19.07.2010 року Справа № 31/3-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів - Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.
при секретарі -Врона С.В.
за участю представників
позивача: Вдовін М.М.
відповідача: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2010 року у справі № 31/3-10
за позовом Управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Металургмашпроект”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору,
У листопаді 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору № 18 від 09.02.2009р. на „Реконструкцію системи знезараження „Станція УФ для знезараження питної води на Ленінській насосній станції, потужністю 200 м3/год, ДПП „Кривбаспромводопостачання”, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю „НВП „Металугмашпроект” на підставі ст. 207 Господарського кодексу України, як такого що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2010 року у справі № 31/3-10 (суддя Єременко А.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про недоведеність факту укладання оспорюваного договору з боку відповідача з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, не врахування господарським судом постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, як преюдиціального доказу у справі.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Про час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином; повістки надсилалася відповідачу за юридичною адресою, внесеною до відповідного державного реєстру; надіслану кореспонденцію повернуто без вручення адресату внаслідок відсутності останнього за вказаною адресою і дані обставини посвідчуються підписом відповідних службових осіб поштового відділення; зміни щодо місцезнаходження підприємства відповідач в установленому порядку до ЄДРПОУ не вносив, господарський суд про зміну адреси не повідомляв.
Скаржником заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області кримінальної справи по обвинуваченню Нор Г.І. та Зверинцева Ю.Є. (прізвище сторони позивач уточнив в судовому засіданні).
Відповідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд вправі зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зазначене клопотання скаржника щодо наявності на розгляді іншого суду справи, пов'язаної з даною справою, не підтверджено документально; наявність іншої справи в провадженні іншого суду розгляду даної справи не перешкоджає. За вказаних обставин підстав для задоволення клопотання скаржника не убачається.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2009р. між Управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації (Замовник-Розпорядник коштів) та товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Металургмашпроект” (Підрядник) був укладений договір №18 на „Реконструкцію системи знезараження „Станція УФ для знезараження питної води на Ленінській насосній станції, потужністю 200 м 3/год., ДПП „Кривбасводопостачання”, відповідно до якого відповідач зобов'язався здійснити роботи з реконструкції системи знезараження, а позивач -здійснити їх фінансування.
Умовами вказаного договору сторони узгодили та затвердили проектно-кошторисну документацію, визначили термін виконання робіт -20.04.09р. та вартість робіт за договором -4 825 034,0 грн.
На виконання вказаного договору у квітні 2009 року керівниками ТОВ „НВП „Металургмашпроект” (Генпідрядник), Управління ЖКГ облдержадміністрації (Замовник), ГП „Жилком” (Технічний нагляд) та ГПП „Кривбаспромводопостачання” (Балансоутримувач) був підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 4 315 321,20 грн.
З боку відповідача договір та акт здачі-приймання підрядних робіт підписав директор ТОВ „НВП Металургмашпроект” Зверинцев Ю.Є.
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання вищевказаного договору недійсним на підставі ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України, як такого, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
За твердженням позивача, наявність мети на вчинення правочину, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, убачається в протиправних діях керівника підприємства-відповідача Зверинцева Ю.Є., полягає у завищенні вартості установки ультрафіолетового випромінювання „Водограй 2В220ТЕ” з 350 800,0 грн. до 4 315 321,0 грн. (вказана установка входить до предмету оскаржуваного договору) та підтверджується постановою Дніпропетровського районного суду від 21.12.09р. у справі №1-261/2009.
Згідно ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
При цьому правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу у однієї або у обох сторін зобов'язання, та від виконання угоди однією чи обома сторонами.
Матеріалами справи посвідчується, що спірна угода виконана обома сторонами та укладена в межах їх господарської компетенції.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарським судом з'ясовано наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.
Органи юридичної особи -це призначені або обрані посадові особи. Таким чином, наявність прямого умислу або мети, суперечної інтересам держави та суспільства, може бути виключно у фізичних осіб.
Наявність умислу у сторонни угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна булла усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження (п.11 Роз'яснення ВГСУ № 02-5/111 від 12.03.99р. зі змінами та доповненнями).
Фізична особа (посадова особа) визнається винною тільки судом загальної юрисдикції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особо вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
З заначеною нормою Основного закону узгоджуються приписи ст. 35 ГПК України, відповідно до яких вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні обставини.
Позивач, стверджуючи про наявність в діях відповідача умислу, спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави та суспільства, вважає, що підставою для висновку щодо спрямованості діяльності відповідача є постанова Дніпропетровського районного суду від 21.12.2009 року у справі №1-261.
Однак, зазначеною постановою суду загальної юрисдикції встановлено:
- наявність умислу на заволодіння бюджетними грошовими коштами у особи, яка не являється стороною у спірних правовідносинах -директора ТОВ „ДнепрКомпрессорМаш” Нор Г.;
- відсутність умислу, спрямованого на досягнення мети, суперечної інтересам держави та суспільства, у Зверинцева Ю.Є. (сторони у спірних правовідносинах) та звільнено його від кримінальної відповідальності.
За вказаних обставин господарський суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та визнання спірного договору недійсним.
Окрім того, колегія суддів зважає на те, що твердження скаржника про наявність у відповідача протиправних умислу та мети не узгоджується з іншими обставинами справи, оскільки розрахунок вартості робіт та ціни обладнання за кошторисною документацією по робочому проекту „Станція УФ для знезараження питної води на Ленінській насосній станції, потужністю 200 м3/год.” у сумі 4 831 190,0 грн. був здійснений не відповідачем, а філією ДП „Дніпропетровськдержбуд експертиза”, а виконавець робіт за договором - ТОВ „НВП „Металургмашпроект”, визначений за результатами проведеного тендеру (конкурентного відбору виконавців за результатами проведення відкритих торгів).
З огляду на вищевикладене підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2010 року у справі № 31/3-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Житлово-комунального господарства Дніпропетровської облдержадміністрації -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: В.І.Крутовських
А.Є.Прокопенко