номер провадження справи 18/29/22
02.06.2022 справа № 908/503/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/503/22
за позовом приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вул. Левченка, 1, м. Маріуполь, Запорізька область, 87504)
до відповідача акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035)
про стягнення 171538,91 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” 171538,91 грн., які складаються з: 153688,93 грн. заборгованості за договором поставки № 717 від 20.03.2018 та 17849,98 грн. 3% річних.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 717 від 20.03.2018 щодо сплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості та нарахованих за порушення зобов'язання 3% річних. Позивач відзначив, що у відповідності із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на статті 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, статті 193, 230 ГК України. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем включено 10352,04 грн. витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані в порядку ст. 129 ГПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 справу № 908/503/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 10.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/503/22, присвоєно справі номер провадження 18/29/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/503/22 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення копію ухвали суду про відкриття провадження у справі вручено повноважному представнику відповідача 21.03.2022.
Від відповідача 13.04.2022 (конверт датований 05.04.2022, в межах визначеного судом строку) надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, в якому відповідач проти визначеного позивачем розміру витрат на правову допомогу заперечив та вказав на його необ'єктивність.
Також від відповідача 13.04.2022 надійшла заява про застосування позовної давності за позовом. Посилаючись на те, що строк позовної давності щодо стягнення позивачем заборгованості за специфікацією № 2 до договору сплив у травні 2021 року, відповідач просив в позові відмовити.
Від позивача відповідей на клопотання та заяву відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/503/22 дозволяють здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, а також запровадження воєнного стану на території України та ведення бойових дій на території Запорізької області, рішення прийнято без його проголошення - 02.06.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (Постачальником, позивачем у справі) та публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” (Покупцем, відповідачем у справі) 20.03.2021 укладений договір поставки № 717 (далі - Договір).
Додатковою угодою № 1 від 14.05.2018 преамбулу договору поставки № 717 від 20.03.2018 викладено у новій редакції, якою змінено назву Покупця на акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів”.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю продукцію коксохімічного виробництва (надалі по тексту - товар або продукція) у відповідності із асортиментом, якістю, строками, в об'ємі, по цінам та на умовах, передбачених у Специфікаціях до даного договору, що є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити на умовах даного договору. Витрати по перевезенню (залізн. тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення відносяться на Постачальника, якщо інше не передбачене Специфікаціями.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов'язується, зокрема, здійснити поточні поставки Товару, обумовленого в Специфікаціях до цього договору, на умовах СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (згідно правил ІНКОТРЕМС-2010), якщо інші умови поставки не визначені Специфікаціями до цього Договору.
Перехід від Постачальника до Покупця права власності на товар та ризик випадкового знищення товару відбувається з дати здачі товару першому перевізнику/експедитору для доставки Покупцю (Вантажоотримувачу) залізничним транспортом, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній.
Згідно із п. 2.2. Договору Покупець зобов'язується, зокрема, прийняти та оплатити товар, на умовах, визначених у договорі.
Під поточними поставками в ході виконання даного договору розуміється поставка запланованого об'єму товару у відповідності із підписаною Специфікацією (п. 2.3 Договору).
Згідно із п. 3.2 Договору загальна сума договору складає суму в національній валюті України, визначеною як суму поставленого товару по всім Специфікаціям до даного договору.
Пунктом 3.6 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату товару, що постачається, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 30-ти календарних днів з дати поставки товару (дата Акта приймання-передачі).
За визначенням п. 5.1.2 Договору, вміст вологи, вказаний у звіті нейтральної контрольної організації ІП «СЖС Україна», визначеного при вихідному контролі якості у Вантажовідправника є підставою для визначення кількості Товару з врахуванням п. 5.3.
Відповідно до 5.3 Договору Покупець здійснює приймання товару за кількістю на підставі залізничних накладних у відповідності із Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 зі змінами та доповненнями та СОУ МПП 75.160-323:2010. У випадку виявлення нестачі товару виклик представника вантажовідправника та Постачальника обов'язковий.
Пунктом 5.4 Договору визначено, що суха вага Товару у Покупця визначається на підставі результатів провіски з врахуванням долі загальної вологи, визначеної у вантажовідправника та вказаної у звіті про інспекцію якості товару, вказаного в п. 5.1.2.
У випадку, якщо вага товару у вологому стані, визначена при зважуванні на станції призначення, відрізняється від ваги у провізних документах не більше, ніж 2,0 % від ваги нетто у вагоні по залізничній накладній (сумарний розмір похибки ваг та природної втрати товару), товар вважається прийнятим за кількістю згідно перевізних документів (залізничної накладної). При цьому, якщо буде виявлено розбіжності при зважуванні Товару з даними товаросупровідних документів в розмірі, що перевищує 2,0 % від ваги нетто, відшкодуванню підлягає тільки та кількість, яка перевищує 2,0 % від ваги нетто (нестачі відшкодовуються за відрахуванням франшизи - 2,0%).
У відповідності до п. 8.1 Договору за невиконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несіть відповідальність в порядку та умовах, передбачених діючим законодавством України.
Згідно з п. 9.5 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, і відповідно, по грошових розрахунках, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами, на виконання умов Договору підписана Специфікація № 2 від 02.04.2018, п. 2 якої передбачені наступні умови поставки товару: СРТ залізнична станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року.
Відповідно до п. 3 Специфікації базова ціна на умовах поставки СРТ складає еквівалент 337,50 доларів США/тонну сухої ваги без врахування ПДВ в національній валюті України за курсом НБУ, який діяв на дату оплати.
Ціна, вказана в специфікації, розрахована по курсу НБУ долара США станом на 02.04.2018 - 26,307046 грн. і складає 8878,63 без врахування ПДВ.
Первинні документи (рахунки), оформлюються за датою відвантаження, вказаної в залізничній накладній, за ціною за 1 т товару в безводній вазі без врахування ПДВ, з переведенням базової ціни за офіційним курсом гривні до долару США, встановленому Національним банком України, станом на 00:00 годин дати відвантаження товару.
У випадку зміни ціни товару на дату оплати, а також при корегуванні ціни згідно п.5.2.3 Договору, Постачальник виставляє Покупцю корегувальні рахунки и розрахунки корегування до податкових накладних.
Пунктом 4 Специфікації встановлені умови оплати: Покупець здійснює оплату товару, що постачається, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника впродовж 30 (тридцяти) календарних днів від дати прибуття товару на ст. Запоріжжя-Ліве, оплата здійснюється на підставі оригіналів первинних документів.
Покупець здійснює оплату за поставлений товар виходячи з перерахунку базової ціни в доларовому еквіваленті в національну валюту України за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату здійснення такого платежу (платежів), передбачених умовами специфікації к договору.
Позивач, на виконання умов Договору та Специфікації № 2 здійснив поставку товару в квітні 2018 року:
- згідно рахунку № 91975979 від 06.04.2018 року, що підтверджується залізничною накладною: № 49121031 (вагони № 61605275, 61077533 сертифікат якості № 20724; вагони № 63378962, 61079307 посвідчення якості № 20050);
- згідно рахунку № 91974811 від 12.04.2018 року, що підтверджується залізничними накладними: № 49218779 (вагон № 60917333, сертифікат якості № 20074), № 49218761 (вагон № 60460243, сертифікат якості № 20074);
- згідно рахунку № 91975887 від 14.04.2018 року, що підтверджується залізничною накладною: № 49248644 (вагони № 55276091, 56557580 сертифікат якості № 20083, вагони № 53522462, 52293602. 60724622, 63129621, 62111265. сертифікат якості 24918).
Вага товару у вологому стані, визначена при зважуванні на станції призначення, не відрізнялася від ваги у провізних документах більше ніж на 2,0% від ваги нетто у вагоні по залізничній накладній. Отже, товар повинен був бути прийнятий відповідачем за кількістю згідно перевізних документів та виходячи з вмісту вологи, вказаного у звіті нейтральної контрольної організації ІП «СЖС Україна», визначеного при вихідному контролі якості у Вантажовідправника та оплачений в повному обсязі.
