"20" липня 2010 р.Справа № 9/91/09
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Брюханов А.А., наказ № 9-0 від 16.05.2005 р.;
Українець О.В., дов. № 28/3 від 20.01.2010 р.
від відповідача: не з'явився
від органа оскарження: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі по тексту -ДВС)
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.05.2010 р.
по справі № 9/91/09
за позовом Закритого акціонерного товариства „АКТОН” (далі по тексту -ЗАТ „АКТОН”)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Клуб Континент” (далі по тексту -ТОВ „Клуб Континент”)
про виселення із нежилого приміщення
орган оскарження: Ленінський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.09.2009 р. позов ЗАТ „АКТОН” задоволено, відповідача ТОВ „Клуб Континент” -виселено із нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 84А.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 р. рішення суду залишено без змін.
18.12.2009 р., на виконання вказаного рішення, господарським судом Миколаївської області видано наказ.
18.02.2010 р. Ленінським відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним фактичним виконанням.
19.04.2010 р. ЗАТ „АКТОН” звернулося до господарського суду Миколаївської області зі скаргою в порядку ст. 121-1 ГПК України про визнання недійсною постанови про закінчення виконавчого провадження та про зобов'язання ДВС вчинити виконавчі дії.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.05.2010 р. по справі № 991/09 (суддя Філінюк І.Г.) задоволена скарга ВАТ „АКТОН” на дії ДВС, визнано постанову від 18.02.2010 р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Миколаївської області про виселення ТОВ „Клуб Континет” -недійсною та зобов'язано Ленінський відділ державної виконавчої служби вчинити виконавчі дії, передбачені ЗУ „Про виконавче провадження”.
Ухвала суду вмотивована порушенням державним виконавцем приписів ст. ст. 5, ч.ч. 1, 3, 28, 35 ЗУ „Про виконавче провадження”.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Ленінський відділ ДВС Миколаївського міського управління юстиції звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на те, що судом першої інстанції ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та з порушенням Закону України „Про виконавче провадження”.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду з0алишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи відзиву та вважають, що ухвала суду прийнята з додержанням законодавства.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала про прийняття апеляційної скарги та про призначення справи до розгляду направлена за адресою, вказаною в матеріалах справи, що є належним повідомленням відповідача про час слухання справи.
Представник Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача та скаржника, належним чином повідомлених про час слуханн6я справи, судова колегія ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності відповідача та скаржника.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.09.2009 р. по справі № 9/91/09 позов ЗАТ „АКТОН” задоволено, відповідача - ТОВ „Клуб Континент” - виселено із нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 84А.
18.12.2009 р. видано наказ про примусове виконання рішення від 25.09.2009 р. по справі № 9/91/09.
18.01.2010 р. старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 18.02.2010 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
Суд першої інстанції, задовольняючи скаргу на дії державної виконавчої служби вказав, що 16.02.2010 р., під час виходу державного виконавця на місце проведення виконавчої дії по примусову виселенню, було встановлено, що за вказаною адресою знаходиться та веде господарську діяльність приватний підприємець -фізична особа Торухова Ж.І., згідно договору суборенди від 17.08.2008 р., укладеного між нею та орендарем (боржником) -ТОВ „Клуб Континент” та займає нежитлові приміщення, відповідно до поверхового плану на будівлю літ. А-1 по вул. Космонавтів, 84А за №№ 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.13, 14 на першому поверсі. ТОВ „Клуб Континент” за вказаною адресою не знаходиться та господарської діяльності не веде.
17.02.2010 р. позивач звернувся до державного виконавця з клопотанням про звернення останнього до господарського суду із заявою про роз'яснення рішення чи зміни способу і порядку його виконання.
Однак 18.02.2010 р. прийнято постанову про закриття виконавчого провадження і при цьому жодних виконавчих дій, передбачених для примусового виконання рішення, передбачених ст. 79 ЗУ „Про виконавче провадження”, державним виконавцем вчинено не було. Добровільного виконання рішення боржником також виконано не було, тобто підстав для висновку, що рішення фактично виконано не було.
Такими діями державного виконавця, на думку суду першої інстанції, порушені приписи ч. 1, ч. 3 ст. 5, ст. 28, ст. 35 Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до яких державний виконавець повинен був звернутися до суду із клопотанням про роз'яснення рішення та зупинити виконавче провадження.
Крім того, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.03.2010 р., за зверненнями позивача (скаржника), судом в порядку ст. 89 ГПК України було роз'яснено, що в порядку виконання рішення від 29.09.2009 р. виселенню підлягають будь-які особи, які займають житлові приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 84 А, на першому поверсі за №№ 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, відповідно до поверхового плану на будівлю Літ. А-1.
Вказана ухвала була надана позивачем до відділу виконавчої служби, однак жодних дій щодо поновлення виконавчого провадження здійснено не було.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком суду на підставі наступного:
Статтею 30 ЗУ „Про виконавче провадження” передбачено, що держаний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 цього Закону.
У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2010 р. було відкрито виконавче провадження та боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення. 10.02.2010 р. від ТОВ „Клуб Континент” до державного виконавця надійшла заява про те, що ТОВ „Клуб Континент” не знаходиться в приміщенні, з якого повинен виселитися по рішенню суду.
16.02.2010 р. державним виконавцем при примусовому виконанні рішення суду було встановлено, що ТОВ „Клуб Континент” в приміщенні за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 84 А, не знаходиться, про що було складено акт.
Пунктом 8 статті 37 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи, що державним виконавцем, під час виконання рішення, була встановлена відсутність саме того боржника, який підлягав виселенню, саме в тих приміщеннях, з яких він підлягав виселенню на підставі виконавчого документу, державний виконавець цілком обґрунтовано, з додержанням вимог Закону України „Про виконавче провадження” прийняв постанову про закриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи постанову про закінчення примусового виконання рішення, державний виконавець діяв на підставі вимог законодавства і підстави для визнання постанови про закінчення виконавчого провадження недійсною відсутні.
Посилання суду першої інстанції на порушення, на думку суду, приписів ст. 28 ЗУ ”Про виконавче провадження” судовою колегією до уваги не приймається, оскільки вказаною статтею передбачено право державного виконавця, а не його обов'язок, у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз'яснення рішення.
Таке ж право державного виконавця, а не його обов'язок, звертатися до суду з заявою про роз'яснення рішення. в разу його незрозумілості, передбачено ст. 5 ЗУ „Про виконавче провадження”.
Не може бути підставою для визнання недійсною постанови і винесення судом ухвали про роз'яснення рішення, яка прийнята 29.03.2010 р., тобто після прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції неправильно застосував вищевказані норми Закону України „Про виконавче провадження” і за таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню, а в задоволені скарги на дії ДВС необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,104, 105, 106 ГПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.05.2010 р. по справі № 9/91/09 -скасувати.
В задоволені скарги ЗАТ „АКТОН” на дії Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції -відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева