номер провадження справи 12/12/22
14.03.2022 Справа № 908/3898/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/3898/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, б. 144)
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд.3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 112 240,71 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 30.12.2021 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"про стягнення 112 249,71 грн, з яких: 75 094,91 грн - інфляційні втрати та 37154,80 грн - 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 06.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3898/21, присвоєно справі номер провадження 12/12/22, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи задоволено, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачуне пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
26.01.2022 на адресу суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем невірно здійснено розрахунки інфляційних втрат та відсотків річних. Так, за розрахунком відповідача інфляційні втрати за жовтень-листопад 2021 року складають 74 971,94 грн. Також зазначає, що позивачем в порушення приписів постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 помилково включено до розрахунку відсотків річних дні внесення оплати відповідачем - 20.12.2021 та 22.12.2021.
Також відповідач заперечує проти попереднього розрахунку судових витрат, які ТОВ “ТД Одескабель” понесло і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Зазначає, що розрахунок очікуваних витрат у позовній заяві відсутній, позивачем не надано до позову копії договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також докази на їх підтвердження та докази сплати позивачем гонорару адвокату за надану правничу допомогу.
На підставі ч. 5 ст. 126 ГПК України відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач.
31.01.2022 від позивача через систему “Електронний суд” надійшла заява про збільшення позовних вимог. Зазначає, що 26.01.2022 відповідач повністю розрахувався із позивачем в частині основного боргу. Розрахунок здійснювався частинами протягом грудня 2021 року - січня 2022 року, у зв'язку з чим позивач збільшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 101 883,15 грн інфляційних втрат та 48 431,93 грн 3% річних.
Заява не суперечить приписам норм Господарського процесуального кодексу України, судом приймається, розглядаються позовні вимоги в редакції заяви про збільшення.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.03.2022.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2021 у справі № 908/2647/21 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” суму основного боргу у розмірі 4 391 515,00 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки продукції №87(1)21УК/53-121-01-21-1031 від 26.05.2021.
Після ухвалення даного рішення, відповідачем сплачено суму заборгованості, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- №22323 від 21.12.2021 на суму 18 751,03 грн,
- №22417 від 22.12.2021 на суму 500 000,00 грн,
- №22613 від 28.12.2021 на суму 139 636,17 грн,
- №22647 від 28.12.2021 на суму 7 920,00 грн,
- №22708 від 28.12.2021 на суму 19 800,00 грн,
- №22709 від 28.12.2021 на суму 93 989,40 грн,
- №22710 від 28.12.2021 на суму 48 000,00 грн,
- №22643 від 28.12.2021 на суму 108 119,80 грн,
- №22645 від 28.12.2021 на суму на суму 81 883,20 грн.
В заяві про збільшення позовних вимог позивач вказує, що відповідач повністю сплатив суму заборгованості 26.01.2022, проте доказів оплати суду не надано.
За порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасності та повноти оплати поставленої продукції позивачем нараховано інфляційні втрати за період жовтень-грудень 2021 року у розмірі 101 883,15 грн та 3% річних у сумі 38 841,56 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.
Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, а тому зобов'язаний здійснити оплату його вартості в строк, встановлений договором.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Обставини виконання сторонами умов договору поставки продукції №87(1)21УК/53-121-01-21-1031 від 26.05.2021 стали предметом дослідження Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2647/21.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факт порушення з боку відповідача зобов'язань щодо оплати вартості отриманої від позивача продукції на загальну суму 4 391 515,00 грн у визначений договором строк остаточно встановлено вищезазначеним рішенням.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 101 883,15 грн інфляційних витрат та 48 431,93 грн 3 % річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.
Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, в якому зазначено, що при застосуванні індексу інфляції потрібно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно необхідно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Оскільки заборгованість за договором боржником сплачено з простроченням, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його вірним, відтак позовні вимоги в частині стягнення суми 101 883,15 грн підлягають задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних суд зазначає наступне.
З розрахунку позивача вбачається, що нарахування 3% річних на суму заборгованості 4 372 763,97 грн здійснено за період 21.12.2021-22.12.2021, тобто за 2 дні. В той же час, відповідачем 22.12.2021 було здійснено часткове погашення заборгованості, відтак 3% річних мають нараховуватися лише на 1 день 21.12.2021.
Крім того, при нарахуванні 3% річних на суму 3 872 763,97 грн позивачем застосовано період з 23.12.2021 по 25.01.2022 (34 дні). В той же час, відповідачем 28.12.2021 здійснено часткове погашення заборгованості, відтак нарахування має здійснюватися за період з 23.12.2021 по 27.12.2021.
Що стосується нарахування відсотків річних на решту заборгованості (періоди з 05.01.2022 по 25.01.2022 із зазначенням зменшуваної суми заборгованості), суд зазначає, що позивачем не надано жодного документу про оплату відповідачем заборгованості після 28.12.2021, що унеможливлює перевірку правильності нарахування відсотків річних та визначення періодів їх нарахування.
За викладених обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 36 240,87 грн.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, б. 144, ідентифікаційний код 30332681) інфляційні втрати у сумі 101 883,15 грн (сто одна тисяча вісімсот вісімдесят три гривні 15 коп.), 3% річних у сумі 36 240,87 грн (тридцять шість тисяч двісті сорок гривень 87 коп.), витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 085,90 грн (дві тисячі вісімдесят п'ять гривень 90 коп.), видавши наказ.
3. В інший частині позову відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано 10.06.2022 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.