"20" липня 2010 р.Справа № 20/216-09-5964
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Семенюк Ю.В., дов. № 01-13/11408 від 22.12.2009 р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 251 від 24.03.2010 р.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_3.)
на рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2010 р.
по справі № 20/216-09-5964
за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі по тексту -ПУКВ ОМР)
до ФОП ОСОБА_3
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 3748,11 грн.
27.11.2009 р. ПУКВ ОМР звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_3, в якому просило розірвати договір оренди нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 7, загальною площею 54,50 кв.м., стягнути заборгованість по орендній платі по договору оренди № 1/51 від 06.09.2004 р. у сумі 8324,52 грн., 367,60 грн. пені, виселити ФОП ОСОБА_3 із зазначеного приміщення, та стягнути витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,92 грн. та ІТЗ судового процесу - 236,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2010 р. по справі № 20/216-09-5964 (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково, виселено ФОП ОСОБА_3 з нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 7, загальною площею 54,50 кв.м., розірвано договір оренди № 1/51 від 06.09.2004 р. (далі по тексту -Договір) та виселено ФОП ОСОБА_3 з нежилого приміщення -підвалу, загальною площею 54,50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 7.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2010 р. по даній справі (суддя Щавинська Ю.М.) провадження у справі № 20/216-09-5964 в частині стягнення з ФОП ОСОБА_3 заборгованості по орендній платі в сумі 3 372,88 грн. та пені в сумі 375,23 грн. - припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги позивача із посиланням на порушення відповідачем Договору в частині внесення щомісячних платежів за оренду нежилого приміщення, що на думку скаржника, було зроблено неправомірно, що й призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.
05.07.2010 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ПУКВ ОМР, в судових засіданнях від 06.07.2010 р. та 20.07.2010 р. представник позивача був присутній, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, оскільки воно прийнято з урахуванням всіх обставин по справі та з дотриманням норм чинного законодавства України.
Представник відповідача в судовому засіданні від 20.07.2010 р. по даній справі був присутній, надавав усні пояснення щодо задоволення апеляційної скарги.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошену вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, судова колегія вбачає відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з огляду на наступне.
06.09.2004р. між ПУКВ ОМР та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 54,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 7, під розміщення складу, на підставі розпорядження міського голови № 1197-01р від 06.09.2004 р.
Строк дії Договору, відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, був встановлений до 01.08.2005 р.
Відповідно до п. 2.1. Договору, орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 р. № 1054-ХХІV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.
Відповідно до п.п. 2.2., 2.4. Договору орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до Договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди місяць 120,38 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Згідно до умов п. 4.1 Договору, вказане у п. 1.1. Договору приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під склад.
Згідно з п. 4.7 Договору, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п. 4.10 зазначеного договору, у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
У відповідності до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.
Пунктом 7.9 Договору передбачено, що дія договору оренди припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду.
04.06.2007 р. між ПУКВ ОМР та ФОП ОСОБА_3 було укладено додаткове погодження до Договору, відповідно до умов якого, строк дії договору оренди №1/51 нежитлового приміщення підвалу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 7, продовжено до 04.12.2007 р., а також сторонами на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” визначено, що орендна плата за договором № 1/51 від 06.09.2004 р., починаючи з 01.01.2007р., складає всього за перший місяць, з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 459,65 грн.
Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням, ПУКВ ОМР звернулось на адресу Орендаря з пропозицією про розірвання Договору, в якій запропонувало у строк до 27.07.2009 р. оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 2549,51 грн. та пені в сумі 312,57 грн., а також розірвати Договір та здійснити фактичну передачу зазначеного приміщення та підписати акт приймання-передачі.
Відповіді на зазначений лист орендарем ПУКВ ОМР надано не було, що зумовило ПУКВ ОМР звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до п. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”, яка повністю кореспондується зі ст. 762 ЦК України та ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
У відповідності до Договору (в редакції додаткового погодження від 04.06.2007 р.), орендна плата за договором № 1/51 від 06.09.2004 р., починаючи з 01.01.2007 р., складає всього за перший місяць, з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 459,65 грн. та, відповідно до п. 2.4 договору, сплачується щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності.
Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, ФОП ОСОБА_3, в порушення вищезазначених приписів закону та договору, починаючи з січня 2009 року, орендна плата сплачувалася несвоєчасно та не у повному обсязі, а з серпня 2009 року по лютий 2010 року включно не сплачувалася взагалі.
Частиною 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Президією Вищого арбітражного суду України в абзаці другому пункту 13 роз'яснення від 25.05.2000 р. № 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”, зокрема, щодо своєчасної сплати орендної плати.
У відповідності до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Із вказаною нормою цілком кореспондуються пункти 7.5, 7.6 Договору, згідно з якими одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За думкою суду, виходячи із системного аналізу вимог ст. 782, 783 ЦК України, а також положень п. 5.3 Договору, згідно з яким у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством, факт несплати ФОП ОСОБА_3 орендної плати з серпня 2009 р. по лютий 2010 р. включно є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За таких обставин, господарський суд першої інстанції правомірно та цілком обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо розірвання договору підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
Судова колегія також вважає, що місцевим господарським судом першої інстанції, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття ФОП ОСОБА_3 нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 54,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 7, цілком правильно були задоволені позовні вимоги в частині виселення відповідача із оспорюваного приміщення.
Крім вищезазначеного, представником позивача в судовому засіданні від 20.07.2010 р. було підтверджено, що відповідачем дійсно було сплачено заборгованість по орендній платі в ході розгляду справи в господарському суді першої інстанції, але зазначене не спростовує факт порушення орендарем умов Договору, а тому судова колегія цілком погоджується із висновками, які зробив господарський суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
З твердженням Відповідача щодо залишення місцевим господарським судом поза увагою те, що розірвання договору оренди не може бути на підставі систематичного порушення орендарем умов договору в частині несплати орендних платежів, судова колегія не може погодитись, оскільки дані твердження хибні та не відповідають нормам діючого законодавства України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції від 27.05.2010 р. по справі № 20/216-09-5964 цілком обґрунтоване, прийняте із додерженням норм чинного законодавства України, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись cm.cm. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2010 р. по справі № 20/216-09-5964 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева