10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"06" липня 2010 р. Справа № 10/2048
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивачів:
- Міністерства оборони України: не з'явився,
- військова частини А-1566: Кашталяр І.С., довіреність №11/1/1586 від 29.12.2009р.,
від відповідача: Нісходовський О.В., директор,
від третьої особи: Бокуліч В.П., довіреність №2 від 02.07.2008р.,
від військової прокуратури: Бевз О.В., прокурор військової прокуратури Житомирського гарнізону, посвідчення №741,
розглянувши апеляційне подання старшого помічника Військового прокурора Хмельницького гарнізону
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "26" березня 2010 р. у справі № 10/2048 (суддя Виноградова В.В.)
за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - для захисту інтересів військової частини А - 1566, с.Шпиченці Деражнянського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільськвибухпром", м.Кам'янець-Подільський
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства Міністерства оброни України "Подільськвибухпром"
про стягнення 110 809, 37 грн., -
У листопаді 2009 року Військовий прокурор Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - для захисту інтересів військової частини А - 1566 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 110 809, 37 грн., з яких 100 735, 79 грн. основного боргу за надані послуги та 10 073, 58 грн. неустойки за прострочення платежів (т.1, а.с.3-5).
В процесі розгляду позовної заяви Військовим прокурором Хмельницького гарнізону подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільськвибухпром" на користь військової частини А - 1566 грошові кошти в розмірі 110 809, 37 грн., а саме: 100 735, 79 грн. основного боргу за надані послуги та 10 073, 58 грн. штрафу за несвоєчасну оплату наданих послуг, посилаючись при цьому на ст.ст. 525-527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, договір про проведення знищення інженерних боєприпасів 4-ої категорії на кар'єрах, які обслуговує Державне підприємство Міністерства Оборони України "Подільськвибухпром" №76/19 від 13.12.2001р. та угоду про поступку договору від 19.01.2004р. (т.1, а.с.80-82).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2010 року у справі №10/2048 в позові військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - для захисту інтересів військової частини А - 1566 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільськвибухпром" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства Міністерства оброни України "Подільськвибухпром" про стягнення 110809, 37 грн. - відмовлено (т.2, а.с.15-17).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, старший помічник Військового прокурора Хмельницького гарнізону вніс апеляційне подання, в якому просить скасувати вищевказане рішення та прийняти новий судовий акт про задоволення позову (Т.2, а.с.20-22).
Мотивуючи апеляційне подання, прокурор зазначає, зокрема, наступне:
- Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 18.09.2008р. скасував рішення господарського суду Хмельницької області від 21.04.2008р. у справі №12/1556, яким задоволено позов прокурора про стягнення з ДП МО України "Подільськвибухпром" 100 735, 79 грн. заборгованості за договором №78/19 від 13.12.2001р. та апеляційний господарський суд прийняв нове рішення, яким в позові відмовив, з огляд на те, що 19.01.2004р. між ДП МО України "Подільськвибухпром" та ТОВ "Подільськвибухпром" укладено угоду про поступку договору, відповідно до якої ДП МО України "Подільськвибухпром" вибуло із зобов'язання;
- при прийнятті рішення у справі №10/2048 господарський суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску строку позовної давності не є поважними, оскільки угода про поступку договору від 19.01.2004р. була підписана та скріплена печатками всіма сторонами. При цьому, господарський суд Хмельницької області не взяв до уваги факт звернення до суду військового прокурора у 2008 році. Оскільки з рішення господарського суду Хмельницької області від 21.04.2008р. у справі №12/1556 вбачається, що позивач і прокурор добросовісно помилялися щодо особи боржника у даному зобов'язанні;
- правова природа позовної давності має на меті полегшення встановлення судами об'єктивної істини у справі, сприяє стабілізації цивільного обігу, слугує зміцненню договірної дисципліни. У даному випадку позивач діяв добросовісно, вчасно звернувся за захистом свого порушеного права. Проте, внаслідок помилки звернувся з позовом не до боржника, а до іншої особи, яку вважав боржником. Дані обставини, на думку прокурора, є такими, що свідчать про поважність пропуску строку позовної давності, але господарський суд першої інстанції через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дійшов протилежної думки;
- Цивільним кодексом не передбачено чи переривається строк позовної давності у разі помилки в особі боржника при пред'явлені позову, але враховуючи диспозитивність норм цивільного права, а також з урахуванням ст.8 Цивільного кодексу України, прокурор вважає, що за даних обставин строк позовної давності переривається поданням позову до особи, яка не являється боржником, але позивач добросовісно помиляється щодо цього.
Прокурор в засіданні суду підтримав доводи та вимоги апеляційного подання, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясування усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.
