок чого спожита електрична енергія не враховувалась лічильником, колегія суддів враховує наступне.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення відповідачем положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме - виявлення явних ознак втручання відповідача в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників, вплив на лічильник електричної енергії НІК 2301 АРК1 №0136045 радіочастотним випромінюванням радіочастотного пристрою, внаслідок чого спожита електрична енергія не враховувалась лічильником, є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Наведене підтверджується: протоколом №05052020/6485 від 05.05.2020 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП), відповідно до якого фахівцями Держрадіочастотнагляду виявлено наявність незаконно діючого РЕЗ (НДП) з відповідними характеристиками, на території, яка належить відповідачці; актом про порушення №023271 від 05.05.2020; відмовою відповідачки видати радіочастотний випромінювач; актом про усунення порушення "Правил роздрібного ринку електричної енергії" № 023271 від 05.05.2020; відмовою відповідачки у проведенні електротехнічної експертизи; рішенням комісії, оформленим протоколом №98 від 28.08.2020.
В свою чергу відповідачкою не надано належних та допустимих доказів про те, що втручання в роботу електромереж могло статися і за випромінювання стаціонарної антени мобільного оператора (водафон) , яка розташована поруч з об'єктом, а також роботи імпульсивних приборів для боротьби з гризунами, мікрохвильової пічці, електрозварки або інших електроприводів у сусідів з різних боків.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржниці на неналежне повідомлення її судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, враховуючи таке.
Ухвалою господарського суду від 16.11.2020 позовну заяву акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до фізичної особи- підприємця Швець Тетяни Володимирівни прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
27.01.2021 господарським судом постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.02.2021.
Ухвалою господарського суду від 18.02.2021 розгляд справи відкладено до 25.03.2021.
Ухвалою господарського суду від 25.03.2021 розгляд справи відкладено до 26.04.2021.
Зазначені ухвали господарського суду надсилалися на адресу фізичної особи-підприємця Швець Т.В.: АДРЕСА_1 . Проте вказані поштові відправлення були повернути на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Отже, суд першої інстанції вчинив дії щодо належного повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи, шляхом направлення на її адресу відповідних ухвал суду, які не вручені з причин, що не залежать від суду.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема господарського суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
За відсутності в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, колегія суддів вважає, що неотримання відповідачкою поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв'язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованих поштових відправлень (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про витребування у позивача копії службової записки юрисконсульта Панової В.В. та витягу із журналу засідання комісії по розгляду актів від 28.08.2020, яке обґрунтоване посиланням на те, що Панова В.С. не була згодна з нарахуванням по акту №023271 від 05.05.2020 та підписала протокол та розрахунок з окремою думкою.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки зазначені відповідачкою документи не містять відомостей про підписання Пановою В.С. цих документів з окремою думкою.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.
4.5 Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Швець Тетяни Володимирівни відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 у справі №904/6062/20 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 08.06.2022.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді В.Ф.Мороз
А.Є.Чередко