Товар прийнятий відповідачем за актами прийому-передачі № 91975979 від 06.04.2018 на суму 1651920,18 грн., № 91974811 від 12.04.2018 на суму 837091,50 грн., № 91975887 від 14.04.2018 на суму 2872821,92 грн.
Акти прийому-передачі підписані повноважними представниками сторін без зауважень.
Позивачем згідно умов Договору виставлено відповідачу рахунки-коригування №92000823 від 15.05.2018 на суму 6509,00 грн., № 92015428 від 25.05.2018 на суму 5679,01 грн., № 92021561 від 31.05.2018 на суму 15971,78 грн.
Грошове зобов'язання з оплати отриманого товару відповідачем виконано частково, станом на час звернення до суду заборгованість відповідача за отриманий товар згідно Специфікації № 2 до договору становить 153688,93 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
При цьому, підписання покупцем актів прийому-передачі, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Долучені до матеріалі справи акти прийому-передачі, на підставі яких виникла заборгованість відповідача за Договором, підписані з боку Покупця без зауважень.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Виходячи з умов п. 3.6 Договору та п. 4 Специфікації № 2 - оплата за поставлений товар - 30 календарних днів з дати поставки товару (прибуття на ст. Запоріжжя-Ліве).
Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару у визначений у Договорі строк в повному обсязі не здійснив, що відповідачем не заперечується.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманої продукції у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови Договору в частині оплати вартості поставленого товару у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 153688,93 грн.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 17849,98 грн. 3% річних.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 11.05.2018 по 16.05.2021 (по кожному окремо рахунку з урахуванням дат часткової оплати), за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, суд визнав, його правильним. До стягнення підлягає 17849,98 грн. 3% річних, як і визначено позивачем.
Відносно заяви відповідача про застосування до вимог позивача наслідків спливу позовної давності суд зазначає наступне.
Згідно ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Спірні правовідносини виникли з травня 2018 року, позивач заявляє позовні вимоги про стягнення заборгованості за отриманий товар, кінцевий строк оплати за який припадає на період 10.05.2018 - 17.05.2018.
Суд враховує, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане, тому обчислення позовної давності слід здійснювати на 10.05.2018 - 17.05.2018, відповідно, сплив позовної давності припадає на 10.05.2021 - 17.05.2021.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про захист порушеного права 18.02.2022 (згідно відмітки відділення поштового зв'язку на конверті).
Наслідки спливу позовної давності регламентовані нормами ст. 267 Цивільного кодексу України. Так, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Тобто, сплив позовної давності не припиняє право на пред'явлення позову, а припиняє право на його задоволення, виключає можливість здійснити в примусовому порядку саме порушене суб'єктивне право.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (назва в редакції, чинній на дату прийняття) від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 по 03.04.2020 на території України встановлено карантин. В подальшому термін його дії неодноразово продовжувалася, наразі діє адаптивний карантин і прогнозувати час його скасування доволі складно. Запровадження карантинних заходів обумовило внесення змін до норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ (набрав чинності з 02.04.2020) Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Початок карантину, у зв'язку з розповсюдженням коронавірусної хвороби, на території України датується 12.03.2020, отже, якщо закінчення строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості та сум процентів, передбачених ст. 625 ЦК України, припадає на період з 02.04.2020 по даний час, відповідно, строк позовної давності за такими вимогами не вважається пропущеним та продовжується на строк дії зазначеного карантину, який на даний час не припинив свою дію.
За встановлених судом обставин, підстави для застосування позовної давності у суду відсутні, тому у задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд відмовляє.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач доводи позивача не спростував та не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10352,04 грн., які зазначені позивачем в орієнтовному розрахунку судових витрат, судом не розподіляються, оскільки відповідних документів на понесення цих витрат суду не надано.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 00186542) на користь приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вул. Левченка, 1, м. Маріуполь, Запорізька область, 87504; ідентифікаційний код 00191129) 153688,93 грн. (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім грн. 93 коп.) основного боргу, 17849,98 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 98 коп.) 3% річних та 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 07.06.2022.
Суддя В.В. Левкут