Військова частина А - 1566 у відзиві на апеляційне подання (т.2, а.с.38) та її представник в засіданні суду підтримали апеляційне подання Військового прокурора Хмельницького гарнізону в повному обсязі і просить Житомирський апеляційний господарський суд задоволити апеляційне подання військового прокурора в повному обсязі. У письмовому пояснення (т.2, а.с.37) військова частина А - 1566 зазначила, що угода від 19.01.2004р. про поступку договору була погоджена наступними особами: ТВО начальником інженерних військ Західного оперативного командування полковником Аборіним В.М.; головним бухгалтером Західного оперативного командування Епіфановим В.П.; головним бухгалтером військової частини А - 1566 Іванковою Т.І.; юрисконсультом військової частини А-1566 Золотар І.В., а угода підписана: директором ДП МО України "Подільськвибухпром" Нісходовським О.В.; директором ТОВ "Подільськвибухпром" Нісходовським О.В.; командиром військової частини А-1566 підполковником Василенко М.Р.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільськвибухпром" у письмовому відзиві на апеляційне подання (т.2, а.с.40-41) та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів прокурора, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права й з повним дослідженням усіх обставин справи, в зв'язку з чим просять оскаржене рішення залишити без змін, а подане прокурором подання - без задоволення. Зазначають, що посилання прокурора на ч.2 та ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України є помилковими, оскільки боржником за вказаними зобов'язаннями був лише один боржник, а не декілька, як зазначено прокурором та позивачем. Господарським судом першої інстанції цілком вірно застосовано позовну давність щодо правовідносин, які виникли за договором про проведення знищення інженерних боєприпасів 4-ої категорії на кар'єрах, які обслуговує Державне підприємство Міністерства Оборони України "Подільськвибухпром" №76 від 13 грудня 2001 року.
Третя особа - Державне підприємство Міністерства оброни України "Подільськвибухпром" у відзиві на апеляційну скаргу (т.2, а.с.39) та її представник в засіданні суду заперечили проти апеляційного подання, зазначивши, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі обставини, що мають значення для справи, а прийняте ним рішення відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим просять Житомирський апеляційний господарський суд залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційне подання - без задоволення.
Позивач - Міністерство оборони України відзиву на апеляційне подання не подав, а також не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду за 08.06.2010р. (т.2, а.с.53-54).
Зважаючи на те, що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку подання до апеляційного господарського суду письмового відзиву на апеляційну скаргу (подання), ту обставину, що суд, належним чином повідомляючи Міністерство оборони України, вчиняв дії, спрямовані на надання йому можливості забезпечити явку повноважного представника для участі у розгляді спору, але такою можливістю останній не скористався, а також враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати перегляд справи без письмового відзиву Міністерства оборони України та без участі його представника.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши дану господарським судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
13.12.2001р. між військовою частиною А 1566 (виконавець) та Державним підприємством Міністерства Оборони України "Подільськвибухпром” (замовник) укладено договір №76/19 про проведення знищення інженерних боєприпасів 4-ої категорії на кар'єрах, які обслуговує Державне підприємство Міністерства Оборони України "Подільськвибухпром” (т.1, а.с.7-10), відповідно до якого виконавець сумісно з замовником виконують вибухові роботи зі знищення боєприпасів 4-ої категорії на територіях відкритих гірничих кар'єрів, що обслуговуються замовником (п.1.2).
Згідно п.1.3 договору роботи зі знищення інженерних боєприпасів проводяться під керівництвом замовника у присутності комісії виконавця в кількості, визначеній виконавцем.
Відповідно до п.4.1 договору замовник проводить оплату виконавцю вартості витрачених вибухових матеріалів, проведення КТО, навантажувальних робіт та транспортних послуг за виключенням витрат замовника, пов'язаних з підготовкою свердловин та місця для знищення боєприпасів згідно калькуляції замовника і погодженої виконавцем, але не менше 30 % загальної вартості наданих послуг.
Пунктом 4.2 договору визначено, що при виконанні робіт з подрібненням "негабариту" вартість витрачених вибухових матеріалів за виключенням витрат замовника, пов'язаних з підготовкою шпурів згідно калькуляції замовника і погодженої виконавцем, але не менше 30% загальної вартості наданих послуг.
Замовник проводить оплату послуг, що надані виконавцем у термін, що не перевищує 30 днів з моменту надання послуг. У разі несвоєчасної оплати сплачує виконавцю пеню розміром 10% від неоплаченої в указаний термін суми (пункт 4.4 договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання його відповідальними особами сторін і діє до 30.12.2002р. За згодою сторін може бути пролонгований (п.5.5 договору).
Відповідно до п.6.4 договору сторони зобов'язуються не передавати окремо права та обов'язки по договору третім особам без згоди другої сторони і оформляють письмове узгодження. Правонаступник сторони договору безпосередньо приймає на себе всі права та обов'язки за цим договором.
Військова частина А-1566 на виконання своїх договірних зобов'язань виконала роботи, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт (т.1, а.с.13-69) на загальну суму 266 898, 50 грн., оскільки рахунки №№5,6 за лютий 2002р. на суму 1865,20 грн. не є первинними документами, які підтверджують надання послуг, крім того вони підписані однією стороною.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Подільсквибухпром" взяті на себе зобов'язання, щодо оплати за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не виконало, після проведення часткового розрахунку, заборгованість склала 98870,50 грн.
19.01.2004р. Державне підприємство "Подільськвибухпром" (цедент) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільськвибухпром" (наступник) уклали угоду про поступку договору (т.1, а.с.11), відповідно до якої цедент передає, а наступник приймає на себе права та обов'язки першого і стає стороною по договору №76 від 13.12.2001р. між цедентом і в/ч А 1566 (с. Шпиченці, Деражнянського району, Хмельницької області) (кредитор). Наступник зобов'язується здійснювати (замість цедента) всі права і обов'язки цедента за вищезазначеним договором (п.1 та п.2 угоди).
Пунктом 3 зазначеної угоди передбачено, що згоду кредитора - в/ч А1566 на переказ боргу одержано у відповідності до п. 6.4 договору №76 від 13.12.2001р.
У відповідності до п.4 угоди про поступку договору у триденний термін цедент зобов'язаний передати наступнику всю документацію, з якої випливають права і обов'язки першого, за договором поступка котрого є предметом даної угоди.
Дана угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами та укладена у трьох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін (п. 5,6 угоди).
Згідно з п.7 угоди поступка договору у відповідності до даної угоди не тягне за собою жодних змін умов першого.
Угода про поступку договору підписана та скріплена печатками Державного підприємства Міністерства оборони України "Подільсквибухпром", ТОВ "Подільськвибухпром", військової частини-1566.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільськвибухпром" заборгованість в сумі 98 870, 50 грн. згідно угоди про уступку договору від 19.01.2004р. не сплатило.
Між військовою частиною (замовник) та ТОВ "Подільськвибухпром" (виконавець) був укладений договір №17/2 про проведення знищення ВМ 4-ої категорії на кар'єрах, які обслуговує ТОВ "Подільськвибухпром" від 19.01.2004р. (т.2, а.с.2-5), відповідно до якого виконавець сумісно з замовником виконують вибухові роботи зі знищення боєприпасів 4-ої категорії на територіях відкритих гірничих кар'єрів, що обслуговуються виконавцем (п.1.2 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконавець проводить розрахунок із замовником по вартості витрачених вибухових матеріалів проведення КТО, навантажувальних робіт та транспортних послуг, діючих на час виконання робіт, враховуючи витрати виконавця пов'язані із підготовкою технічної документації та виконання інших робіт згідно з орієнтовним розрахунком (додаток №2), але не менше 30% загальної вартості наданих послуг.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.12.2004р. (п.5.1 договору).
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 01.12.2009р., укладеного між ТОВ "Подільськвибухпром" та військовою частиною А1566 підписаного та скріпленого печатками сторін, заборгованість ТОВ "Подільськвибухпром" перед військовою частиною на виконання договору №17/2 від 19.01.2004р. склала 21015,79 грн. (т.1, а.с.102).
В 2008 році прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "Подільськвибухпром" 100735 грн. 79 коп. заборгованості за договором №78/19 від 13.12.2001р.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.04.2008р. у справі №12/1556 позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Подільськвибухпром" на користь військової частини А-1566 -100735 грн. 79 коп. заборгованості.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. рішення господарського суду Хмельницької області від 21.04.2008р. скасоване та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, з огляду на те, що 19.01.2004 р. між Державним підприємством "Подільськвибухпром" (цедент) і ТОВ "Подільськвибухпром" (наступник) укладено угоду про поступку договору, відповідно до якої Державне підприємство "Подільськвибухпром" вибуло із зобов'язання, тобто відбулось звільнення його від боргу перед військовою частиною А-1566 та вступ у зобов'язання нового боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільськвибухпром" за згодою кредитора - Військової частини А-1566 (т.1, а.с.70-73).
В зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості в добровільному порядку, військовий прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду, враховуючи уточнення позовних вимог, з вимогою про стягнення з відповідача 110809,37 грн., з яких 100735,79 грн. основного боргу; 10073,58 грн. штрафу.
Частиною 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст.509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 510, 520 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, оскільки зобов'язання ТОВ "Подільськвибухпром" перед військовою частиною А-1566 с.Шпиченці Дережнянського району за договором про проведення знищення інженерних боєприпасів 4-ої категорії на кар'єрах, які обслуговує Державне підприємство Міністерства Оборони України "Подільськвибухпром" №76 від 13 грудня 2001 року виникли 19 січня 2004 року, тобто з моменту укладання угоди про поступку договору між Державним підприємством Міністерства Оборони України "Подільськвибухпром" та ТОВ "Подільськвибухпром" (т.1, а.с.113).
Прокурором та позивачем подано заяву про визнання поважними причин пропущення позовної давності з огляду на те, що пропуск строку позовної давності був зумовлений рядом об'єктивних причин, а саме:
- угода "Про поступку договору" була підписана колишнім командиром в/ч А1566 М.Василенко, який звільнився в запас невдовзі після підписання вказаного документа і нікому з посадових осіб в/ч А1566 про це не повідомив та копію угоди у військову частину А1566 не надав;
- про існування вказаної угоди "Про поступку Договору" позивачу стало відомо лише під час апеляційного розгляду справи за позовом в/ч А1566 до ДП МОУ "Подільськвибухпром" у вересні 2008 року;
- на момент заявлення позовних вимог до ДП МОУ "Подільськвибухпром" були всі підстави вважати боржником саме вказане підприємство, оскільки його посадові особи нічого не згадували про існування угоди між ДП "Подільськвибухпром" та ТОВ "Подільськвибухпром" "Про поступку Договору".
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки строк пред'явлення позову на момент набрання чинності новим ЦК України про стягнення заборгованості за договором від 13.12.2001р. не сплив, тому суд застосовує до спірних правовідносин правила про позовну давність, встановлені Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення (ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до угоди про поступку договору від 19.01.2004р., яка у відповідності до ст. 502 Цивільного кодексу України була підписана та скріплена печатками старим і новим боржником та кредитором, Державне підприємство Міністерства оборони України "Подільськвибухпром" як боржник замінено на ТОВ "Подільськвибухпром", тобто військова частина як кредитор погодила заміну боржника у зобов'язаннях за договором від 13.12.2001р. та знала , що боржником стало ТОВ "Подільсквибухпром".
Згідно зі ст.262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з актів прийому-здачі виконаних робіт по знищенню інженерних боєприпасів за договором №76/19 від 13.12.2001р., роботи проводились на протязі 2002-2003 років, останній акт на виконання робіт за договором від 13 грудня 2001 року (за грудень 2003р.) було складено та підписано сторонами 16 січня 2004 року, тому враховуючи умови договору строк сплати настав (через 30 днів) 15 лютого 2004 року.
Отже, за загальним правилом, визначеним ст. 257 Цивільного кодексу України, строк позовної давності сплив 15 лютого 2007 року, а позов подано до суду 05 листопада 2009 року.
Відповідно до п.5 ст.267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутні поважні причини пропуску строку позовної давності, оскільки угода про поступку договору від 19.01.2004р. була підписана та скріплена печатками всіма сторонами: Державним підприємством Міністерства оборони України "Подільсквибухпром" (цедент), ТОВ "Подільськвибухпром" (наступник), військовою частиною-1566 (кредитор) та погоджена ТВО начальника інженерних військ Західного оперативного командування полковником Аборіним В.М., головним бухгалтером Західного оперативного командування Епіфановим В.П., головним бухгалтером військової частини А - 1566 Іванковою Т.І., юрисконсультом військової частини А-1566 Золотар І.В. (т.2, а.с.37), примірник угоди знаходиться, як пояснив представник військової частини А-1566, в бухгалтерських документах, надана суду копія угоди завірена позивачем. При цьому враховуються положення ст. 261 Цивільного кодексу України, згідно ч.1, якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У зв'язку з цим не приймаються і посилання прокурора та позивача на те, що про угоду про поступку договору стало відомо лише у вересні 2008 року.
При цьому, судом зважається також на положення ст.262 Цивільного кодексу України та п. 6 Угоди про поступку договору.
Враховуючи вищенаведені обставини, оскільки сплив строк позовної давності до основних вимог, то відповідно до ст. 266 ЦК України сплив строк і для додаткових вимог про стягнення 10 073, 58 грн. штрафу, оскільки така вимога є похідною від вимоги про стягнення боргу. Крім цього, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Також колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування ч.2 ст.264 ЦК України, на яку є посилання в апеляційному поданні, оскільки згідно угоди про поступку договору боржником є лише ТОВ "Подільськвибухпром".
Відповідно до п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи прокурора, наведені в апеляційному поданні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2010р. у справі №10/2048 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційного подання не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26 березня 2010 року у справі №10/2048 залишити без змін, а апеляційне подання старшого помічника Військового прокурора Хмельницького гарнізону - без задоволення.
2. Справу №10/2048 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 8 прим.:
1 - до справи,
2,3 - позивачам,
4 - відповідачу,
5,6 - військовим прокуратурам,
7 - третій особі,
8 - в наряд.