Україна
05 липня 2010 р. справа № 2а-10975/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Скокіні О.Л.
за участю:
представника позивача - Лобата О.В.
представника відповідача - Анушкевич О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу ,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач знаходиться на податковому обліку в Макіївській ОДПІ та має податковий борг з земельного податку та орендній платі за землю у сумі 523536, 76 грн. Відповідачем податковий боргу у добровільному порядку не був погашений, тому позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом. Просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом зі у розмірі 523536,76 грн.
Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість земельного податку та орендній платі за землю у розмірі 241 764,58 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги у сумі 241 764,58 грн. визнав.
Згідно ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізував матеріали справи, встановив.
В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач - Макіївська ОДПІ є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Відповідач знаходиться на податковому обліку в Макіївській ОДПІ, як платник податків.
Відповідно статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податковий борг відповідача з земельного податку та орендній платі за землю виник внаслідок самостійного подання податкових розрахунків з визначенням податкових зобов'язань, але не сплачених у встановлені законом строки.
Заборгованість підтверджуються розрахунком суми позову, що наявний в матеріалах справи, а також рішенням № 12937/1024-013 від 22.05.2009 року, розрахунками № 200, 252 від 22.01.2008 року та уточнюючим розрахунком № 26504 від 17.09.2009 року.
Відповідно до п.3 ст.9 Закону України №1251-Х11 від 25.06.1991 р. «Про систему оподаткування» ст.17 Закону України №2535-Х11 від 03.07.1992р. «Про плату за землю», ст.2 Бюджетного кодексу України, боржник повинен сплачувати суми податків і зборів у встановлені законом строки до бюджетів і державних цільових фондів.
Відповідно до вимог п.п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності самостійне узгоджене платником податків або узгоджене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання є податковим боргом.
Відповідно до п. 6.2. ст. 6 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивачем на адресу відповідача були спрямовані перша податкова вимоги № 1/168 від 07.05.2003 року та друга № 2/270 від 22.07.2003 року, які відповідач отримав 09.06.2003 року.
Зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду із цим позовом.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.
Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обов'язку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» заборгованість перед місцевим бюджетом по сплаті земельного податку у розмірі 238 221 (двісті тридцять вісім тисяч двісті двадцять одна)грн., 74 коп. (р/р 33212811700068, код платежу 13050100, банк отримувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО банку 3468673), та орендній платі за землю у сумі 3542 (три тисячі п'ятсот сорок дві)грн.,84 коп., (р/р 33210812700068, код платежу 13050200, банк отримувач ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО банку 34686736).
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 5.07.2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галатіна О.О.