"20" липня 2010 р.Справа № 10/59-10-1778
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду складі:
головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України (далі по тексту -КЕВ м. Одеси МОУ)
на рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010 р.
по справі № 10/59-10-1778
за позовом Приватного підприємства „Град-Сервіс” (далі по тексту -ПП „Град-Сервіс”)
до КЕВ м. Одеси МОУ
про стягнення 2616,23 грн.
13.04.2010 р. ПП „Град-Сервіс” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до КЕВ м. Одеси МОУ про стягнення заборгованості по сплаті за надані послуги по договору від 01.08.2009 р. № 00346/2/К05/1/О по вивозу твердих побутових відходів (далі по тексту -Договір) в розмірі 2616,23 грн., з яких 2244,60 грн. -сума основного боргу, 213,69 грн. -пені, 23,26 грн. -3% річних, 134,68 грн. -інфляційні збитки, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. ІТЗ судового процесу.
Рішенням місцевого господарського суду від 21.05.2010 р. по справі № 10/59-10-1778 (суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено повністю, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2010 р. по даній справі, КЕВ м. Одеси МОУ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010 р. по справі № 10/59-10-1778 та відмовити у задоволенні позовних вимог ПП „Град-Сервіс” в повному обсязі, оскільки оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
КЕВ м. Одеси МОУ в своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом першої інстанції не було всебічно та об'єктивно досліджені докази по справі, а саме не взято до уваги те, що КЕВ м. Одеси МОУ є бюджетна установа, яка залежить від бюджетних асигнувань і несвоєчасне перерахування коштів на рахунки КЕВ м. Одеси МОУ повинні кваліфікуватися як форс-мажорні, а тому несвоєчасна оплата послуг по Договору не є виною відповідача.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі вказує, що позивачем не було застосовано порядок врегулювання господарського спору за домовленістю сторін шляхом пред'явлення претензій, що позивач не вів переговорів з відповідачем для усунення розбіжностей, з претензією не звертався, акт звірки розрахунків складав самостійно, не ознайомивши його з відповідачем.
ПП „Град-Сервіс” відзив на апеляційну скаргу не надавало, представник товариства в судове засідання по даній справі не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином..
Представник КЕВ м. Одеси МОУ в судове засідання від 20.07.2010 р. по даній справі не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про свідчить поштове повідомлення, яке є у матеріалах справи, про поважну причину відсутності у судовому засіданні суд не повідомив та не скористався своїм правом бути присутнім у судових засіданнях, передбаченим ГПК України.
Враховуючи те, що представники сторін по даній справі були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.
Перевіривши наявні матеріали справи, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення, з наступних підстав:
01.08.2009р. між ПП „Град-Сервіс” (виконавець, позивач) та КЕВ м. Одеси МОУ (замовник, відповідач) укладений Договір, згідно з яким, позивач зобов'язується своїми силами та засобами на протязі всього строку дії даного договору виконувати комплекс послуг по вивозу твердих побутових відходів, розташованих відповідачем у надані та встановлені позивачем контейнери для твердих побутових відходів, а відповідач зобов'язується прийняти виконані позивачем послуги (роботи), і своєчасно їх оплачувати.
Згідно з розділом 2 договору, в якому встановлені умови щодо надання послуг (робіт). позивач встановлює відповідачу необхідну кількість контейнерів для ТПВ. Кількість, ємність, види контейнерів, місця їхнього розташування (дислокація), а також графік вивозу ТПВ визначається сторонами в Додатку № 1 до Договору (п. 2.1. Договору). Позивач здійснює передачу контейнерів відповідачу в користування на протязі десяти робочих днів з моменту надходження оплати на поточний рахунок позивача. Факт передачі контейнерів супроводжується підписанням Акту прийому-передачі контейнерів (п. 2.2. Договору).
Відповідно до умов п. 4.2. Договору вартість послуг, які надає позивач протягом місяця, встановлюється у „Розрахунку вартості послуг по вивозу твердих побутових відходів” (додаток № 2 до Договору). Загальна сума Договору становить 5611,50 грн.
У п. 4.4. Договору встановлено, що відповідач щомісячно здійснює оплату наданих позивачем послуг. Оплата проводиться не пізніше 5-го числа місяця за минулий місяць, а відповідно до умов п. 6.1. Договору, у випадку порушення відповідачем встановлених даним договором строків сплати послуг позивача, відповідач оплачує позивачу пеню у сумі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми вартості послуг за кожен день прострочення.
Згідно з умовами п. 9.1. Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року.
Додатком № 1 до цього договору є Дислокація, кількість контейнерів та графік вивезення ТБО, а Додатком № 2 до договору являється Розрахунок вартості послуг по вивезенню ТБО, який 01.08.2009 р. підписаний та засвідчений печатками сторін, згідно з яким, щомісячна вартість послуг позивача становить 1122,30 грн.
Поряд з цим судом встановлено, що за серпень-грудень 2009 року позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 5611,50 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт по вивезенню ТБО за вказаний період, які підписані і засвідчені печаткою відповідача. Водночас відповідач надані позивачем послуги оплатив частково в сумі 3366,90 грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача, а саме, 06.11.2009 р. відповідач перерахував позивачу 1122,30 грн., 11.11.2009 р. - 1122,30 грн. та 14.12.2009 р. - 1122,30 грн.
Залишок боргу за надані позивачем послуги в сумі 2244,60 грн. відповідач позивачу не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2244,60 грн., просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 213,69 грн., 3% річних в сумі 23,26 грн., інфляційні в сумі 134,68 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вимогами ч. 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату. замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким, позивач зобов'язався самотужки та власними засобами протягом усього терміну дії договору виконувати комплекс послуг (робіт) з видалення твердих відходів (ТПВ), а відповідач зобов'язався приймати виконані послуги (роботи) і вчасно їх оплачувати, зокрема, щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця за минулий місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.
Матеріалами справи встановлено , що послуги, які надані позивачем за серпень-грудень 2009 року на суму 5611,50 грн. оплачені відповідачем лише частково в сумі 3366,80 грн., а залишок боргу в сумі 2244,60 грн. відповідачем не сплачений. При цьому відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Вимогами п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Умовами укладеного між сторонами Договору було передбачено, що у випадку порушення відповідачем встановлених даним договором строків сплати послуг позивача, відповідач оплачує позивачу пеню у сумі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми вартості послуг за кожен день прострочення.
Вимогами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.
Враховуючи наведені обставини та наявні матеріали справи, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, правомірно та законно задоволено позовну заяву ПП „Град-Сервіс”.
Посилання скаржника на наявність, на його думку, форс-мажорних обставин, безпідставні і до уваги не приймаються.
Не приймається до уваги і посилання скаржника на відсутність переговорів для усунення розбіжностей, відсутність претензії, оскільки це не відповідає вимогам ст. 124 Конституції України.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010 р. по справі № 10/59-10-1778 -залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева