"15" липня 2010 р. Справа № 9/332-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Горбачовій О.А.
за участю представників сторін:
позивача -Єфименко Л.І., дов.№юр-548 від 01.12.2009 р. (копія у справі)
відповідача - Глазунова Д.В., дов.№30/301 від 28.12.2009 р. (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(вх. №896С/2-5)
на рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2010 р. по справі №9/332-09
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м.Охтирка Сумської області
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Охтирка Сумської області
про стягнення 3925629,20 грн., -
встановила:
Позивач, ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»НАК «Нафтогаз України»про стягнення 3915973,38 грн. заборгованості за надані послуги по транспортуванню природного газу за 2007 рік, 3% річних в сумі 9655,82 грн., 25500,00 грн. -державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Пізніше, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»НАК «Нафтогаз України»3915973,38 грн. -заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, 3% річних в сумі 29611,20 грн., 78319,47 грн. -інфляційних витрат, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним використанням грошових зобов'язань та 216161,75 грн. пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, 25500,00 грн. у відшкодування державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.03.2010 року (суддя Лущик М.С.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»НАК «Нафтогаз України»на користь ВАТ «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»3915973,38 грн. -заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, 3% річних в сумі 29611,20 грн., 78319,47 грн. -інфляційних витрат, 24199,99 грн. -державного мита та 223,96 грн. -витрат ні інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову -відмовлено.
Відповідач, ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»НАК «Нафтогаз України», з рішенням суду першої інстанції частково не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування в частині стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»НАК «Нафтогаз України»на користь ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»3915973,38 грн. -заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, 3% річних в сумі 29611,20 грн., 78319,47 грн. -інфляційних втрат, 24199,99 грн. -державного мита та 223,96 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Прийняти нове рішення, яким стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»НАК «Нафтогаз України»на користь ВАТ «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»765302,36 грн. -заборгованості за надані послуги з транспортуванню природного газу, 4590,00 грн. -державного мита та 42,48 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, невідповідності висновків та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач, «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити оскаржуване рішення господарського суду Сумської області без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу -без задоволення.
В день судового засідання 15.07.2010 р. позивач надав додаткові пояснення по справі, в яких підтвердив позицію, наведену у запереченнях на апеляційну скаргу.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, на протязі 2004-2007 років, ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»(позивач) надавало ВАТ «Сумигаз»(відповідач) послуги по транспортуванню природного газу для потреб населення та для власних потреб та виробничо-технологічних витрат і втрат відповідача.
Надання послуг по транспортуванню природного газу відповідачу підтверджується двосторонніми актами подачі-прийому про транспортованого до газорозподільних станцій газу, які протягом 2004-2007 р. щомісячно підписувались представниками позивача та відповідача і скріплювались печатками. При цьому, факт отримання послуг по транспортуванню природного газу від позивача відповідачем не заперечується.
За надані послуги з транспортування газу відповідачу протягом 2004-2007 років нараховувалася оплата за тарифом на транспортування природного газу по внутрішньопромислових трубопроводах у розмірах, визначених Національною комісією з регулювання електроенергетики України для територіальних управлінь магістральних трубопроводів.
Згідно даних актів приймання-передачі газу для подальшого транспортування протягом 2004-2007 років позивачем було надано відповідачу послуги по транспортуванню 461,114 тис. мЗ природного газу вартістю 13 903 262, 01 грн. (т. 1 а.с. 24-61)
Щомісячно позивач надсилав відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг, в яких зокрема зазначалася кількість протранспортованого газу, вартість послуги за 1т.м.куб та сума належна до сплати із зазначенням періоду, на який нарахована сума до оплати, копії яких було додано до позовної заяви (т.1 а.с. 62-83)
Претензій до позивача як до виконавця з боку відповідача щодо кількості або якості послуг протягом спірного періоду заявлено не було, що підтверджується матеріалами справи.
Взаємовідносини сторін по даному спору не були врегульовані умовами договорів на надання послуг, хоча укладення таких договорів та відповідно надання послуг з транспортування природного газу в даних взаємовідносинах є обов'язковим, що доведено матеріалами справи і не заперечується відповідачем, оскільки при невиконанні позивачем транспортування газу для відповідача, неможливе забезпечення природним газом потреб населення певного регіону Сумської області та потреб ВАТ «Сумигаз».
Крім того, матеріалами справи підтверджується, зокрема переддоговірною перепискою за 2004-2007 роки, що відповідач безпідставно ухилявся від укладення договорів на надання послуг з транспортування газу на 2004-2007, проте послуги продовжували надаватися на бездоговірній основі (т. 1 а.с. 84-99).
Обов'язковість укладення відповідачем ВАТ «Сумигаз»договорів на транспортування всього обсягу природного газу також передбачається розпорядженням НКРЕ України №10-р від 21.09.2005 р. «Про усунення порушень Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з постачання природного газу за врегульованим тарифом із транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами ВАТ «Суми газ»».
Договори на надання послуг з транспортування газу для ВАТ «Суми газ»на 2008 та на 2009 роки були укладені примусово, через судові рішення.
Відповідачем ВАТ «Сумигаз»систематично не виконувались в повному обсязі розрахунки за фактично отримані від позивача послуги з транспортування, постійно розраховування здійснювались частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у значному розмірі. Крім того, при перерахуванні коштів відповідач не зазначав період за який саме проводить розрахунок, а лише вказував призначення платежу - за послуги з транспортування газу.
Позивач, враховуючи те, що заборгованість протягом вказаного періоду існувала постійно, отримувані від відповідача кошти спрямовував на погашення заборгованості попередніх періодів починаючи з 01.01.2004 р., в результаті чого непогашеною відповідачем за надані послуги за період з січня 2007 року по 31 грудня 2007 року залишилась заборгованість в розмірі 3 915 973,38 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до статті 537 цього ж Кодексу у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Так, позивач, ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз», враховуючи положення вищезазначених статей ЦК України, вважає, що за відсутності врегульованого договором порядку розрахунків за надані послуги, цілком правомірно зараховував отриманні від відповідача кошти в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів
Про існування заборгованості відповідача перед позивачем саме за 2007 рік свідчить також Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України №1268 від 06.11.2008 р. «Про накладення штрафу на ВАТ «Сумигаз»за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом та Ліцензійних умов, провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу та щодо усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом», якою відповідачу було вказано на .допущені ним порушення Ліцензійних умов, в т. ч в частині невиконання фінансових зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги з транспортування природного газу з НГВУ «Охтирканафтогаз «ВАТ «Укрнафта»за 2007 рік.
Вказаною Постановою НКРЕ на ВАТ «Сумигаз»було накладено штраф та зобов'язано до 31.03.2009 року усунути порушення п.2.3 Ліцензійних умов з постачання в частині виконання в повному обсязі фінансових зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані послуги з транспортування природного газу за 2007 рік з НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта».
Але, вказане зобов'язання з боку відповідача у вказані терміни виконано не було і залишається невиконаним до даного часу.
Позивач, з метою врегулювання спору в досудовому порядку, 19.10.2009 р. направив на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, вимогу про проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу в сумі 3 915 973,38 грн., яку відповідач залишив без реагування та відповіді (т. 1 а.с.100).
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів, цивільного законодавства.
Проте, незважаючи на існування всіх передумов для виконання зобов'язання, відповідач зобов'язання не виконав і продовжує не виконувати.
Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано, з урахуванням наявних матеріалів справи та норм чинного законодавства, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ВАТ «Сумигаз»основної заборгованості за надані послуги з транспортування газу в сумі 3 915973,38 грн.
Що стосується твердження відповідача щодо порушення позивачем нормативно врегульованої системи проходження та зарахування коштів, затверджену Постановою НКРЕ №759 від 12.07.2000 року «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств», то колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача є хибними, оскільки підприємство позивача не відноситься до суб'єктів господарювання, на яких розповсюджується її дія, що підтверджується наступним.
Так, відповідно до п.1 вказаної Постанови, Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газорозподільних, газопостачальних підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.
Згідно п.1.3 Алгоритму газотранспортне підприємство - це суб'єкт господарювання, що здійснює транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами та його зберігання з використанням об'єктів газотранспортної системи, які перебувають у його власності чи користуванні.
В даному випадку, позивач - ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»надає послуги відповідачу - ВАТ «Суми газ»з транспортування природного газу по власних внутрішньопромислових газопроводах до газорозподільчих станцій та передає газ для подальшого транспортування споживачам, та не являється газотранспортним підприємством у розумінні наведеному в п.1.3 Алгоритму, оскільки ВАТ «Укрнафта»є газовидобувним підприємством.
Крім того, в своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що господарський суд не прийняв до уваги того факту, що на виконання вимог щомісячних постанов НКРЕ України «Про затвердження нормативів відрахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ВАТ «Сумигаз», які надійшли від населення 2007 року»відповідач зі свого поточного рахунку протягом 2007 року відраховував кошти саме за послуги, отримані в 2007 році, а позивач не мав права зараховувати отримані кошти в погашення існуючої заборгованості.
Проте, відповідно до п.3.1. Алгоритму, НКРЕ України дійсно затверджує норматив розподілу коштів, що надходять на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання газопостачального підприємства, але розподіл коштів при цьому розраховує газопостачальне підприємство, в даному випадку ВАТ «Сумигаз», і подає на затвердження в НКРЕ. Позивач ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»ніяким чином не погоджувало своє включення до даних розрахунків і постанов НКРЕ не отримувало.
Крім того, із змісту щомісячних постанов НКРЕ «Про затвердження нормативу відрахування коштів...»не вбачається за який саме період повинна бути погашена кредиторська заборгованість. В даних постановах є лише розподіл коштів, які протягом місяця надійдуть на спеціальний рахунок газопостачальної організації у відсотках, а вказівка на порядок їх зарахування, у постановах не вказується.
Таким чином, зважаючи на той факт, що підприємство позивача не відноситься до осіб, на яких поширюється дія Постанови №759, застосування її норм для визначення порядку та строків проведення розрахунків за надані послуги з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами, є безпідставним.
Стосовно стягнення з підприємства відповідача інфляційних витрат, 3% річних, колегія суддів зазначає слідуюче.
Так, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, наданого до позовної заяви, розмір 3% річних складає 29611,20 грн., інфляційних втрат 78319, 47 грн.
Крім основної суми боргу, 3% річних та інфляційних нарахувань, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 216 161,75 грн. Але суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, зважаючи на те, що договорів між сторонами укладено не було, в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення пені - відмовив, і рішення ані позивачем, ані відповідачем у вказаній частині не оскаржується.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Твердження ВАТ «Сумигаз», викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, що не підтверджені документально та спростовуються наявними у справі доказами.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 22, 33, 36, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ВАТ «Сумигаз»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2010 року по справі №9/332-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя