Україна
15 липня 2010 р. справа № 2а-13983/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12-45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шальєвої В.А.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Химич М.В.
за участю представника позивача Захарова Ю.Ю.
представників відповідача Данилюк Ю.В., Молчанова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва” м. Маріуполь Донецької області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Комунальне підприємство „Міське управління капітального будівництва” м. Маріуполь Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Маріупольським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом була проведена ревізія коштів субвенції, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, в тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів за 2008 рік та ревізія фінансово-господарської діяльності за період з 01.05.2008 р. по 31.01.2009 р. За наслідками ревізії органом контрольно-ревізійної служби був складений акт № 05-931/026 від 20.03.2009 р., на підставі якого була прийнята вимога від 07.04.2009 р. № 25-01-34/1003, якою, зокрема, вимагалось відшкодувати суми незаконних витрат по оплаті праці шляхом утримання із заробітної плати або внесення сум до каси підприємства особами, яким здійснено зайву оплату, за їх згодою або за рахунок винних осіб внаслідок нарахування та виплати працівникам підприємства премії до Дня будівельника, яка не передбачена колективним договором, на загальну суму 7,84 тис. грн.
Позивач вважає зазначену вимогу незаконною, посилаючись на те, що наказ начальника підприємства № 11 від 05.08.2008 р. про преміювання був узгоджений з представником трудового колективу. Відповідальність за порушення Закону України „Про колективні договори і угоди” настає у разі порушення або невиконання зобов'язань за колективним договором з боку власника або уповноваженого ним органа чи профспілки. В даному випадку не мали місце такі порушення.
Позивач також вважає, що оскільки колективним договором на передбачена можливість преміювання робітників підприємства до Дня будівельника, прийняття наказу про преміювання не порушує норм (зобов'язань) колективного договору.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 07.04.2009 р. № 25-01-34/1003 про усунення виявлених ревізією порушень в частині відшкодування сум незаконних витрат по оплаті праці шляхом утримання із заробітної плати або внесення сум до каси підприємства особами, яким здійснено зайву оплату, за їх згодою, або за рахунок винних осіб внаслідок нарахування та виплати працівникам підприємства премії до Дня будівельника, яка не передбачена колективним договором, на загальну суму 7,84 тис. грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що в ході ревізії було встановлено здійснення зайвих витрат на оплату праці працівникам підприємства внаслідок преміювання до Дня будівельника у 2008 р. Такий вид преміювання не передбачений колективним договором, який діяв на той час на підприємстві. Крім того, відповідач просить застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду, передбачені ст. 100 КАС України. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач Комунальне підприємство „Міське управління капітального будівництва” зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 25.09.1992 р. (а.с. 135), відповідно до статуту (а.с. 129-134) є правонаступником державного підприємства „Управління капітального будівництва Маріупольського міськвиконкому”, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 04011733 (а.с. 136).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Позивач КРУ в Донецькій області діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001 р. Маріупольський об'єднаний контрольно-ревізійний відділ є підрозділом КРУ у Донецькій області.
Маріупольським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом була проведена ревізія коштів субвенції, виділених з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, в тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів за 2008 рік та ревізія фінансово-господарської діяльності за період з 01.05.2008 р. по 31.01.2009 р. в Комунальному підприємстві „Міське управління капітального будівництва”, за наслідками якої був складений акт № 05-931/0 від 20.03.2009 р. (а.с. 7-77).
Зокрема, ревізією встановлено порушення умов колективного договору Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва”, який затверджений на загальних зборах трудового колективу протоколом від 30.01.1997 р. № 1 та зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 25.02.1997 р. за № 151, внаслідок нарахування та виплати премії до Дня будівельника, яка не передбачена колективним договором, на загальну суму 7,84 тис. грн. за період з 01.08.2008 р. по 31.08.2008 р.
На підставі акту ревізії Маріупольським ОКРВ позивачу Комунальному підприємству „Міське управління капітального будівництва” пред'явлено вимогу № 25-01-34/1003 від 07.46.2009 р. про усунення порушень, в якій орган контрольно-ревізійної служби, зокрема, вимагає від позивача відшкодувати суми незаконних витрат по оплаті праці шляхом утримання із заробітної плати або внесення сум до каси підприємства особами, яким здійснено зайву оплату, за їх згодою, або за рахунок винних осіб (а.с. 102-106).
Суд вважає зазначену вимогу в оскаржуваній частині такою, що відповідає вимогам діючого законодавства, з наступних підстав.
Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Перелік основних функцій Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі визначений у статті 8 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, зокрема, підрозділи контрольно-ревізійної служби виконують такі функції: проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Отже, до повноважень органів контрольно-ревізійної служби входить ревізія фінансово-господарської діяльності, складовою частиною якої є ревізія дотримання законодавства при нарахуванні та виплати заробітної плати.
Судом встановлено, що наказом начальника КП „Міське управління капітального будівництва” № 11 від 05.08.2008 р. були премійовані робітники підприємства до Дня будівельника у 2008 р. (а.с. 107). Наказ був погоджений з представником трудового колективу. Загальна сума преміювання склала 7840 грн.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами, визначаються Законом України „Про оплату праці”.
Як встановлено ст. 2 цього Закону, премія входить до структури заробітної плати, вона входить до структури додаткової заробітної плати, або є іншою заохочувальною виплатою.
Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
Згідно зі ст. 15 Закону форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Аналогічні вимоги містяться й у Кодексі законів про працю України, відповідно до частин 2 та 3 ст. 97 якого, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Відтак, саме колективним договором повинні бути передбачені умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.
Колективним договором Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва”, який був затверджений на загальних зборах трудового колективу протоколом від 30.01.1997 р. № 1 та зареєстрований виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 25.02.1997 р. за № 151, не передбачена можливість преміювання робітників позивача до свят, в тому числі, й до Дня будівельника (а.с. 108-115, 122, 123, 125-126).
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про колективні договори і угоди” умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Положенням про преміювання робітників позивача (а.с. 119) передбачено три випадки преміювання: ювілейні дати народження, преміювання ветеранів Великої Вітчизняної війни до Дня Перемоги, виконання робіт на незакріпленій дільниці у разі відсутності робітника з поважних причин. Отже, Положенням про преміювання також не передбачено преміювання робітників підприємства до свята - Дня будівельника.
Сукупність зазначених обставин дає суду підстави для висновку, що преміювання працівників КП „Міське управління капітального будівництва” до Дня будівельника у 2008 р. було здійснено з порушення вимог Закону України „Про оплату праці”, Кодексу законів про працю України” та умов колективного договору.
Відтак, вимога органу контрольно-ревізійної служби в частині зобов'язання позивача відшкодувати суми незаконних витрат по оплаті праці є обґрунтованою.
Викладене дає суду підстави для висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувану вимогу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладених обставин суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Комунального підприємства „Міське управління капітального будівництва” м. Маріуполь Донецької області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.
Повний текст постанови виготовлений 20 липня 2010 р.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шальєва В.А.